3–4 (89–90), 2001
Хто і навіщо грає президентом?

7–10 (81–84), 2000
Архетипи історії й «молекулярна енергія» поступу

5–6 (79–80), 2000
Що страшніше за комунізм?

3–4 (77–78), 2000
Україна: третє тисячоліття – у «третьому світі»?

3–4 (77–78), 2000
Недієздатна законодавча влада: спадщина минулого чи сучасний витвір?

1–2 (75–76), 2000
Апокаліпсис всерйоз і надовго

1–2 (75–76), 2000
«Совєтська людина» як культурно-антропологічний тип

7–8 (69–70), 1999
Про кого дбає Президент

7–8 (69–70), 1999
Хочеш мати раба – забери в нього мову

7–8 (69–70), 1999
Чия мова, того й влада

5–6 (67–68), 1999
Про югославську кризу з перших уст

1–2 (63–64), 1999
Проблеми формування нації та держави в сучасній Україні

9–10 (59–60), 1998
Збігнєв Бжезинський: «Я завжди знав і вірив, що буде незалежна Україна»

7–8 (57–58), 1998
Вибори в Україні: чи відбувся вибір?

7–8 (57–58), 1998
Як убивали Росію

5–6 (55–56), 1998
Новий розподіл влад

5–6 (55–56), 1998
Зянон Пазьняк: «Політика – це мистецтво не слухати дурнів»

1–2 (51–52), 1998
Спільні інтереси. Які вони?

9–10 (46–47), 1997
Шлях до соборності

9–10 (46–47), 1997
Євген Марчук: «Реформаторський курс виробляє сам народ»