Протираковий препарат «україн»: хто і що?

2009 року побачив світ український варіант книги відомої австрійської письменниці й журналістки (нині вже, на жаль, покійної) доктора Елеонори Тун-Гогенштайн «Рак можна перемогти! Майже кримінальна історія», присвяченої колізіям і перипетіям навколо протиракового препарату УКРАЇН, винайденого австрійським громадянином українського походження доктором Ярославом-Василем Новицьким ще в 70-х роках минулого століття. У 2012 році в Німеччині вийшло своєрідне продовження історії «Перемога над раком без побічних дій. Неймовірна історія успіху лікарського препарату УКРАЇН», написана доктором Монікою Бертольд та Елізабет Бухнер. Автори книги опрацювали величезну кількість документів і публікацій багатьох дослідників, вивчили інформацію про різноманітні засоби допомоги зі сфери природної медицини, які можуть слугувати частиною індивідуально розроблюваної стратегії профілактики раку та його лікування.

До речі, мені випала нагода перекласти українською мовою обидві книжки, які вже побачили світ окремими виданнями.

Читачі отримали змогу довідатися про численні альтернативні (зокрема природні) види лікування онкозахворювань, здатні відіграти важливу роль у процесі одужання онкохворих.

Але вернімось до доктора Ярослава-Василя Новицього, винахідника препарату УКРАЇН, дивовижної історії його утвердження, помережаного різноманітними перипетіями, загадковими обставинами і проблемами.

Про УКРАЇН і про самого доктора Новицького від 1976 року написано чимало – і позитивного, і негативного. І препарат, і самого винахідника всіляко намагалися (і намагаються) дискредитувати в очах людей. Ми не будемо описувати всієї цієї історії (про неї можна довідатися з названих книг і з матеріалів та статей, опублікованих в журналі «Універсум». Понад те, величезний масив достовірної документації оприлюднений на сайтах www.ukrin.com та www.ukrain.ua). Однак спробуємо відтворити події, до яких виявився причетний доктор Новицький у вересні 2012 року.

Отож усе за порядком. 4 вересня 2012 року о дев’ятій ранку близько 60 представників поліції Відня у су­проводі працівника Агенції у справах здоров’я і безпеки харчування Австрії (слід зазначити, що ця організація безпосередньо підпорядковується тамтешньому Міністерству охорони здоров’я) вдеолися до будинку Новицького у Відні, конфіскували понад 200.000 ампул УКРАЇНу (це блищько 12 млн. Євро), а самого винахідника заарештували на шість тижнів. Йому і його сім’ї закрили доступ до банківських рахунків. Новицькому мало не щодня допитували, його сім’ю і працівників його компанії НОВІЦКІ ФАРМА назвали «кримінальним об’єднанням»...

Роком раніше, 11 листопада 2011-го, представники Федерального відомства з питань безпеки в галузі охорони здоров’я Австрії з’явилися в офісі доктора Новицького і конфіскували 5664 ампули з УКРАЇНом. Причина таких дій незрозуміла, бо в офіційному протоколі про вилучен­ня препарату ( http://www.ukrin.com/docs/2011-11-11-ages-niederschrift.pdf) зазначено: « Згідно указу Федерального відомства з питань безпеки в галузі охорони здоров’я Австрії групою інспекторів перераховано і конфісковано 5664 ампули з препаратом УКРАЇН відповідно до § 77 і відповідно до § 78 абз. 1 Закону про лікарські засоби в якості заходу, що запобігає застосуванню або подальшому поширенню цього препарату, який не відповідає Закону про лікарські засоби на ринку або обмежує його (…) ». Натомість у цьому § 77 Закону про лікарські засоби Австрії зазначено: «У випадку якщо під час проведення перевірки (…) встановлюється або якщо Федеральному відомству з питань безпеки в галузі охорони здоров’я Австрії стає відомою інформація про те, що лікарський препарат або речовина не відповідає цьому федеральному законові чи виданим на основі цього закону указам або іншим адміністративним актам, то в такому разі Федеральне відомство з питань безпеки в галузі охорони здоров’я Австрії має вжити заходи, які запобігають поширенню цього препарату чи речовини на ринку або обмежують його (...)». Відповідно § 78 абз. 1 сказано: «Якщо Федера­льному відомству з питань безпеки в галузі охорони здоров’я Австрії стають відомі факти, на основі яких виникають побоювання, що лікарський препарат або речовина, що перебуває обігу, несе загрозу життю людині чи тварині, то, відповідно до ступеня загрози, Федеральне відомство з питань безпеки в галузі охорони здоров’я Австрії має дати розпорядження щодо застосування всіх необхіднх заходів, які запобігають поширенню цього препарату чи речовини на ринку або обмежують його». ( http://www.ris.bka.gv.at/GeltendeFassung.wxe?Abfrage=Bundesnormen&Gesetzesnummer=10010441) Однак, яка саме «інформація» і які саме «факти», що підтверджували б загрозу для життя чи здоров’я людей чи тварин у разі використання УКРАЇНу, і в чому саме цей препарат «не відповідає» Закону про лікарські засоби, так і не зазначено й не уточнено.

