Три роки тому це була кастингова агенція. Зараз вона має контракти на дрони на суму 1 мільярд доларів

02.11.2025

Серед безлічі українських стартапів у сфері оборони один виділяється як для своїх прихильників, так і для критиків: виробник дронів Fire Point.

Працівник перевіряє дрон FP-1 на заводі виробника зброї Fire Point у невідомому місці в Україні в серпні. Фото: Ефрем Лукацький/Associated Press

Якщо стартапи Кремнієвої долини починалися в гаражах, то історія створення оборонних стартапів України починається в підвалах. Там багато майстерень збирали дрони з готових деталей, ховаючись під землею, щоб уникнути російських ракет.

Ці колись невеликі організації, що керувалися волонтерами, зараз перетворюються на оборонні корпорації в рамках процесу, який заохочується урядом президента Володимира Зеленського з метою розширення інновацій. Серед цих компаній одна виділяється як для своїх прихильників, так і для критиків швидкістю та масштабами свого зростання: це новий гігант з виробництва дронів під назвою Fire Point.

На початку повномасштабної війни в лютому 2022 року компанія, яка стала Fire Point, була кастинговим агентством для кіно- і телевізійних виробництв, згідно з реєстраційними документами українського уряду. Її юридично зареєстрований власник, Єгор Скалига, є виконавчим директором іншої компанії, At Point, яка займається пошуком місць для зйомок фільмів. Технічний директор Fire Point, Ірина Терех, раніше керувала компанією, яка виробляла бетонні вуличні меблі.

Зараз компанія є одним з найбільших підрядників української армії, з контрактами на суму 1 мільярд доларів цього року, за даними її керівників. У близько 30 секретних місцях в Україні Fire Point виробляє вибухові дрони дальньої дії, використовуючи дешеві матеріали, такі як пінопласт, фанера, пластик і тип вуглецевого волокна, призначений для гоночних велосипедів.

Ці дрони використовуються в масштабній кампанії проти російських нафтопереробних заводів, яка має на меті завдати Росії економічних збитків і надати Україні важелі впливу в мирних переговорах. Компанія заявляє, що також нарощує виробництво більшої зброї дальньої дії під назвою Flamingo, яка, як сподіваються чиновники, посилить здатність України наносити удари вглиб Росії.

Однак, коли Fire Point вирвалася вперед серед численних конкурентів і стала національним лідером в аерокосмічній галузі, компанія зіткнулася з обвинуваченнями в тому, що вона використовувала зв'язки для отримання контрактів, а її керівники визнали, що їх допитували в рамках антикорупційного розслідування.

Більша частина військових витрат України прихована за військовою таємницею, а мільярди доларів направляються вітчизняним виробникам зброї, оскільки Київ відходить від залежності від пожертв міжнародних союзників. У країні з довгою історією корупції у сфері оборонних закупівель аналітики та активісти висловлюють занепокоєння щодо того, як український уряд укладає військові контракти і куди йдуть прибутки.

Fire Point виникла з тієї ж української кіно- і телеіндустрії, де до свого обрання президентом у 2019 році працював колишній комік Володимир Зеленський. Компанія з пошуку місць для зйомок, очолювана власником Fire Point, була зазначена в титрах романтичної комедії 2016 року з Володимиром Зеленським у головній ролі «Вісім найкращих побачень». Вона також працювала над десятками інших проєктів, не пов'язаних з колишньою кінокар'єрою президента.

Володимир Зеленський (у центрі) у 2019 році під час зйомок телевізійної програми в Києві, Україна. Фото: Брендан Гофман для The New York Times

Газета The Kyiv Independent у серпні повідомила, що Національна антикорупційна аґенгція України перевіряє зв'язки між Fire Point і бізнесменом Тимуром Міндічем, який є співвласником телевізійної студії, заснованої паном Зеленським.

Газета повідомила, що аґенція розслідує, чи отримував пан Міндіч прибутки від Fire Point, як неназваний власник. Fire Point заявила, що пан Міндіч просив купити акції компанії, але власники відмовилися їх продавати.

Керівництво Fire Point заявило, що співпрацює з антикорупційним розслідуванням і що воно зосереджене не на їхній компанії, а на урядових чиновниках. Представник антикорупційної аґенції відмовився від коментарів.

Компанію також звинувачують у тому, що вона отримувала пільгове ставлення, незважаючи на проблеми з якістю своїх дронів, які, на думку критиків, зробили їх менш успішними, ніж інші українські варіанти, у проникненні через російську протиповітряну оборону.

Громадська антикорупційна рада, незалежна група, яка стежить за закупівлями в оборонній сфері, закликала парламент провести розслідування звинувачень у проблемах з якістю та ціноутворенням.

Fire Point заявляє, що початкові проблеми з якістю були вирішені і що її основний дрон, FP-1, тепер надійно підриває російське нафтопереробне обладнання, викликає пожежі та спричиняє хаос, як і було заплановано. Ця заява не може бути незалежно перевірена.

Незважаючи на запитання, що виникають щодо військових контрактів України, виробники дронів, такі як Fire Point, стали національними героями. Швидка адаптація країни до використання дронів з комерційно доступними компонентами вирівняла шанси проти набагато більшої армії Росії та вплинула на погляди військових аналітиків щодо майбутнього війни.

Оскільки колись патріотично налаштовані дронові магазини України швидко комерціалізуються, вони привертають увагу потенційних інвесторів та західних партнерів у спільних підприємствах. Цього місяця Норвегія та Україна оголосили про створення фонду в розмірі 20 мільйонів євро (близько 23 мільйонів доларів) для інвестицій у норвезькі та українські стартапи, що займаються виробництвом дронів.

