Протираковий препарат «україн»: хто і що?
* Продовження. Початок у ч. 3-4, 2014.
Витяги з висновків та звітів лікарів про лікування УКРАЇНом онкохворих пацієнтів ( http://www.ukrin.com/docs/erfahrungsberichte.pdf).
Д-р Алоїс Денк, Штейр, 11.09.1996 :
«З медичного погляду бажано було б і надалі досліджувати УКРАЇН і, зважаючи на добрі результати, представити та зробити його доступним громадськості».
Д-р Петер Кадан, лікар загальної практики, Відень, 29.08.1996 :
Д-р Петер Кадан пише про свій досвід роботи з препаратом з чистотілу: «Вже багато років я лікую дуже багатьох хворих на рак пацієнтів «Україном». При застосуванні правильної дози упродовж досить тривалого часу (декілька місяців, а іноді понад рік) у багатьох випадках (понад 50 відсотків), вдалося досягти значних успіхів: пухлини переставали збільшуватись або навіть регресували. Два добре задокументовані випадки регресії легеневих метастазів й одужання від раку сечового міхура я вже передав для публікації. Багатьох пацієнтів лікували вже на прогресуючій стадії раку. Оскільки зазвичай в таких випадках мовиться про несприятливий прогноз, вважаю дуже примітним той факт, що в переважної більшості хворих вдалося досягнути значного продовження життя (всупереч очікуваному прогнозу), а також поліпшення його якості: вражені цією недугою пацієнти відчували значно менший біль і почувалися сильнішими. «Україну» однозначно притаманні протипухлинні властивості».
Доктор Томас Кроїсс, лікар загальної практики, Медичний центр Lugner City, Відень, 03.08.1996:
Доктор Томас Кроїсс повідомляє, що вже упродовж 16 років лікує «Україном» онкохворих. Лікар підтверджує, що загальний стан і якість життя пацієнтів після застосування «Україну» часто поліпшується. Незалежно від розвитку онкомаркерів (молекули, вироблені раковими клітинами) вдалося встановити збільшення тривалості життя та поліпшення його якості. Найкращим аргументом з погляду лікаря є той, що пацієнти з власної ініціативи знову повертаються, щоб продовжити лікування після певної перерви. Пацієнти твердять, що їм поліпшало, заявляє доктор Кроїсс у своєму звіті й наголошує: «На практиці я отримав підтвердження того, що «Україн» здатен лікувати злоякісні пухлини, які ще не сильно розрослися, запобігати їх подальшій появі. Крім того, я переконався, що в лікуванні – за умови правильного дозування – у 99 відсотках випадків не виникає жодних побічних ефектів».
Д-р Томас Матшурат, лікар загальної практики, Грефельфінґ, Німеччина, 03.12.1996:
Д-р Томас Матшурат спеціалізувався на лікуванні природними ліками. Він лікував хворих з різними видами пухлин на різних стадіях захворювання і підтверджує, що cприйняття препарату було добрим, і лікування ним не обтяжувало пацієнтів жодним чином: «В усіх випадках лікування «Україном» поліпшувало загальний стан пацієнтів. Варто відзначити, що з 18 хворих на рак пацієнтів, яких я лікував «Україном», упродовж останніх двох років померли лише троє».
У декого пухлина збільшувалась повільно, в інших пацієнтів її зростання припинилося, а ще у трьох пухлини зникли. Матшурат пригадує випадок з пацієнткою з діагнозом рак товстої кишки. Їй зробили операцію та опромінювали. Після цього жінка пройшла курс лікування «Україном» у поєднанні з вітаміном С, мікроелементами тощо. Два роки після лікування стан жінки стабільний, рецидиву немає. За словами залученого до перевірки онколога, тепер у пацієнтки пухлини немає. «Я дотримуюся думки, – каже Матшурат, – що цей результат пояснюється передусім використанням «Україну».
Університетський професор, доктор медицини Павел Месіар, Братислава (Словаччина), 11.01.1997:
Д-р Павел Месіар заявляє: «Я вважаю, що аналогічних успіхів, досягнутих за допомогою «Україну», жодними іншими традиційними хіміотерапевтичними засобами досягти неможливо». Посилаючись на описаний випадок раку товстої кишки в Гедвіґ Якоб, Месіар вказує на одну зі своїх пацієнток зі схожим, але важчим діагнозом. Він зазначив, що вже після другої ін’єкції «Україну» пацієнтка перебувала в хорошому настрої, в неї появився апетит і стан її поліпшувався з кожним днем.