Ще цікавіший уривок з цитованого документу: « Згідно інформації, якою володіє Федеральне відомство з питань безпеки в галузі охорони здоров’я, готова лікарська форма УКРАЇН, не дозволена ні в Австрії, ні в жодних інших країнах ЄС, нещодавно втратила свою ліцензію в Україні». Слід зауважити, що такі висловлювання неправомірні, оскільки ні «нещодавно», ні станом на 11 листопада 2011 року препарат УКРАЇН в Україні не втратив своєї ліцензії. Понад те, лише 14 листопада того ж року дію його реєстраційного посвідчення лише тимчасово призупинили згідно наказу тодішнього Міністра МОЗу України пана Аніщенка, хоча воно (реєстраційне посвідчення) було дійсне до 2013 року. Цей факт дещо дивний, оскільки вперше УКРАЇН був зареєстрований на території України ще 1998 року, пройшовши необхідні клінічні дослідження й показавши добрі результати у лікуванні онкозахворювань. Після чого препарат ще двічі був перереєстрований – у 2003 році та 200-му. Хто ж з української сторони надав неправдиву інформацію представникам МОЗу Австрії?

Так чи інакше, але реєстрація препарату в Україні була тимчасово призупинена. Почалися численні перевірки, судові позови доктора Новицького щодо відновлення реєстрації його лікарського засобу в Україні. 2 квiтня 2014 року Указом за номером №2а-6275/12/2670 «Окружний адмiнiстративний суд міста Києва постановив:

1. Адмiнiстративний позов фірми Новіцкі Фарма задовольнити.

2. Наказ Mіністерства охорони здоров’я України вiд 14.11.2011 № 788 про тимчасове припинення дiї реєстрацiйного посвiдчення скасувати».

Однією з головних причин арешту Новицького 4 вересня 2012 року й конфіскації препарату стали історії хвороб пацієнтів – «жертв невдалого лікування» УКРАЇНом:

1) Першою причиною для відкриття кримінального провадження була анонімна скарга від 19 жовтня 2011 року, написана невідомою жінкою, яка розповідала про смерть якоїсь невідомої пацієнтки, яка нібито приймала УКРАЇН і померла того ж 2009 року. Виникає питання: чому цей лист був написаний у 2011 році, а не відразу після смерті пацієнтки?

Якщо ж це справді сталося, то авторка мала б написати листа негайно – у 2009 році. Дотепер не відома ні особа, яка написала скаргу, ні пацієнтка, про яку згадувалося. Тому жодним чином ця анонімка не могла стати достатньою підставою для проведення будь-яких дій з боку представників владних органів.

