Погляди Лонгина Цегельського на проблему української нації

Лонгин Цегельський (1875-1950) — український політик, дипломат, публіцист, державотворець, ідейний теоретик і практичний втілювач ідеї духовного відродження та реалізації української соборної держави. Він перебував у епіцентрі подій, що спричинилися до формування української національної ідеї на початку XX століття. Спираючись на дослідження українських істориків, він обґрунтував самобутність і самостійність українського народу, переконливо спростував твердження російських та польських шовіністів про український народ як несформовану етнічну масу, як частину інших етносів. Л. Цегельський багато зробив для утвердження національної самосвідомості — вирішального фактора утвердження нації. Саме з цих позицій обстоював національні права України на власну мову, культуру, освіту. Своїми друкованими й усними виступами він готував галицьку спільноту, український народ до визвольних змагань, прогнозував політичне майбутнє української держави, у будівництві якої брав безпосередню участь як один з найактивніших діячів ЗУНР та УНР, як ініціатор і учасник Злуки Західної і Східної України.

Варто наголосити, що сучасній історичній науці мало відомі або й зовсім не знані погляди Л. Цегельського на українську державність, національні ідеали суспільства, культурного життя, бажану форму державного правління і специфіку політичної системи в Україні, її політичних інститутів та організацій. Гідне подиву стратегічне прогнозування політика щодо української держави, підготовки національного процесу й майбутнього державотворення.

Оцінка видатного мислителя соціотворчих процесів в Україні в минулому контрастує із поглядами деяких політиків сьогодення, які ладні вимірювати історію української державності останніми десятиліттями чи минулим сторіччям.

Результатом тривалих і важких роздумів про долю рідного народу, його національні проблеми була невідома досі навіть вузькому загалу дослідників (не зафіксована бібліографами) стаття Л. Цегельського “Проблема української нації”, опублікована 1949 року в Америці.

Пропонуємо її читачам “Універсуму”, зберігаючи мову, стиль оригіналу.

Універсум 11–12 (109–110), 2002

Журнал Універсум 11–12 (109–110), 2002

Олександр Мороз: «Системну кризу в Україні потрібно і можна розв’язати»

СЛОВО РЕДАКЦІЙНЕ Оксана Левкова Об’єктив(ова)на війна, або блефують всі...

ТЕРОРИЗМ Леонід Капелюшний Московський синдром

СВОБОДА СЛОВА Микола Томенко Сучасна Україна – держава, в якій вбивають журналістів

ЕКОНОМІКА Леонід Шульман Ринковий фундаменталізм

ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ Олександр Голяченко Соціально-медичні причини вимирання української людності, або чи існує цензура в Україні

СУСПІЛЬСТВО Юрій Саєнко Україна: проблема бідності

РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ Микола Кульчинський Не втратити Батьківщину

ТОЧКА ЗОРУ Д-р Василь-Ярослав Новицький Щоб влада не проростала корупцією, її треба частіше міняти

ЕКСКЛЮЗИВ Олександр Мороз: «Системну кризу в Україні потрібно і можна розв’язати»
Григорiй Омельченко Виступ у сесійній залі Верховної Ради України 27 листопада 2002 року