Далі подаємо витяги з фахового медичного збірника « Альтернативна медицина. Точний посібник з онкозахворювань. Рак можна подолати » (Упорядники: В. Джон ДАЙМОНД, мед., В. Лі КОУДЕН, мед. І Бартон ҐОЛЬДБЕРҐ . Видавництво Future Medicine Publishing Inc., Тібуртон, Каліфорнія. 1997 р. 1120 стор.), в якому йдеться про те, як саме можна подолати рак, використовуючи клінічно перевірені додаткові й альтернативні види лікування.
Роберт К. Аткінс, доктор медицини
Лікар-практик, сертифікований член численних медичних співтовариств, володар різноманітних відзнак і премій, автор 6 книг на медичну тематику.
Програма ін’єкцій доктора Аткінса (стор. 30-32).
УКРАЇН – це субстанція, видобута зі сполуки з відомого чистотілу ( Chelidonium majus) та тіофосфорної кислоти (ще її називають тіотепа). Вона є однією з перших речовин, що входили до складу хіміотерапевтичних препаратів. Така комбінація нейтралізує токсичний ефект алкалоїдів, що містяться у рослині. За допомогою цього методу УКРАЇН став практично зовсім нетоксичним.
УКРАЇН не пошкоджує здорових тканин і не завдає шкоди протираковому захисту; навіть навпаки – він захищає ті сили, що борються з онкозахворюваннями.
«УКРАЇН, безперечно, є сильнодіючою, але дуже безпечною речовиною, яка добре допомагає, – стверджує доктор Аткінс. – Таким чином, він дуже добре пасує до системи боротьби з раком. УКРАЇН можна розглядати як найефективніший нетоксичний винищувач раку, що представляє альтернативний метод боротьби з цим захворюванням». Згідно результатів нещодавно проведених досліджень, оптимальним дозуванням УКРАЇНУ є від 5 до 20 мг за одну ін’єкцію протягом 15-20 днів. Зазвичай його слід давати тричі на тиждень, залежно від індивідуального стану здоров’я пацієнта. Доктор Аткінс радить лікарям, які працюють з пацієнтами на прогресуючих стадіях раку, вибирати таку дозу препарату, яка б викликала м’яку, терпиму реакцію, оскільки саме в такому випадку пацієнт реагує на лікування найкращим чином.
Доктор Аткінс розглядає УКРАЇН як найкращий протираковий препарат з усіх, які дотепер використовував: «Як і хіміотерапія, він дуже добре знищує ракові клітини, але на противагу хіміотерапії, він не пошкоджує нормальну, здорову тканину. Якщо б медичне співтовариство дало УКРАЇНУ шанс, то він міг би замінити хіміотерапевтичні засоби в лікуванні майже всіх видів ракових захворювань ». Більшість онкохворих пацієнтів на термінальній стадії лише б виграли, якби приймали УКРАЇН, оскільки він зменшує прояви раку або ж стабілізує їхній стан. Окрім того, він послідовно покращує стан імунних клітин, які УКРАЇН сам і виробляє, зазначає доктор Аткінс. З 52 пацієнтив, які прийшли до Центру доктора Аткінса і приймали УКРАЇН, у сорока вдалося досягнути значного поліпшення стану здоров’я.
Одна з пацієнток доктора Аткінса, жінка з раком підшлункової залози, була першою, у кого вдалося досягнути покращення її стану. Однак згодом, пише Аткінс, «їй довелося страждати від рецидиву, оскільки офіційні представники Управління контролю за якістю продуктів харчування і лікарських препаратів (Food and Drug Administration) заборонили його використання». І далі: «За кілька днів після того як лікування УКРАЇНОМ знову було відновлене, болі та інші симптоми значно вщухли». Коли молода жінка з лімфомою нон-Ходжкіна почала лікування УКРАЇНОМ, використовуючи при цьому й інші нетоксичні види терапії для підтримання імунної системи, пухлини у черевній порожнині послідовно зменшувалися після кожного курсу лікування – без допомоги хіміотерапевтичних засобів.
У той же час її енергетичні рівні та імунно-системний профіль (кількість та активність ключових імунних клітин) щотижня упродовж наступних двох років тільки покращувалися. Цей випадок та багато інших, зареєстровані доктором Аткінсом, доводять, що раннє використання УКРАЇНУ під час лікування раку (або ж невдовзі після встановлення діагнозу) дає кращі результати.
