Масштаби та тенденції російської економічної експансії в Україні

Як показують дослідження, проведені Центром прогнозування соціально-економічних та політичних процесів, частка російського капіталу в українській економіці в останні роки нестримно зростає. Зокрема, у першій половині 90-х років у власності Росії був лише один нафтопереробний завод в Україні, тоді як у 2001 р. — усі НПЗ, окрім “Галичини”. Якщо в першій половині 90-х років Росія не володіла жодним українським металургійним заводом, то в 2001 р. в Україні вже склався потужний сектор російських металургійних підприємств, що виробляють левову частку української металургійної продукції. Якщо на початку 90-х років, за оцінкою експертів, Росія могла лише мріяти про придбання хоча б одного промислового підприємства в такому найбільш антиросійському регіоні Україні, як Галичина, то в 2001 р. вона вже контролювала головні промислові підприємства Західної України. Якщо в середині 90-х років російський капітал був стабільно присутній лише в одній галузі української економіки, то в 2001 р. він, за оцінками експертів, вже поширився на шість галузей української економіки.

За оцінкою російського видання “Експерт”, після закінчення приватизації в Україні під контроль Росії може потрапити майже 60% українських промислових підприємств. А, за оцінками Центру прогнозування соціально-економічних та політичних процесів, російський капітал має достатньо фінансових ресурсів та політичної волі для того, щоб у найближчі роки заволодіти ще 30-45% української економіки. Росіянам теоретично вигідно придбати 70% українських підприємств, що технологічно та фінансово пов’язані з російською економікою.

Проведені дослідження показують, що США зазвичай інвестують такі галузі економіки України, як торгівля, харчова промисловість, банківська справа, зв’язок, будівництво. Натомість РФ виявляє великий інтерес до енергетичного сектора. Найбільш потужно російський капітал представлений у нафтовій індустрії, кольоровій та чорній металургії, водночас слабо — у хімічній, харчовій, легкій промисловості, посередницькій торгівлі. Отже, найбільший інтерес Росії становлять так звані політичні галузі української промисловості, робота яких суттєво впливає на національну безпеку нашої держави, показники надходження коштів до держбюджету, соціальну ситуацію в регіонах України (див. табл. 1). З іншого боку, російський капітал досить слабо вкладає кошти в малі та середні українські підприємства, в які активно інвестує Захід.

Таблиця 1. Частка російського капіталу у великій промисловості України

Галузь	Частка російського капіталу, %
Нафтопереробна промисловість	83
Газова індустрія	менше 20
Чорна металургія	20
Кольорова металургія	66,7
Алюмінієва промисловість	близько 90
Машинобудування	33
Телевізійна індустрія	38,5
Сектор експортних підприємств	30
Банківський сектор	33
Енергетика (енергопостачання)	36

Примітка. Частка російського капіталу в українській економіці аналізується на базі вирахування частки компаній, що належать російському капіталу, в загальній кількості найбільших компаній галузі. Статистичні дані взяті за останні роки. Під “часткою російського капіталу” розуміється частка компаній, що перебувають у власності російського капіталу або роботу яких він суттєво контролює. У статистичні дані закладено математичну похибку.

Схема контролю Росії над роботою українського підприємства

Російський капітал (Росія) може контролювати роботу підприємств України, справляючи вплив на політичну, економічну, громадську, інформаційну сфери. Безпосередньо і опосередковано він здатен впливати на:

• роботу парламентських фракцій;

• діяльність політичних партій;

• неформальні громадсько-політичні угруповання (земляцтва, клани, родинні об’єднання, групи за інтересами);

• функціонування державного силового відомства, державного галузевого міністерства (комітету);

• інституціоналізовані та неформальні об’єднання підприємців;

• громадські об’єднання неполітичного призначення;

• компанії, що є конкурентами підприємства, на яке хоче вплинути Росія, російський капітал;

• компанії, що є реальними та потенційними покупцями продукції підприємства, на яке хоче вплинути Росія, російський капітал;

• компанії, що фінансують діяльність підприємства, на яке хоче вплинути Росія, російський капітал;

• компанії, що продають продукцію для підприємства, на яке хоче вплинути Росія, російський капітал.

