Думки проти ночі
- Відьмі думки обкладають або митам, або матом.
- “Серцевої недостатності” часом аж надто достатньо, щоб усі кінці пішли, у воду.
- Одіссеї голодоморної нації в Україні ще ніхто не створив — мабуть, ніякому Дантові не осягнути цього десятого (чи якого там) пекельного кола.
- Сказавши “а”, треба сказати і “б”, але не конче у вигляді абревіатури з трьох літер.
- Радсоюз стільки натворив стукачів, що їх вистачить на ціле покоління держбудівничих нацпатріотів усього есенде!
- Закидали його компліментами, а потім закинули йому славолюбство.
- Ближче до істини той, хто її шукав, а не той, що її знайшов.
- Діаспорні вітри стількох малоросів зробили українцями! Але багатьох у межах гостеприсутності — з діаспори тут і в діаспорі там.
- Останнє слово з уст першої людини: це знак finita la comedia чи пролог до нової трагедії?
- Свобода без відповідальності за неї тільки засвідчує наявність свободи безвідповідальності у відповідних громадян.
- Всі ми діти держстраху, бо виростали між голодом і стратами.
- Іноді телебачення треба дивитись тільки для того. щоб побачити. що саме приховується за кадром.
- Можна б уже й пишатись, що наші діти капітана Гаранта переплюнули їхніх онуків лейтенанта Шмідта?
- Шори теж поступовий чинник: таж узяті в шори і не мають іншого вибору, як іти вперед!
- В певні епохи щойно тільки органи визначають ваготу слів.
- І що це за державна мова, що нею і матюкнутися неспромога без сусідської допомоги?!
- Якщо канібал править бал — то чи потребує він балетмейстера?
- Спогади й сподівання: що більш поринаєш у перше, то меншає другого.
- Жити й творити можна по-різному: і на повсякдень, і на повсякчас.
- Приємно мати рідне есбеу, тільки ж чи не забагато там “б/у” з попереднього режиму?
- Чи триматимемось української хати скраю аж допоки її зовсім не стане?
- Добрі люди знайдуться всюди, як там е добро, щоб ним поживитись.
- Навіть аполітичні анекдоти за певних умов набувають апокаліптичного характеру.
- Ниці вчинки — це ніякі не дрібниці!
- Україна явить світові українське диво, коли всю свою енергію спрямує не на заперечення вчорашнього зла, а на творення завтрашнього добра.