Незважаючи на потенціал препарату прицільно знищувати саме ракові пухлини, зміцнювати імунітет та продовжувати життя, опубліковані показники одужання завдяки УКРАЇНУ (статистичний підрахунок, що базується на групових дослідження) все ще низькі. Частково тому, що під час проведення контрольних досліджень використовувалися низькі дози препарату, зазначає доктор Аткінс. Оскільки виготовлення УКРАЇНУ дуже дороге, – 20 дол. США за регульований кубічний сантиметр, – а європейські лікарні, в яких проводилися дослідження, мають лімітовані кошти, то під час проведення багатьох досліджень зменшили дозування препарату до 10-міліграмових ін’єкцій. «Як показує сьогоднішня практика, треба мати від 50 до 100 таких ін’єкцій, – стверджує доктор Аткінс. – Можливо, коли-небудь дослідження буде виконане в довшому режимі лікування, а наш власний Національний Інститут Раку зупинить уповільнення його поступу і вкаже на необхідність фінансування для дослідження УКРАЇНУ».
Доктор Актінс (стор. 42) розглядає хіміотерапію як небезпечний вид лікування, якого слід уникати під час лікування більшості видів онкозахворювань. «Лише в тих ситуаціях, де ефективність хіміотерапевтичних засобів доведена й перевірена, я міг би їх порекомендувати, – стверджує доктор. – Загалом це може бути рак яєчок, різні види пухлин у дітей та екстремальні випадки захворювання на лімфому нон-Ходжкіна. З іншого боку, УКРАЇН може робити все те ж саме, що й хіміотерапія, однак без жодних побічних дій, що значною мірою робить хіміотерапію непотрібною».
Даґлас Боуді, доктор медицини
Лікар, розробник нових альтернативних видів лікування онкозахворювань, гомеопат, аллопат.
Інноваційні запатентовані протиракові субстанції (стор. 81)
Доктор Броуді вивчає різні субстанції, як-от УКРАЇН, Карнівора та мелатонін, для того щоб включити їх до своєї протиракової програми. Ці ліки були розроблені за межами США впереваж через негативне ставлення Управління контролю за якістю продуктів харчування і лікарських препаратів до природних і нетоксичних методів лікування недуги.
УКРАЇН – ця сполука, видобута з рослини під назвою хелідонін, показала сильні імуностимулюючі ефекти під час лікування пацієнтів з різними видами раку. Основною перевагою УКРАЇНУ, як заявляє доктор Броуді, є те, що він володіє селективною дією, тобто знищує лише ракові клітини, не завдаючи при цьому шкоди захисним силам організму, а навіть навпаки, підсилюючи їх. На основі досліджень 70 онкохворих пацієнтів, найбільш підходящим дозуванням є 20-денний курс лікування по 5, 10, 15 чи 20 мг УКРАЇНУ на одну ін’єкцію щодня або через день (залежно від стану онкохворого пацієнта).
Джессі Стофф, доктор медицини (стор. 450)
Лікар, видавець медичного журналу, член 8 професійних медичних асоціацій, співавтор бестселера на медичну тематику. Доктор Стофф часто рекомендує використовувати УКРАЇН, дериват із чистотілу, під час лікування онкохворих пацієнтів: «Я використовую УКРАЇН для лікування значних пухлин у випадку захворювань на рак грудей, легенів і на рак товстої кишки, на противагу лейкемії та мієломі. Я встановив, що він може бути корисним навіть у комплексному використанні з Таксолом. Окрім того, УКРАЇН підтримує функцію печінки, що також дуже важливо».
У цьому контексті ми хотіли б ще раз повернутися до причин конфіскації всіх ампул з УКРАЇНом 11 листопада 2011 року та подальших подій.
Як випливає з офіційних документів, 11 листопада 2011-го року на підставі абсолютно необґрунтованих тверджень двох чиновників Міністерства охорони здоров’я Австрії щодо буцімто цілковитої недієвості препарату в компанії НОВІЦКІ ФАРМА було конфісковано понад 5000 ампул УКРАЇНу. Понад те, фармакологічній фірмі DYCKERHOFF Pharma GmbH & Co KG, розташованій у місті Кьольн (Німеччина), що займалася ампулуванням препарату згідно інструкцій GМP (GМP – Належна Медична Практика) та його упакуванням, заборонили робити це, а також надсилати вже готовий препарат замовникам. Лабораторії Fa. LAT, що у місті Грефелінг поблизу Мюнхена (Німеччина), також заборонили проводити контроль за якістю УКРАЇНу, який ця лабораторія проводила згідно інструкцій GLP (GLP – Належна Лабораторна Практика).
