Танки для України. Німеччина робить аморальну помилку

21.01.2023
Чому Берлін зволікає: причини і наслідки

Не відправивши танків Leopard-2 в Україну, Німеччина зробила велику помилку: зараз у соцмережах активно поширюються дві картинки. Перша відображає дієслово scholzing («шольцінг») – від прізвища канцлера Німеччини Олафа Шольца. Воно означає «повідомлення про добрі наміри лише для того, щоб використати/знайти/винайти будь-яку уявну причину, щоб відтермінувати їх і/або запобігти їх реалізації».

На другій зображається об’єкт «шольцінга»: куля з маркуванням Leopard-2, прикріплена скотчем до равликової шкаралупи. «Леопард» – це танк німецького виробництва, який Берлін не хоче постачати Україні під час її спротиву в геноцидній війні, розв’язаній Росією.

Чому Німеччина не дає танків Leopard-2?

На те, чому Німеччина зволікає, є свої причини. The Wall Street Journal визначає три з них: «Громадська думка, історична відповідальність і страх перед ескалацією. Один з німецьких журналістів пояснює: «Опитування показують, що ставлення німецького уряду відповідає очікуванням значної частини німецького населення. Репрезентативне опитування, проведене в серпні 2022 року, показало, що 80% побоюються перекидання війни з України на сусідні країни НАТО, а 69% мають страх перед ядерним ударом з боку Росії; 72% заявляють, що відчувають загрозу з боку Росії. У той же час 52% німців хочуть, щоб уряд і надалі діяв у міжнародних справах обережно. З 41% респондентів, які хотіли б бачити більшу присутність Німеччини в російсько-українському протистоянні, 65% покладаються на дипломатію, і лише 14% – на збільшення військової підтримки, 13% – на більші фінансові зобов’язання».

Німецький політичний клас має моральний обов’язок робити правильні речі, навіть якщо громадська думка проти

Німці дуже чутливі до того, що саме вони відповідальні за дві світові війни і вчинення Голокосту, тому вважають, що зобов’язані діяти у мирний спосіб. Нарешті, є побоювання, що постачання Україні німецьких танків було б еквівалентом переходу Рубікону – безпосереднього втягнення Німеччини у війну та провокування росіян підняти ставки.

Причини небезпідставні, але, зрештою, вони не є достатньо переконливими.

Сенс лідерства полягає в тому, щоб керувати, переконувати людей, які речі слід робити, а не просто слідувати за чимось. Відстежувати опитування щодо громадської думки – це не просто відмова від лідерства.

Це контрпродуктивно й аморально, особливо за обставин, які вимагають негайних дій та рішень.

Росія почала війну і чинить геноцид. Німеччина, як країна, яка все ще спокутує свою провину за війни та Голокост, має це розуміти краще, ніж будь-хто інший, а не просто прислухатися до громадської думки та сприяти російським звірствам.

Німецький політичний клас має моральний обов’язок робити правильні речі, навіть якщо громадська думка є доволі боязкою.

А ще є геополітичний вимір. Подобається нам це чи ні, але Німеччина є наймогутнішою країною Європи. Таким чином, вона має відігравати центральну роль у геополітиці континенту. Наполегливість Шольца щодо надання Німеччиною танків, лише за умови, якщо це зроблять інші країни, є класичним прикладом ухиляння од відповідальності, ховаючись за спиною Європи.

Співучасть у геноциді?

І ця наполегливість дорівнює лицемірному халявному відвідуванню безпекових ініціатив Заходу й Сполучених Штатів. А ще багато німців досі обурюються через те, що вони надто сильно втручаються в європейські справи.

Страх перед ескалацією є найменш переконливою причиною для багатьох. Берлін, схоже, не помічає того факту, що Росія неухильно загострювала ситуацію упродовж останніх років. Спочатку вона вторглася в Крим і частину Донбасу в 2014 році. Потім, 2021 року, вона оточила Україну своїми військами і публічно заявила, що українці не мають права на існування. 24 лютого 2022 року Росія почала «військову спецоперацію», яка виявилася широкомасштабною війною.

Через кілька місяців Росія обрала політику випаленої землі та геноциду: групові зґвалтування, викрадення дітей, знищення та розграбування культурних артефактів, масові страти й бомбардування цивільних об’єктів.

Захід не зробив нічого, щоб спровокувати цю ескалацію. Це був результат рішучості Кремля знищити Україну та українців і виграти війну за будь-яку ціну, яку він розпочав у 2014 році, – навіть якщо для цього слід вчинити геноцид.

Сильний російський лідер Володимир Путін налаштований боротися навіть ціною життя сотень тисяч російських солдатів. Тому ескалація з боку Росії припиниться лише тоді, коли її зупинять зовнішні сили, тобто Україна й Захід.

Німецькі танки Leopard-2 можуть змінити ситуацію, і німецькі політики це знають.

На жаль, їхня гальмівна поведінка щодо Leopard-2 робить їх та їхніх виборців співучасниками смертей українців, а отже, й геноциду.

Олександр МОТИЛЬ,
американський історик, політолог

«Главком»

Джерело: 19fortyfive

Переклад з англійської Вікторії О. Романчук,
відповідального секретаря журналу «Універсум»,
членкині Національної спілки журналістів України,
членкині Organisation Mondiale de la Presse Periodique (Brussels, Belgium)

Універсум 11–12 (349–350), 2022

Журнал Універсум 11–12 (349–350), 2022

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний: «Ми повертаємо своє. Ніхто і ніщо нас не зупинить»

СЛОВО РЕДАКЦІЙНЕ Петро Костюк Валерій Залужний: «Ми повертаємо своє. Ніхто і ніщо нас не зупинить»

ВІЙНА Євген Дикий Кувалда 8271

ГЕОПОЛІТИКА Юрій Костенко Будапештський меморандум, або хто зрадив Україну

RUSSIAN WORLD Олег К. Романчук Росія – глухий кут цивілізації або «Кубло, притулок поганих справ»
Олег К. Романчук Лоботомія для рашиста?

ПАМ’ЯТЬ Валерій Удовиченко Радянський геноцид в Україні та путінський геноцид українців під час сучасної російсько-української війни – історичні паралелі
Ліна Тесленко Фотолітописець українського Голодомору: «Це було добре організоване масове вбивство»

ПОЛІТИКА Джошуа Яффа Інсайдерські зусилля США з озброєння України

ПРЕМІЇ Держкомтелерадіо: визначено лауреата премії імені В’ячеслава Чорновола 2022 року

ВІЙНА До чого готуватися українцям?