Коротка історія гакерства
Не треба думати, що віруси та шкідливі програми – неодмінний атрибут нинішнього етапу електронних та комп’ютерних комунікацій. Одразу після винайдення цих засобів для полегшення праці людини, намагання використовувати їх із найкращими намірами були й такі «винахідники», які намагалися розвиток науки та техніки використати з практичною метою насамперед для себе та кидали виклик суспільству. На сьогодні таких «геніїв думки» прийнято називати гакерами, а їхня історія незабаром досягне півстолітнього віку. Свій початок вона бере ще з 60-х років XX століття. Саме тоді в побут увійшло це звичне для нинішнього покоління слово «hack» у новому значенні.
1960-ті: Зародження гакерства
Перші комп’ютерні гакери з’явилися у Массачусетському технологічному інституті. Слово «hack» (рубати, переривати) було запозичено від назви групи студентів, які займалися моделями залізниць і електропотягів. Вправно маніпулюючи рухом поїздів і перемиканням колій, вони досягали прискорення пересування транспортних засобів. Деякі члени групи спрямовують свій допитливий розум на новий університетський комп’ютер і тепер уже починають маніпулювати з програмами,
1970-і: Телефонні фрикери і Cap’n Crunch
Фрикери зламують місцеві і міжнародні телефонні мережі, щоб телефонувати безкоштовно. «Батько» фрикерів – учасник війни у В’єтнамі Джон Дрейпер (відомий як Cap’n Crunch) – виявив, що іграшковий свисток-сувенір, який він знайшов у коробці вівсяних пластівців Cap’n Crunch, видає звук з частотою 2600 герців, котрий збігається з частотою електричного сигналу доступу в телефонну мережу телекомунікації AT&T.
Він сконструював першу «блакитну коробку» «Blue Box» зі свистком усередині, який свистів у мікрофон телефону, даючи змогу здійснювати безкоштовні дзвінки.
Згодом журнал Esquire опублікував статтю «Секрети маленької блакитної коробки» з інструкціями щодо її використання. Це викликало небувалу хвилю шахрайств із телефонними мережами у США. Треба зазначити, що виробництвом «блакитних коробок» у домашніх умовах і їх продажем свого часу займалися друзі по коледжу Стів Возняк і Стів Джобс, які пізніше заснували таку відому на сьогодні фірму, як «Apple Computer».
1980: Гакерські дошки повідомлень і співтовариства гакерів
Телефонні фрикери масово починають займатися комп’ютерним гакерством, виникають перші системи електронних стендів оголошень (BBS), попередників груп новин «Usenet» і електронної пошти. BBS стають місцями зустрічей гакерів і фрикерів, місцем обміну досвідом щодо крадіжки паролів і номерів кредитних карток.
Починають формуватися гакерські групи. Першими були «Legion of Doom» у США і «Chaos Computer Club» у Німеччині.
1983: Дитячі ігри
Перший фільм про гакерів «Військові ігри» дав аудиторії ширші уявлення про це явище. Головний персонаж фільму – вправний гакер проникає у комп’ютер виробника відеоігор, який виявляється бойовим симулятором ядерного конфлікту, що належить військовикам. У наслідку виникає реальна загроза ядерної війни, і військовики оголошують стан боєготовності. В кінцевому підсумку світ врятовано, але під впливом цього фільму починає формуватися образ гакера-кібергероя.
У тому ж році було заарештовано 6 підлітків, які називали себе «бандою 414». Упродовж 9 днів вони зламали 60 комп’ютерів, серед яких машини Лос-Аламоської лабораторії ядерних досліджень.
1984: Гакерскі журнали
Регулярно почав виходити гакерський журнал «2600». Редактор Еммануїл Голдштейн (справжнє ім’я Ерик Корлі) вибрав собі псевдонімом ім’я головного героя твору Джоржа Оруела «1984». Через рік з’явився онлайновий журнал «Phrack», який став публікували огляди і поради для гакерів і фрикерів.
На сьогодні «2600» продається у великих і престижних книгарнях.
1986: За використання комп’ютера – у в’язницю
Стурбований зростанням кількості зломів корпоративних і державних комп’ютерів. Конгрес США ухвалив закон, згідно з яким злом паролів комп’ютерів став вважатися злочином. Однак на неповнолітніх він не поширювався.
1988: Хробак Морріса
Перший вагомий збиток від шкідливої програми. Програма студента Корнельського університету Роберта Морріса, яка сама розмножувалася, вивела з ладу близько 6000 університетських і урядових комп’ютерів по цілій Америці, заподіявши величезні втрати. Роберта Морріса було відраховано з університету, засуджено до 3 років випробувального терміну і накладено штраф 10 000 доларів. За словами винуватця, програму він написав для дослідження поширення інформації, а не задля розваги. Проте суд на такі виправдання не зважав...