Безпідставних заяв кількох працівників відомтсва, підпорядкованого МОЗу Австрії, виявилось достатньо для того, аби унеможливити доступ онкохворим до ліків, які могли поліпшити якість їхнього життя, продовжити його, а в деяких випадках досягти цілковитого одужання.
Дивним видається й те, що таке активне «полювання» на УКРАЇН і вперте бажання знищити його та компанію НОВІЦКІ ФАРМА співпало з пропозицією (березень 2011 року) доктора Новицького Австрійському урядові (на заклик матеріальної допомоги) надати безкоштовно свій препарат для лікування 11 онкохворих дітей з діагнозом «рак», яких лікарі відправили додому помирати, оскільки всі інші відомі терапевтичні методи були використані й не дали жодного позитивного результату. До такого кроку доктора Новицького спонукали позитивні результати лікування онкохворих, отримані доктором Буркгардтом Ашгоффом з Німеччини. ( http://www.ukrin.com/docs/Aschoff_2000.pdf). Річ у тім, що від серпня 1997 року по грудень 1999-го УКРАЇНом загалом лікувалися 203 онкохворих з різними видами раку. Йшлося про пацієнтів, від яких конвенційна медицина вже відмовилася. Лікування відбувалося згідно §73 Абз.3 Закону про лікарські засоби Німеччини.
Отож, доктор Ашгофф представив результати лікування 203 онкохворих пацієнтів з різними видами раку, серед яких було 16 дітей: серед дорослих повної ремісії вдалося досягти у 16.58% випадків, часткової – у 62.57% і жодного впливу не було у 20.86%. У той же час результати лікування дітей виявилися більш вражаючими: повна ремісія – 62.5%, часткова – 31.25% і жодного впливу – 6.25%. Такий великий відсоток повної ремісії у дітей наштовхнули доктора Новицького запропонувати безкоштовно свій препарат для лікування маленьких онкохворих. На жаль, всі його листи з цією пропозицією залишилися без відповіді. ( http://www.ukrin.com/de/taxonomy/term/19, http://www.ukrin.com/docs/brief-bundesministerium-gesundheit-24.03.11.pdf)
Виникає логічне питання: якщо представники органів МОЗ Австрії були настільки переконані в недієвості (чи навіть шкідливості) УКРАЇНу, то чому не конфіскували препарат у 1983, 1993 чи 1994 рр., коли, зокрема, були представлені результати клінічних досліджень, виконані згідно протоколів, затверджених тим же МОЗ Австрії? Або чому не конфіскували препарат, наприклад, тоді, коли з’явилися результати лікування хворих на колоректальний рак, які доводили, що тривалість життя тих, кого лікували УКРАЇНом становила 78.6% (до 21 місяця), а в контрольній групі – лише 33.3%? ( http://www.ukrin.com/docs/Susak_1996.pdf)
Далі ще цікавіше. Взявши до уваги той факт, що в Україні УКРАЇН був уперше зареєстрований до використання ще в 1998 році, а згодом двічі перереєстрований (2003-го і, відповідно, 2008-го), а також зваживши всі позитивні результати лікування дітей УКРАЇНом і знаючи його ефективність, безпечність та якість, 6 жовтня 2011 року доктор Новицький на прес-конференції в Києві запропонував українській владі безкоштовно надати УКРАЇН для лікування 100 онкохворих дітей. Однак пропозиція була відхилена, прес-конференцію зірвали невідомі люди, які вигукували, буцім препарат токсичний і дітям його приймати не можна. Безумовно, що це була провокація. Бо ще 1993 року препарат офіційно був допущений для проведення клінічних досліджень в Австрії ( http://www.ukrin.com/docs/Arrouas_1993.pdf), а в 1998 році після численних перевірок і досліджень отримав реєстрацію в Україні.
Аби показати потенціал і вплив цього медичного препарату на дітей, подаємо кілька історій хвороб маленьких пацієнтів:
1. Трирічний Штефан Дан з Австрії з діагнозом «генералізований лімфангіоматоз» у 1995 році був виписаний лікарями додому помирати після того, як були використані всі можливі методи лікування, запропоновані представниками традиційної медицини ( http://www.ukrin.com/en/obstructive-tactics-consequences). Зараз Штефанові вже 22 роки. Він уміє читати, писати й малювати і навіть грає на піаніно, але, на жаль, так і залишився калікою на все життя через незрозумілу й цілком неправомірну заборону проводити його лікування УКРАЇНом ( http://www.ukrin.com/).
