На пленарному засіданні Євро­парламенту в Брюсселі 2 квітня 2009 року 553 голосами «за», 44 – «проти» і 33, що утрималися, депутати Європейського парламенту продемонстрували свою «повагу до всіх жертв тоталітарних та недемократичних режимів у Європі і за­свід­чили свою пошану тим, хто боровся проти тиранії та утисків».

23 серпня – День пам’яті жертв тоталітарних та авторитарних режимів

Спогад про трагічне минуле Європи повинен підтримуватися, аби вшанувати жертв, засудити винних і закласти фундамент для примирення на основі правди і спогадів, оскільки без них примирення неможливе. Таким чином, 23 серпня має стати Днем пам’яті всіх тоталітарних і авторитарних режимів. Цей день слід «переживати в честі і без огляду на партійну приналежність».

«Мати спільний погляд на історію»

Як зазначає Європарламент, Європа об’єднається лише тоді, коли всі її країни будуть в стані подивитися на свою історію спільно, з однієї позиції, коли вони будуть готові визнати комунізм, нацизм і фашизм «спільним спадком» і провести «чесні та глибокі дебати» про всі тоталітарні злочини минулих десятиліть. Депутати переконані в тому, що «відповідне збереження історичної пам’яті, нова обширна оцінка європейської історії та загальноєвропейське визнання всіх історичних аспектів сучасної Європи» зміцнять європейську інтеграцію.

Загальноєвропейський музей жертвам усіх тоталітарних режимів

Аби підтримати співпрацю між національними дослідницькими інститутами, спеціальністю яких є історія тоталітаризму, ЄП вимагає створення «платформи для памя’ті й совісті Європи». ЄП також висловив думку про створення загальноєвропейського документаційного центру і загальноєвропейського музею в пам'ять про жертв усіх тоталітарних режимів.

Відкрити архіви

«Рішуче і недвозначно» засуджують депутати ЄП всі злочини проти людства і проти багаточисельних порушень прав людини, які здійснювалися всіма тоталітарними й авторитарними режимами. Водно­час вони шкодують, що у деяких країнах доступ до документів, які мають вельми важливе особисте значення і які окрім цього є важливими науковими документами, є обмежений упродовж 20 років після краху тоталітарних комуністичних режимів у Центральній Європі.

Архіви, включно з архівами колишніх внутрішніх служб безпеки, таємної поліції та інформаційних служб, слід було б оприлюднити. Тим не менше, треба дотримуватися усіх необхідних заходів, «аби цим процесом не зловживали з політичними цілями».

У зв’язку з цим депутати ЄП вимагають у ради міністрів ЄП та комісії ЄС підтримати й захистити діяльність недержавних організацій, як-от «Меморіал» у Російській Федерації, котрі активно займаються пошуком та зібранням документів, що стосуються злочинів сталінського режиму.

Переклад з німецької
Вікторії РОМАНЧУК,
аспірантки ЛНУ ім. Івана Франка

Джерело: http://www.europarl.de/presse/pressemitteilungen/quartal2009_2/PM_090402_1f