 Слід зазначити, що ступінь впливу Росії в межах окремих регіонів України є різною (див. табл. 2).

Таблиця 2. Ступінь економічного впливу Росії в регіонах України*

Регіон	Ступінь впливу російського капіталу на економіку регіонів України через права на власність та контроль над фінансово-економічною діяльністю
Луганська	Високий
Донецька	Низький
Харківська	Низький
Запорізька	Високий
Полтавська	Низький
Сумська	Високий
Чернігівська	Низький
Дніпропетровська	Низький
Київська та м. Київ	Низький
Черкаська	Низький
Житомирська	Низький
Вінницька	Низький
Кіровоградська	Високий
Миколаївська	Високий
Одеська	Високий
Херсонська	Низький
Рівненська	Низький
Волинська	Низький
Львівська	Високий
Івано-Франківська	Високий
Тернопільська	Низький
Закарпатська	Низький

* Оцінка Центру прогнозування соціально-економічних та політичних процесів.

Еволюція російської бізнес-діяльності, що здійснюється в Україні

1. Наявність одного підприємства (компанії), що знаходиться у власності або під контролем російського капіталу.

2. Створення на базі придбаного росіянами підприємства простої бізнесової групи (наприклад, промислово-торговельної, промислово-інвестиційної), що здійснює не більше двох різновидів бізнесової діяльності.

3. Створення розгалуженої (складної) бізнесової групи, що здійснює понад два різновиди бізнесової діяльності (наприклад, промислово-торговельно-інвестиційна).

4. Створення універсальної бізнесової групи, у межах якої здійснюються всі або майже всі основні різновиди комерційної діяльності. Наприклад, до універсальної бізнесової групи можуть входити підприємства, що займаються виробничою, торговельною, страховою, лізинговою, інвестиційною, кредитною, сервісною, офшорною діяльністю. Російські універсальні бізнесові групи, що працюють в Україні, ще називають “зонами русского бизнеса”. У межах цих груп (зон) діють лише російський капітал, російські компанії.

Схема поширення російської економічної експансії

На початковому етапі сферами російської економічної експансії були такі галузі (сектори, сегменти) української економіки, що найбільше залежали від Росії, а саме:

— торговельно-збутова;

— інвестиційно-кредитна;

— отримання сировини та комлектуючих з Росії;

— технологічна.

Об’єктами російської економічної експансії насамперед стають підприємства, що обслуговують україно-російські економічні зв’язки і в системі “торговельно-виробничого” ланцюга розміщені найближче до російських компаній-постачальників продукції для українських підприємств. Найчастіше в торговельно-виробничий ланцюг підприємств, що обслуговують україно-російські економічні зв’язки, з української сторони входять:

— українські компанії-імпортери, що забезпечують ввезення російської продукції на територію України;

— первинні українські підприємства-споживачі. До них можна віднести підприємства України, що є первинними виробничими споживачами імпортованої російської продукції та виробниками нової продукції на базі російських поставок;

— українські підприємства, що інтегровані в україно-російські виробничо-торговельні групи. До них належать підприємства України, що технологічно безпосередньо пов’язані з підприємствами, що є первинними споживачами російської продукції;

— підприємства України, що опосередковано інтегровані в україно-російські виробничо-торговельні групи. Йдеться про підприємства України, що опосередковано технологічно пов’язані з підприємствами, що є первинними споживачами російської продукції, або з українськими імпортерами російської продукції.

Економіка України, що може стати російською

Можна виділити чимало підприємств економіки України, які мають найбільше шансів стати російськими. Це насамперед ті підприємства, які:

• перебувають під контролем економічних угруповань України, що, своєю чергою, зазнають впливу Росії;

• контролюються політичними угрупованнями України, що дотримуються проросійської орієнтації;

• великою мірою інтегровані в російську економіку;

• мають значні борги перед російськими постачальниками;

• традиційно залишаються у скрутному фінансовому становищі;

• непривабливі для західного інвестора.