У майже цілковито безнадійному стані дитину почали лікувати УКРАЇНом. Лікування ропочалося в кінці вересня 2000 року, після чого стан здоров’я хлопчика значно поліпшився.
2. Ще один випадок демонструє вражаючі результати лікування УКРАЇНом. Мова йде про Даніеля Б. З Німеччини, котрий страждає від недуги під назвою «пігментна ксеродерма». Цьому пацієнтові довелося пережити 56 операцій ще до досягнення ним 16-річного віку. ( http://ukrin.com/docs/daniel-b-english.pdf). Лікував його лікар з Німеччини доктор Буркгард Ашгофф. Сьогодні Даніелеві 27 років і він цілком у стані нормально працювати. Слід наголосити, що він є першим і єдиним у світі пацієнтом з пігментоною ксеродермою, який прожив так довго.
3. 13-річна Маріана Катіч, котра страждала на туберозний склероз, була відправлена з лікарні у безнадійному стані. 1996 року розпочалося лікування УКРАЇНом. Сьогодні Маріані Катіч вже 29 років і вона народила цілком здорового сина. ( http://www.ukrin.com/docs/2003-nowicki.pdf )
4. 8-річну дівчинку з астроцитомою хіазма І-го ступеня двічі оперували. Перша операція відбулася 13 грудня 1989 року. «Починаючи з 1991 року можна було продемонструвати чіткий рецидив пухлини з правого боку і сліпоту правого ока». Друга операція була виконана 25 квітня 1991 року. «Розвинулася геміанопсія лівого поля зору; сліпота на правому оці. Жодних змін від жовтня 1993 року; (…)» . Було ініційоване лікування NSC 631570, яке розпочалося 21 квітня 1994 року і продовжувалося до 27 березня 1995 року. Після лікування NSC 631570: «Пацієнтка почувається добре і дуже гарно справляється зі своїми шкільними обов’язками. (…) Станом на сьогодні лікування УКРАЇНом такої пацієнтки є абсолютним успіхом і закликає до проведення подальших клінічних досліджень ». ( http://www.ukrin.com/docs/steinacker_1996_2.pdf )
5. Д-р Франк Даудерт з Німеччини повідомив про успішне лікування УКРАЇНом 7-річної дівчинки з пухлиною в мозку. «За 14 днів я з подивом зауважив, що симптоми паралічу зменшилися, похиле положення голови повернулося до нормального і дитина навіть знову могла ковтати. Прошло ще 2 тижні і дівчинку ще раз обстежили в Університетській клініці Мюнхена, аби довідатися, чи пухлина стала операбельною. В ході проведення подальших обстежень було виявлено, що пухлина зменшилась у розмірі і її можна було видалити шляхом хірургічного втручання. Операція було проведена успішно і рецидивів більше не було». ( http://www.ukrin.com/de/node/308)
6. Пацієнтка (10-річна дитина) з саркомою Евінга, вперше продіагностованою і підтвердженою гістологічно 18 березня 1996 року. Пухлина була резистентна і до хіміотерапії, і до опромінення. Лікування УКРАЇНом розпочалося 13 жовтня 1997 року у поєднанні з гіпертермією. Курси лікування складалися з 15-міліграмової дози УКРАЇНу у поєднанні з інфузією з 250 мг глюкози й 5 г вітаміну C, після чого відбувалося місцеве лікування гіпертермією ( http://ukrin.com/en/ewings-sarcoma-ukrain-therapy). Успіхи не забарились. Хвора повністю одужала, згодом здобула освіту і тепер працює медсестрою.
7. 9-річну дівчинку з саркомою Евінга лікарі виписали з лікарні додому на помирання. Завдяки докторові Ашгоффу й УКРАЇНові дитина перемогла хворобу і сьогодні працює медсестрою http://ukrin.com/en/ewings-sarcoma-ukrain-therapy).