2) Другою «жертвою» став пан Штефан Гагенбюхль, в якого був мілкоклітинний рак легенів. Люди з таким діагнозом живуть до шести місяців, а з застосуванням хіміотерапії – щонайбільше вісім місяців. У пацієнтів з цим видом раку в легенях набирається вода. Лікарям доводилося випомповувати воду з легенів пана Гагенбюхля. Після використання УКРАЇНу вода в легенях у хворого вже не збиралася. Після встановлення діагнозу цей пацієнт прожив майже два роки, що є прекрасним підтвердженням ефективності УКРАЇНу під час лікування хворих з таким діагнозом. ( http://www.ukrin.com/de/node/311)

3) Третя «жертва» була з України. Родичка пацієнта Степана Гаврилова, пані Ольга Ковальчук, написала скаргу. Річ у тім, що у 1998 році йому поставили діагноз «рак нирки з метастазами і з віддаленими метастазами в легенях» (це означає IV стадію раку). Пан Гаврилов почав лікування УКРАЇНом того ж 1998 року і помер у 2003 році – отже, прожив ще п’ять років. Слід зазначити, що пацієнти з таким діагнозом із використанням хіміотерапії живуть кілька тижнів або щонайбільше кілька місяців. Тобто, випадок з цим пацієнтом лише доводить, що він не був «жертвою» лікування УКРАЇНом, а чудовим доказом дієвості цього препарату. ( http://www.ukrin.com/de/node/312)

4) Четвертою «жертвою» назвали пана Ервіна Кельнера, в якого продіагностували рак підшлункової залози, і який взагалі не прймав УКРАЇНу, як випливає зі свідчення д-ра Франка Даудерта, який лікував цього пацієнта. Цитата: «Після перегляду рахунків, я впевнено можу сказати, що пана Кельнера у моїй клініці УКРАЇНом не лікували. І якщо в рахунках і вказана «інфузія на основі чистотілу (Chel. Majus)», то це сто­сується якогось іншого продукту з чистотілу». ( http://www.ukrin.com/de/node/308

Таким чином, вищеописаний випадок також не міг бути підставою для арешту доктора Новицького і конфіскації препарату, оскільки пацієнт приймав не УКРАЇН, а якийсь інший лікарський препарат, виготовлений на основі чистотілу не компанією НОВІЦКІ ФАРМА, a якоюсь невідомою фірмою.

5) П’ятою «жертвою» став Багадір Базол з діагнозом «рак простати з метастазами». Цей пацієнт приймав лише УКРАЇН і мав повну ремісію, що триває і донині – загалом понад п’ять років. ( http://www.ukrin.com/docs/2012-09-04-anordnung-der-durchsuchung.pdf, ст. 6, para. 2)

6) Шоста «жертва» купила всього-на-всього три ампули УКРАЇНу і використала лише одну з них. ( http://www.ukrin.com/docs/2012-09-04-anordnung-der-durchsuchung.pdf, ст. 7, абз .1)

7) Сьомою «жертвою» була жінка на ім’я Ольга, чий син узагалі не приймав УКРАЇНу. ( http://www.ukrin.com/docs/2012-09-04-anordnung-der-durchsuchung.pdf, ст. 7, абз. 2)

Ще одним цікавим фактом у вій справі є цитата зі Звіту Федерального міністерства внутрішніх справ Австрії (GZ: 2 699606/1-II/BK/ 31o55) від 18 січня 2012 року: «Згідно отриманої дотепер інформації можна виходити з того, що від 2008 року через використання УКРАЇНу в Австрії постраждало ще близько 100 людей. Згідно інформації, якою ми володіємо станом на сьогодні, УКРАЇН поширювався у всьому світі й число постраждалих точно назвати неможливо, але мова може йти приблизно про 8000 людей». Якщо через лікування УКРАЇНом справді постраждало стільки людей, то, мабуть, слід було вказати точні імена й прізвища «жертв», країни їхнього проживання, скільки часу вони лікувалися цим препаратом, а також історії хвороб. Однак крім голослівних заяв про відповідні факти так і не зазначалося.

Серед інших звинувачень було й таке: «Новицького підозрюють в тому, що він, знаючи про неефективність винайденого ним препарату, обманював потерпілих, розповідаючи їм неправдиву інформацію про його дію, і завдяки продажу препарату незаконним чином збагатився». (Витяг зі Звіту Федерального міністерсва внутрішніх справ Австрії від 18 січня 2012 року (GZ: 2 699606/1-II/BK/31o55)). В іншому Звіті Федерального міністерсва внутрішніх справ Австрії від 24 квітня 2012 року (GZ: 2 699606/1-II/BK/31o55) зазначено, що «Проведення досліджень суперечить переконаності Новицького в дієвості свого препарату, бо якби Новицький справді був переконаний в ефективності УКРАЇНу, то проведення досліджень було б непотрібним ». Ось така незбагненна логіка правоохоронців. За такою логікою експериментів над винайденими ліками проводити не треба, бо, будучи переконаним в їхній ефективності, можна відразу ж давати пацієнтам.