1989: Німці і КҐБ
Перша історія з кібершпигунством, що набула широкого розголосу. Гакери з ФРН, тісно пов’язані з «Chaos Computer Club», проникли в урядові комп’ютери США і продали отримані звідти дані представникам КГБ. Гакерів було заарештовано, засуджено до випробувальних термінів і штрафів. Один з них вчинив самогубство.
1990: Операція «Sundevil»
У 14 містах США відбулася масова облава на гакерів, звинувачених у крадіжці номерів кредитних карток і зломі телефонних мереж. Заарештовані активно свідчать один проти одного в обмін на судовий імунітет. Гакерським співтовариствам завдано сильного та дошкульного удару.
1993: Навіщо купувати машину, коли можна зламати телефонний пароль?
Під час вікторини-розіграшу автомобілів у прямому ефірі на одній з радіостанцій гакер Кевін Паулсен, якого на той час розшукували, і двоє його друзів так заблокували телефонну мережу, що на радіо проходили дзвінки тільки від них. Так вони виграли два автомобілі «Порше», турпоїздки і 20 000 доларів.
1995: Спіймані Кевін Мітник і Володимир Левін
Головного серійного кіберзлочинця – невловимого Кевіна Мітника – нарешті впіймали працівники ФБР. Судові розгляди тривають 4 роки. Весь цей час гакер №1 сидить у в’язниці. Преса робить з нього людину-легенду. Коли в березні 1999 року суд виносить обвинувачення, воно поглинає той термін, який гакер пробув під слідством. Мітника випускають, заборонивши займатися певними видами діяльності.
Російський гакер – 30-річний Володимир Левін – краде з американського «Citibank» 10 мільйонів доларів. Його вистежують у Росії і передають США. Вирок – 3 роки ув’язнення. З викраденого повернуто все, окрім 400 000 доларів.
Далі події у комп’ютерному світі відбуваються кардинально і швидко, несучи у собі глобальні наслідки.
1997: Зломи AOL
Вільно поширювана гакерська програма «AOHell» («America-On-Hell») стала жахом для «America Online» – найбільшого інтернет-провайдера. За її допомогою навіть користувач-дилетант міг підкладати багатомегабайтні поштові бомби в e-mail-сервіси AOL і зривати роботу в чатах. Такі програми сприяли народженню співтовариств некваліфікованих гакерів, або, як їх ще називають, «скриптових діток» (script kiddies), у яких вистачає розуму лише для того, аби користуватися чужими гакерськими утилітами. У тому році сотні тисяч користувачів AOL виявилися жертвами такого бомбардування.
1998: Культ іакерства й ізраїльська група
Гакерська команда «Культ мертвої корови» створює програму «Back Orifice» («Чорний хід») для злому «Windows 95/98». Це могутній засіб захоплення контролю над віддаленою машиною за допомогою засланого (троянського) утиліту.
Під час чергового загострення ситуації у Перській затоці десятки комп’ютерних систем, контрольованих Пентагоном, зазнали гакерської атаки. Заступник міністра оборони США Джон Гемр назвав цю атаку добре організованою і найметодичнішою з усіх, яких раніше зазнавали військові комп’ютери США. Американське командування запідозрило в цій атаці підступи Іраку, аби перешкодити висадженню американських військ у Перській затоці. У розслідуванні брали участь чи не всі спецслужби США.
Лиходіями виявилися не іракці, а два ізраїльські юнаки. Головним був 19-річний Ехуд Тенебаум, відомий під прізвиськом «The Analyzer». Обох було заарештовано і звинувачено в комп’ютерному зломі, здійсненому за попередньою домовленістю. Покарання було символічне, і нині Тенебаум працює головним технічним фахівцем однієї з комп’ютерно-консалтингових фірм.
Після ядерних випробувань Індії і Пакистану міжнародна група гакерів-пацифістів зламує їхні ядерні центри, краде звідти і публікує для широкого загалу мегабайти закритої інформації. На зламаних сайтах в обох країнах вивішуються пацифістські гасла. Плацдармом для нападу обрано сервер стоматологічної служби Військово-морських сил США.
2000: В обслуговуванні відмовлено
У центрі уваги опинилися атаки на кшталт «Відмова від обслуговування» (denial-of-service або DDoS-атаки). Під їх натиском падають найбільші сайти еВау, Yahoo!, CNN.com, Amazon та інші.
Деякі гакери крадуть із корпоративної «мережі Microsoft» і публікують початкові коди останніх версій «Windows» і «Office».
2001: DNS-атаки
Жертвою масштабного злому DNS-серверів стають сайти «Microsoft». Корпорація виявляє дива нерозторопності. Багато з її сайтів залишається недоступними для мільйонів користувачів від декількох годин до двох діб.
Попри залучення широкого кола фахівців, протистояння між професіоналами та обдарованими аматорами триває. І ніхто не може передбачити, хто завтра опиниться у ролі жертви.
Підготував Тарас БАЛДА