8. Пацієнт С. С., 8-річний хлопчик, з виразковим ураженням носа. Коли дитині було лише 10 місяців, у нього виявили пігментну ксеродерму. (Пацієнти з цією недугою мають підвищену чутливість до всіх джерел ультрафіолетового опромінення (особливо до сонячних променів) і в них розвиваються серйозні сонячні опіки з пойкілодермією на світлій шкірі. Симптомів цієї недуги дуже багато: сліпота й глухота, утворення пухирів чи покриття ластовинням при мінімальному впливові сонячного світла, відхилення у розвитку, карликовість і гіпергонадизм, підвищений ризик виникнення раку шкіри й очей, розумова відсталість. Лускаті й базальні клітинні карциноми, а також злоякісні меланоми з’являються вже у ранньому віці. Більшість пацієнтів з таким діагнозом помирають ще до досягнення ними дорослого віку через виникнення метастазів від злоякісної меланоми. Ще до досягнення 3-річного віку кількість шкірних уражень значно зростає). У травні 2002 року була продіагностована луската клітинна карцинома на носі, T4NXM0, що було підтверджено гістологічно. Від травня по червень 2002 року було проведено три курси хіміотерапії (циклофосфамід, вінкристин, вінбластин). Лікування не допомогло й пухлини продовжували виростати. Клінічне обстеження у квітні 2004 року виявило і підтвердило деформуючу злоякісну меланому носа із вторгненням у хрящ носової перегородки розміром 3x3 cм. 20 травня 2004 року розпочали лікування УКРАЇНом: 5 мг внутрішньовенно двічі на тиждень загальною дозою у 85 мг. За місяць після останнього прийому УКРАЇНу вдалося досягнути повної регресії пухлини. Дефект шкіри частково був поповнений і замінений сполучною тканиною. Стан ділянок шкіри, уражених ксеродермою, покращився по всьому тілу ( http://ukrin.com/en/xeroderma).
Дотепер ще жоден пацієнт з тими недугами, які були виявлені у Штефана, Даніеля чи Маріани, не пережив дитячого віку. Штефан розпочав лікування УКРАЇНом у 3-річному віці, а зараз йому – 22 роки; Даніель – у віці 15 років, а зараз йому 27 років; Маріана почала лікуватися УКРАЇНом у 13-річному віці і зараз у неї 12-річний здоровий син. (слід зауважити, що пацієнти з її діагнозом навіть не переживають свого 14-го дня народження), а пацієнтка з саркомою Евінга повністю одужала і працює тепер медсестрою. Усі згадані факти й випадки мають заставити серйозно замислитися над потенціалом цього медичного препарату, оскільки з медичного погляду згадані хворі діти перебували, по суті, у безнадійному стані.
Варто згадати і про публікацію професора Віри Казмірчук з України, що підтверджувала позитивний вплив УКРАЇНу на дітей з бронхолегеневими захворюваннями. Кілька цитат з висновків наукової статті В. Казмірчук (у співавторстві з Н. Гуменюк) «Клінічні ефекти препарату УКРАЇН у дітей з рецидивними бронхолегеневими захворюваннями» (Медичний журнал «Ліки ХХІ століття», № 4, 2003): «Клінічні спостереження найкраще демонструють нормалізувальний вплив на імунну систему і оздоровчий ефект УКРАЇНУ у дітей з рецидивним запальним процесом у бронхолегеневій системі. (....) Препарат УКРАЇН має протизапальний ефект, що виявляється у позитивних змінах клінічних проявів захворювання у дітей з рецидивними бронхолегеневими захворюваннями з гнійною бронхореєю і бронхообструктивним синдромом. Зменшився кашель, припинилось виділення гнійного вмісту з бронхів, зникла задуха. (...) Результати імунологічного дослідження пацієнтів (...) підтвердили імуномодулювальний ефект препарату УКРАЇН» (http://www.ukrin.com/docs/kazmirchuk.pdf).
Таким чином, небезпідставно виникає підозра: чи не зацікавлений хтось в тому, аби не допустити застосування УКРАЇНу в боротьбі з раком (зокрема, при лікуванні онкохворих дітей, оскільки саме серед маленьких пацієнтів вдавалося досягнути особливо позитивних результатів)? Якщо так, то кому це насамперед вигідно? Кому заважає УКРАЇН? Чому приховується (іноді перекручується) інформація про його позитивний вплив на хворих, і чому точиться така запекла боротьбу проти цього препарату та його винахідника доктора Василя Новицького.
Ще більше інформації про позитивний вплив препарату УКРАЇН на онкохворих (зокрема, на дітей) можна дізнатися із інтернет-посилання на прес-конференцію, присвячену цьому препаратові, що відбулася 25 січня 2013 року у Відні: 1) http://youtu.be/izCahvY0aq8, 2) http://youtu.be/OkRIScwS4LQ, 3) http://youtu.be/pJwqNeBYnBU.