Ще однією причиною арешту Новицького стала ціна препарату, а саме 77 Євро за 1 ампулу. При цьому службовці чомусь забувають, скільки коштує лікування хіміотерапевтичними препаратами, які, зрештою, не лікують пацієнтів, а часто лише погіршують і без того тяжкий стан їхнього здоров’я ( http://www.economist.com/node/18743951/print). Оскільки Новицький є власником патенту на свій винахід, то має право встановлювати ціну на препарат, до якої входять численні витрати на багаторічні дослідження препарату, поїздки та участь в різноманітних конгресах у багатьох країнах тощо. Однак, цей факт також чомусь не врахували.

Не було взято до уваги австрійськими службовцями й того, що доктор Новицький багатьом своїм пацієнтам надавав препарат безкоштовно або ж продавав за собівартістю – по 70 Євро за ампулу, хоча кожен виробник ліків має право на прибуток.

Отже, ампули з УКРАЇНом конфісковані. Пацієнти чекають на ліки, просять про допомогу, однак жодні листи-звернення до влади з проханням повернути ліки так і не допомогли. Тим часом, термін дії конфіскованої партії препарату закінчується у 2014 році…

Та доктор Новицький не здавався і продовжував боротися. Були подані кілька скарг до Гаазького суду.

Через кілька місяців після арешту доктора Новицького лікарі, доктори наук, професори й журналісти з Австрії та Німеччини вирішили провести прес-конференцію на підтримку винахідника, аби громадськість могла дізнатися правдиву інформацію про причини арешту Новицького, конфіскації УКРАЇНу та інші епізоди цієї загадкової історії.

Ця прес-конференція пройшла у Відні 25 січня 2013 року. Модератором її був відомий австрійський адвокат доктор А. Голлендер, а доповідачами на ній виступали доктор Н. Рошеніх – колишній керівник секції досліджень при Міністерстві науки Австрії, доктор, професор Т. Кроїсс – лікар з Відня, який один із перших почав використовувати УКРАЇН під час лікування онкохворих, доктор, професор Унден – лікар-хірург та філософ, доктор П. Ашгофф – лікар з Німеччини, спеціаліст у галузі натуропатії, який упродовж 15 останніх лікує УКРАЇНом своїх пацієнтів, і доктор Моніка Бертольд – письменниця й журналіст з Австрії, співавтор нової книги, присвяченої УКРАЇНу та багатьом іншим альтернативним видам лікування онкозахворювань. Понад те, на прес-конференції були присутні австрійські та українські журналісти, а також пацієнти, які одужали завдяки Україну. Лікарі розповіли численні історії позитивного впливу УКРАЇНу на онкохворих пацієнтів та розповіли про їхнє одужання завдяки ньому. (Відеозапис прес-конференції розміщено на YouTube: (1) http://youtu.be/izCahvY0aq8, 2) http://youtu.be/OkRIScwS4LQ, 3) http://youtu.be/pJwqNeBYnBU))

Тим часом доктора Новицького випустили з в’язниці, однак паспорта не повернули, у зв’язку з чим ще й донині він може пересуватися лише територією ЄС. Банківські рахунки заблоковані. Суд так і не відбувся. Адвокати продовжували працювати, наводячи численні факти, що підтверджували порушення закону з боку австрійської влади і, зокрема, з боку МОЗу Австрії, надсилали звернення до прокуратури та інших відповідальних установ, однак у більшості випадків їх просто ігнорували і не давали жодної відповіді.

Однак Рішенням від 20 вересня 2013 року ( Номер: 26999606/1-II/ BK/310355) Прокуратура Австрії частково закрила попередній судовий розгляд справи щодо доктора Василя Новицького.

