Гратися з безпекою найбільшої в Європі Запорізької АЕС – божевілля. Але це висновок для логічно думаючих людей. Та оскільки рашистам притаманне дологічне мислення, то вони не усвідомлюють трагічних наслідків своїх дій не лише для довкілля, для світу, а передусім для себе.

Вони плутають уявну, гіпотетичну реальність з фактично існуючим станом речей – status quo. Вони воюють з наслідками, замість того, щоб усувати причини. Тому й взялися шантажувати українців. Ясна річ, не з великого розуму.

Іван Павлов на початку ХХ століття звернув увагу на те, що розум російської людини уникає прискіпливо аналізувати реальний світ, натомість віддає перевагу словам:

«Російська людина має таку слабку мозкову систему, що вона не здатна сприймати дійсність як таку. Для неї існують лише слова. її «умовні» рефлекси координовані не з дійсністю, а зі словами».

Рашисти є типовими елементами етнічної антисистеми (Лев Гумільов) – системної цілісності людей з негативним світосприйняттям. Йдеться про специфічне ставлення московитів до матеріального світу, що виявляється у прагненні до спрощення систем аж до її знищення – чи то держави, ландшафту або етносу.

В інтернеті можна натрапити на зразки «пісенної творчості» представників етнічної антисистеми. Кілька характерних строф у підрядковому перекладі підтверджують специфічне, алогічне мислення рашистів:

Давно запущені ракети,
І попіл в небесах завис.
Горить Нью-Йорк і Сан-Франциско,
І штат Нью-Мексико горить.

На почорнілий пляж Майямі
Загати риби нанесло.
Пройшли гігантськії цунамі
І в Кордильєрах відтрясло.

До травника під Білим Домом
Російський підійшов солдат.
Він сів на мармурну колону,
Поставив поруч автомат…

Деякі спеціалісти з атомної енергетики стверджують, що ядерний вибух, який відбувся на ЧАЕС, на Запорізькій АЕС неможливий з технічних причин. Начебто. Не знаю. Але від неадекватів, які опинилися в Енергодарі, можна чого завгодно чекати.

У часи пріснопам’ятного СССР серед тонкого прошарку думаючого загалу совєтських людей неабиякою популярністю користувались дотепні й повчальні збірки оповідок про фізиків: «Физики шутят» і «Физики продолжают шутить».

В одній з книжок була уміщена оригінальна карикатура на фізиків-теоретиків, які, вочевидь, так запрацювалися, що один тицяє пальцем у розетку й глибокодумно запитує в колеги: де тут плюс, а де мінус?

Це я до того, що сучасні дебіли-рашисти в уніформі, їхні малограмотні командири, не знаючи елементарних законів фізики, можуть встромити пальці куди не слід, відкрутити якусь гайку від найважливішого запобіжника в системі АС аби використати його як важок для вудки щоб порибалити на Дніпрі.

Майже як в оповіданні Антона Чехова «Зловмисник»:

«– Денис Григор’єв! – Починає слідчий. – Підійди ближче та відповідай на мої запитання. Сьомого числа цього липня залізничний сторож Іван Семенов Акінфов, проходячи вранці по лінії, на 141-й версті, застав тебе за відгвинчуванням гайки, якої рейки прикріплюються до шпал. Ось вона, ця гайка! З якою гайкою він і затримав тебе. Чи це так було?

– Чаво?

– Чи так це все було, як пояснює Акінфов?

– Звісно, було.

– Добре; ну, а навіщо ти відгвинчував гайку?

– Чаво?

– Ти це своє «чаво» кинь, а відповідай на запитання! навіщо ти відгвинчував гайку?

– Коли б не потрібна була, не відгвинчував би, – хрипить Денис, скоса на стелю.

– Навіщо тобі знадобилася ця гайка?

– Гайка? Ми з гайок грузила робимо...

– Хто це ми?

– Ми, народе... Климівські мужики, тобто. <…>

– Та зрозумій же, гайками прикріплюється рейка до шпал!

– Це ми розуміємо... Адже ми не все відгвинчуємо... залишаємо... Не без розуму робимо... розуміємо...

Денис позіхає і хрестить рота.

– Торік тут зійшов поїзд із рейок, – каже слідчий. – Тепер зрозуміло, чому...

– Чого бажаєте?

– Тепер, я кажу, зрозуміло, чому торік зійшов поїзд із рейок... Я розумію!

– На те ви й освічені, щоб розуміти, милостивці наші...»

Чи освічені сучасні рашисти?

Помовчимо.

Воістину шляхи Господні несповідимі…