Чим більше вищезазначених рис (характеристик) притаманні підприємству України, тим більшою є імовірність того, що його вже найближчим часом придбає російський капітал (див. табл. 3).

Таблиця 3. Майбутня частка російського капіталу у великій промисловості України, %*

Галузь	Песимістичний сценарій	Оптимістичний сценарій	Реалістичний сценарій
Нафтопереробна промисловість України	100	50	75
Нафтовидобування	90	10	20-30
Газотранзитна промисловість	70	0	30
Торгівля газом	30-40	10	20
Чорна металургія	40	10	20
Алюмінієва промисловість	100	10	50
Машинобудування	40	10	30
Телевізійна індустрія	60	10	30
Музичний шоу-бізнес	70-80	20	40
Сектор експортних підприємств	50	10	30
Енергетика (енергопостачання)	60	10	30

* Оцінка Центру прогнозування соціально-економічних та політичних процесів.

Структура російського фінансово-політичного угруповання України

Російське фінансово-політичне угруповання, що діє в Україні, складається з:

• компаній (підприємств), що перебувають у власності російського капіталу;

• компаній (підприємств), що їх контролює російський капітал;

• мас-медіа, що перебувають у власності або під контролем Росії (російського капіталу). Прихильниками (союзниками) російського фінансово-політичного угруповання в Україні є проросійські політичні та економічні сили, а також громадські об’єднання.

Основні чинники, що сприяють розвитку російського фінансово-політичного угруповання в Україні:

• експортна залежність України від Росії;

• залежність України від Росії у сфері постачання енергоносіїв;

• культурно-політична русифікованість значної частини населення України;

• наявність в Україні сектора російського капіталу або капіталу, що його контролює Росія;

• поширення в Україні “денаціоналізованої” форми капіталу та дефіцит “національно-патріотичного капіталу”;

• дефіцит в Україні внутрішнього “інвестиційного капіталу”;

• слабка активність в Україні “західного інвестора”.

Фактори, що гальмують розвиток російського фінансово-політичного угруповання в Україні:

• економічне піднесення, що спостерігається в Україні;

• діяльність українських національно-патріотичних сил;

• підтримка України з боку західних країн;

• наявність в Україні бізнесу, що дотримується проукраїнської орієнтації;

• збереження державним керівництвом України прозахідного політичного курсу держави;

• нижчий рівень інвестиційної привабливості української економіки порівняно із російською економікою;

• наявність в Росії незавантажених виробничих потужностей та “інвестиційного голоду”.

Негативні наслідки російської економічної експансії

Російська економічна експансія негативно впливає на всі сфери розвитку українського суспільства, її основними наслідками є:

1. Посилення культурної русифікації українського населення;

2. Посилення впливу проросійських сил в Україні;

3. Перехід від “двовекторної” до одновекторної — проросійської зовнішньополітичної орієнтації України;

4. Перетворення України на економічну колонію Росії;

5. Створення економічних передумов для входження України до Союзу Росії та Білорусі;

6. Дискредитація проєвропейського, прозахідного політичного курсу України;

7. Наслідування Україною економічно відсталої кримінально-корупційної моделі російської економіки;

8. Ще більше посилення економічної залежності України від Росії;

9. Завдання збитків національній безпеці України.

Напрями використання доходів російських компаній

Основними напрямами використання прибутків підприємств та компаній, що належать Росії або контролюються російським капіталом, є фінансування:

• виборчих кампаній політиків та політичних сил, що дотримуються проросійської орієнтації;

• проектів культурної та інформаційної русифікації України;

• придбання або взяття під контроль Росії мас-медіа, що діють в Україні;

• проектів збереження економічної, торговельної та зовнішньоекономічної залежності України від Росії;

• мережі російських агентів впливу, що діє в Україні;

• регіонального сепаратизму всередині України;

• корумпованих політичних сил України, що дотримуються проросійської орієнтації.