Цитуємо: «Закриття відбулося відповідно до § 190 Z 1 Кримінально-Процесуального Кодексу, оскільки дія, що лежить в основі попереднього судового розгляду, не карається покаранням, що застосовується в судовому порядку, або оскільки будь-яке подальше переслідування з юридичних причин було б неприпустимим. З акриття відбулося відповідно до § 190 Z 2 Кримінально-Процесуального Кодексу, оскільки відсутня будь-яка фактична причина для подальшого переслідування». І далі: « Закриття відбулося відповідно до § 192 Абз. 1 Z 1 Кримінально-Процесуального Кодексу. Але оскільки обвинуваченому закидається вчинення кількох правопорушень, то у зв’язку з цим очікується, що закриття попереднього судового розгляду справи не здійснюватиме значного впливу ні на покарання чи на превентивні заходи, ні на правові наслідки, пов»язані з винесенням вироку, ні на довгосторокові заходи. Подальше переслідування залишається в силі». (Витяг із Повідомлення Центральної прокуратури з питань переслідування за вчинення економічних злочинів та корупції про часткове закриття попереднього судового розгляду справи проти доктора Василя Новицького від 20 вересня 2013 року, Номер: 26999606/1-II/BK/ 310355. Повідомлення здійснене через Федеральне міністерство внутрішніх справ)

Однак і далі таємницею залишається, які звинувачення ще не зняті – з вищезгаданого документу цього зрозуміти не вдається. Отож, звинувачення частково зняті. А партії конфіскованого препарату 11 листопада 2011 року і 04 вересня 2012 року власникові так і не повернули.

Треба зазначити, що в Австрії – країні, де УКРАЇН був винайдений, препарат не зареєстрований дотепер, хоча виготовляється на основі двох відомих, зареєстрованих і допущених субстанцій – чистотілу й тіотепи, а згідно правового положення, що діяв в Австрії з 1947 р. по 1984 р., якщо новий лікарський препарат, який хотіли зареєструвати, складався з уже дозволених і зареєстрованих компонентів, треба було лише представити докази його терапевтичної переваги, що доктор Новицький надаремне робив багато разів. Детальніше про це можна дізнатися із книги доктора Елеонори Тун-Гогенштайн «Рак можна перемогти! Майже кримінальна історія».

Як ми уже згадувалося, про ефективність УКРАЇНу є дуже багато інформації: це серйозні наукові дослідження, проведені в багатьох університетах різних країн світу, їхні численні результати опубліковані у відомих наукових журналах, численні репортажі й передачі, присвячені цьому протираковому препаратові.

Та найкраще навести бодай кілька прикладів успішного лікування пацієнтів УКРАЇНом, а висновки про те, що відбувається довкруж нього та його винахідника, кожен читач зможе зробити сам.

Витяги з висновків та звітів лікарів про лікування УКРАЇНом онкохворих пацієнтів ( http://www.ukrin.com/docs/erfahrungsberichte.pdf)

Д-р Зіґфрід Ваґнер, Ґрац, Австрія, 26.08.1996 р.:

«Лікарський препарат УКРАЇН використовується в моїй амбулаторії вже близько двох років (згідно параграфу 12 Закону про лікарські засоби). Дотепер ми пролікували УКРАЇНОМ 40-50 пацієнтів різного віку з різними видами онкозахворювань. Залежно від вихідного положення перебігу хвороби в кожному випадку завдяки використанню цього препарату вдалося спостерігати успіх, причому особливо помітними були зупинка збільшення пухлини та картина, схожа на ремісію. Під час лікування УКРАЇНОМ не було зафіксовано жодних небажаних побічних дій.

З метою успішного використання цього препарату в лікуванні пацієнтів з онкозахворюваннями я цілковито підтримую реєстрацію препарату УКРАЇН в Австрії».