«Ніхто в світі не має такого великого досвіду в безпілотних місіях», — сказав Олександр Камишин, радник Зеленського з питань стратегічних галузей. Він додав, що нова галузь України має утворити спільні підприємства із західними оборонними підрядниками. «Ці дрони — це те, що потрібно Європі та США», — сказав він.

Оператор дронів з 21-го окремого спеціального батальйону Президентської бригади України тестує дрон минулого року в Донецькій області України. Фото: Ніколь Тунг для The New York Times

Міністерство стратегічних галузей України повідомляє, що з 2022 по 2024 рік у країні було відкрито 425 компаній з виробництва зброї. За окремою оцінкою Brave 1, підрозділу Міністерства цифрової трансформації, що заохочує військові інновації, понад 2000 компаній в Україні зараз проектують або виробляють зброю.

Лише в секторі безпілотників дальнього радіусу дії — таких, як виробляє Fire Point — в Україні є понад 20 конкуруючих компаній, повідомив Ігор Федірко, директор Ради оборонної промисловості, торгової групи.

Дрон FP-1 від Fire Point схожий на мініатюрний літак. Він злітає за допомогою ракетного приводу і працює на двотактному двигуні, подібному до тих, що встановлюються на бензопилах. Він пролітає близько 850 миль і несе боєголовку вагою 130 фунтів. Хоча дрон виготовлений з недорогих матеріалів, він здатний вразити більшу частину західної Росії.

Підхід України до безпілотників великої дальності був уперше запроваджений Росією, яка використовувала недорогі моделі іранського виробництва. Більшість безпілотників перехоплюються, а це означає, що вони повинні залишатися дешевими. Але деякі пролітають, і на відміну від літака, вибуховий безпілотник повинен спрацювати лише один раз.

Fire Point заявляє, що її дрони зараз здійснюють 60% атак України на території Росії. Удари дронів української армії піддають щоденним бомбардуванням Росію, яка пишалася своєю протиповітряною обороною ще з часів Холодної війни.

Цьогорічні контракти компанії становлять близько 10 відсотків витрат України на оборонні закупівлі. Уряд відкрив крани, незважаючи на те, що, згідно з урядовим аудитом, Fire Point уникла передбачених законом переговорів щодо ціни під час укладення контракту.

Наслідки того, що місцева влада назвала нічною атакою українських дронів цього місяця в Батайську, Ростовська область, Росія. Фото: Reuters

Спеціалісти із закупівель, виходячи з вартості деталей і робочої сили, підрахували, що дрон FP-1 компанії Fire Point можна виготовити дешевше, ніж його ціна в грудні 2024 року, яка становила близько 58 000 доларів за одиницю.

Ця оцінка мала б спричинити переговори з боку Агенції оборонних закупівель України, але цього не сталося, як виявили аудитори. Без цих переговорів контракти були укладені на суму, що приблизно на 16,7 мільйона доларів перевищувала найдешевший варіант виробництва дронів, заявили аудитори.

В інтерв'ю керівники компанії заявили, що ціна їхніх дронів вже була мінімальною для зброї, яка дублює можливості крилатих ракет, вартість яких перевищує 1 мільйон доларів за одиницю.

Майор Юрій Касьянов, колишній командир підрозділу безпілотників, сказав в інтерв'ю, що Fire Point виграла контракти, незважаючи на конструктивні недоліки, тоді як модель, яку він розробив, під назвою Spear, була проігнорована.

За його словами, його безпілотник був проігнорований, незважаючи на те, що він продемонстрував стійку до перешкод систему наведення, підірвавши два безпілотники за 2023 ярдів од прапора, що майорить над Кремлем у Москві.

Майор Касьянов сказав, що давав показання як свідок у антикорупційному розслідуванні, пов'язаному з Fire Point, і що після цього його підрозділ безпілотників був розформований.

У відповідь на питання про якість 33-річна пані Терех, технічний директор Fire Point, сказала, що виробництво безпілотників слід розглядати як нову галузь, яка порушує стандарти якості у виробництві літаків заради економії.

Працівник несе частину бойового дрона на секретному заводі Fire Point в Україні у серпні. Fire Point стверджує, що початкові проблеми з якістю вирішені. Фото: Ефрем Лукацький/Associated Press

Окрім дрона FP-1, Fire Point заявляє, що збільшує виробництво Flamingo, більшого і важчого літального апарата з реактивним двигуном, дальністю польоту близько 1800 миль і боєголовкою вагою в одну тонну. Девід Х. Петреус, колишній генерал армії та директор ЦРУ, назвав Flamingo потенційним «переломним моментом» у війні.

Ефективність Flamingo ще не перевірена у великих масштабах. Також загадкою залишається його назва.

Пані Терех сказала, що інженери пофарбували один прототип у рожевий колір, що й дало назву. Мовляв, яскравий колір мав допомогти у пошуку уламків після випробувального запуску, а в компанії закінчилася червона фарба.

За іншою версією, рожеве забарвлення було помилкою, тож інженери пожартували: «Що найгірше може статися, якщо жінка очолює оборонну компанію? Зброя буде рожевою».

Ендрю Е. Крамер — керівник київського бюро The Times, війну в Україні висвітлює з 2014 року.

Олександр Чубко та Наталія Новослова брали участь у підготовці матеріалу.

26 жовтня 2025 року

The New York Times

Переклад Вікторії О. Романчук, PhD

Універсум 9–10 (383–384), 2025

Журнал Універсум 9–10 (383–384), 2025