Д-р ОМАР АБУ-ДАЙЄ, общинний лікар, Штайнбрунн/Ціллінґталь-Мюллендорф, Австрія, 01.09.1996 р.:

«Під час своїх спостережень я встановив, що лікарський засіб «Україн» є позитивним доповненням до інших методів лікування. Слід зауважити, що зменшуються розміри пухлини, більшість пацієнтів під час і після лікування почуваються добре, а якість їхнього життя поліпшилась». Загалом д-р Омар Абу-Дайє повідомляє про дванадцять пацієнтів, десять з яких (після лікування препаратом із чистотілу) перебувають у доброму і навіть чудовому стані. В однієї пацієнтки з діагнозом лейкемія після лікування «Україном» зменшилися всі лімфатичні вузли. Жінка з діагнозом рак молочної залози прийняла 31 ампулу «Україну», після чого нормалізувалися онкомаркери. Пацієнтка почувалася дуже добре. Зникнення метастазів було виявлено ще в однієї пацієнтки з аденокарциномою, її загальний стан після лікування був оцінений на «відмінно», а онкомаркери знизилася до нормальних показників. Ще в однієї пацієнтки лікарі продіагностували рак лімфатичних вузлів (лімфома нон-Ходжкіна) на IV стадії. Після лікування «Україном» її загальний стан значно поліпшився, а збільшені лімфатичні вузли вже не виявлялися. Після дев’ятимісячної терапії «Україном» у хворого на рак шлунка констатували, що лабораторні показники в межах норми. Не було жодних доказів наявності метастазів. Та й обстеження шлунка не виявило якихось видимих змін».

Д-р Ґражина Новіцкі, ЛОР-відділення, Відень, Австрія, 29.08.1996 р.:

«У своїй практиці я використовую УКРАЇН останні сім років, – розповідав фахівець ЛОР із Відня доктор Ґражина Новіцкі (жодного стосунку до розробника УКРАЇНу доктора Новицького вона не має, вони просто однофамільці), – більшість із 15 пацієнтів, яких я лікувала особисто, вважались невиліковними. Їхні онкологи від них уже відмовилися, тому хворі відчайдушно шукали інших можливостей. Насамперед треба відзначити, що у всіх цих пацієнтів уже після першої ін’єкції УКРАЇНу вдалося помітити несподіване суб’єктивне та об’єктивне поліпшення як фізичного, так і психічного стану. І це аж ніяк не можна було назвати ефектом плацебо». У пацієнтів поліпшилися сон і харчування, вони повідомляли про вщухання болю, у зв’язку з чим у багатьох випадках уже не треба було сильних знеболювальних засобів.

Пані Новіцкі наводить один із конкретних випадків. Мова йде про 66-річну жінку з діагнозом злоякісна меланома на гомілці. З масивними лімфатичними набряками на нозі та метастазами в головному і спинному мозку її виписали з лікарні. Після третьої процедури лікування УКРАЇНом масивна первинна пухлина й лімфодема регресували. Після цього первинну пухлину можна було прооперувати, метастази у центральній нервовій системі зменшилися. Після сьомої процедури метастази зникли. Три роки потому обстеження показало, що пацієнтка не мала пухлини, почувалася здоровою і не скаржилася.

67-річна жінка з раком молочної залози і метастазами в легенях із відкладенням рідини в легенях й черевній порожнині перебувала у вкрай важкому стані. Після третього курсу лікування УКРАЇНом у лікарні було встановлено зникнення всіх пухлин, метастазів і накопичення рідини.

Про дуже швидку реакцію на препарат свідчить і такий випадок. У 30-річного чоловіка лімфома нон-Ходжкіна в ділянці шиї була більшою за кулак. Після шостої ін’єкції УКРАЇНу пухлина упродовж двох тижнів зменшилася на дві третини.

Д-р Ута Константопулос (лікар загальної практики), Ґрац, Австрія, 22.08.1996 р.:

«Я виявила, що УКРАЇН дуже добре сприймається. В деяких пацієнтів чітко простежується позитивний ефект під час перебігу хвороби на пізній стадії». Вона розповідає про пацієнта, якого назвали безнадійним і таким, що вже не піддається подальшому лікуванню. В нього була неоперабельна пухлинна виразка у жовчних протоках і метастази в печінці. Після того, як пацієнт був відправлений додому без жодних додаткових рекомендацій щодо подальшого лікування, він почав приймати УКРАЇН. Сім місяців потому його загальний стан був чудовий – він пішов у тижневий туристичний похід і навіть здійснив дві далекі поїздки».