Україна в майбутньому
В Урбана Шампейн (штат Іллінойс) відбулася 22-га щорічна міжнародна конференція україністики, що проводиться департаментом Слов’янських мов та літератур Іллінойського університету. В її роботі взяли участь науковці з Києва, Львова, Донецька, Івано-Франківська, інших міст.
“Україна вчора, сьогодні і завтра” — така назва цьогорічного форуму. Професор Дмитро Штогрин, який керує українською дослідницькою програмою при Іллінойському університеті, зауважує: “Ці конференції унікальні, бо жодний університет ні в Україні, ні поза нею не дозволив би собі щорічні наукові збори з української проблематики”.
Окрім проблем мови та літератури, спеціальні сесії на конференції присвячувалися голодомору тридцятих та сорокових років в Україні, а також акції “Вісла” — виселенню українців з етнічних земель, що здійснював польський комуністичний уряд. Обговорювалися питання релігії в Україні.
Як зазначалося, за останні роки інтерес до України в наукових колах Америки багаторазово зріс. Найкраще мірило — Американська Асоціація для розвитку слов’янських студій, яка кожні два роки видає свій довідник, хоч до 1989 року згадувала лише якихось кілька десятків досліджень про Україну. Починаючи від 1990 року до сьогодні їхня кількість перевищила три сотні. Водночас, зауважувалося, погіршення українсько-американських відносин негативно впливає на науковий світ.
Головні тези щодо потреби аналізу психологічної структури українців.
XXI століття вимагає вирішального інтелектуального прориву в розвитку української модерної нації.
Українці мають реальну можливість піднести свій інтелектуальний потенціал на вищий, сучасний рівень, сформувати сучасну модерну націю, зробити гідний внесок у сукупний інтелект людської цивілізації.
Або українці стануть якісними, або їх історія змеле.
Україна має створити головну ТЕЧІЮ для сьогодення і майбутнього.
Опір до змін та інновацій. Українців легко організувати ПРОТИ, але дуже важко організувати ЗА.
Вивчення ментальності українців в Україні та в діаспорі дооможе у виробленні пріоритетів для конкретних дій.
Ставлення українця до часу і простору чекає своїх дослідників.
Найближче майбутнє України мені бачиться насамперед у розв’язанні однієї важливої проблеми — появи групи науковців, які б працювали над вивченням можливого майбутнього. Йдеться про вартості, які українська інтелектуальна еліта зможе витворити і запропонувати для широкого вжитку.
Як лікар лікує людину на базі медичної науки, так треба лікувати українське суспільство на міждисциплінарній базі знань.
У журналі “Futures Research Quarterly” (Spring 2003 Volume 19 Number 1, с. 61—69) читаємо про погляд футоролога James L. Morrison “The University is Dead! Long Live the University”.
Зміни у суспільній сфері відбуваються набагато повільніше, ніж у інженерно-технічній. Інженери кінця XIX століття були б дуже здивовані змінами в їхній професії в кінці XX століття.
Коли б учителі XIX століття були перенесені в навчальні класи XX століття, то вони б почували себе доволі комфортно, бо не так багато змін відбулося в організації навчальних класів та методиці викладання предметів.
Початок семестру мав визначену дату, наукові ступені базувалися на обсягах кредитів — лекційно-семінарських годинах в навчальних аудиторіях.
Чому така система підлягає змінам?
Їх викликають такі сили-фактори:
— демографічні;
— глобалізація
— економічна перебудова
— інформаційні технології.
Вони міняють організацію і функцію вищої освіти США.
1. Сталися суттєві зміни в етнічній структурі населення США. Наприклад, у 1970 році населення Нью-Йорка мало у своєму складі 2/3 білих мешканців, а у 2000 році їхня частика зменшилась до 1/3. За вказаний 30-річний період у складі населення категорія “ненароджених” у США зросла з 5 до 11%.
2. Популярність вищої освіти зростає драстично. Якщо у 1980 році вступили до вищих шкіл 56% випускників середніх шкіл, то у 2000 році — 67%.
В період 1996—2005 років кількість випускників середніх шкіл зросте на 20%. А на цьому фоні кількість охочих здобути вищу освіту додатково збільшиться на 16% вже у поточному десятилітті.
Міняється портрет студента. Студентська молодь, на противагу своїм вчителям, комфортно почуваються за комп’ютером, вона є більш технологічно креативною від них,.
3. Вікова структура США та інших індустріальних країн змінюється. Відповідно до цього “дорослішає” студент вищої установи.
У США у 2010 році 43% населення становитимуть люди віком 50 років і старші. Серед тих, хто здобуває вищу освіту та проходить вищу перекваліфікацію, частка дорослих досягне 50%.
У навчальних програмах 1995 року брали участь 76 млн. американців, а у 2004 році передбачається 100 млн.
Ці зміни викликають потребу розробки нових навчальних програм — доступних та відповідних часу і місцю — для працюючих дорослих людей, які потребують не лише традиційної вищої освіти.
4. У цьому десятилітті відбудуться зміни у кадровому складі викладачів вищих шкіл, який оновиться на 20% за рахунок того, що після виходу на пенсію старшого покоління прийдуть молоді, талановиті, модерно освічені кадри, які володіють інформаційними технологіями та не мають упереджеьі до інновацій. (У такий спосіб оновиться 300 тис. викладацьких посад).
5. Вплив глобалізації на американську вищу освіту.
Характерним для глобалізації є швидке зростання міжнародного руху: капіталу; робочої сили; товарів і послуг; технологій; інформації.
Зростають міжнародні корпорації (1970 р. — 7 000 одиниць; 1990 р. — 30 000; 2002 р. — 63 000).
Деякі міжнародні корпорації за обсягами свого капіталу перевищують економіки окремих розвинутих країн. Так, якщо взяти сто найпотужніших за обсягом капіталу економічних структур, то серед них налічується 51 корпорація.
Найбільша світова корпорація EXXON MOBIL має більший капітал, ніж 180 держав разом.
У глобальній економіці вирішальну роль відіграють інформаційні технології. 60% національного валового продукту США створюється із застосуванням інформаційних технологій.
1/3 економічного зростання США забезпечується з 1995 року застосуванням інформаційних технологій.
У найближчі 5 років нові робочі місця потребуватимуть застосування комп’ютерної техніки, а 80% з них сьогодні ще не існують. Особливо разючі зміни відбуваються у торгівлі. Наприклад, у 2005 році торгівля через електронну пошту матиме обсяг у 8 трильйонів доларів США. Знання інформаційних технологій для 95% працівників торгівлі стане обов’язковим.
Американська асоціація тренінгу і розвитку передбачає, що 75% сьогоднішніх кадрів будуть підлягати перепідготовці.
Професори університетів для забезпечення успіху студентів у глобальній економіці мають дати їм підготовку щодо: застосування інформаційних технологій; праці з людьми різних культурних традицій; постійного самостійного навчання.
Поєднання можливостей більш компактних, але потужніших і дешевших комп’ютерів з можливостями Інтернету для зв’язку між людьми різних країн через аудіо, відео і друк забезпечить здатність знайомити увесь світ з нашою культурою.
До Інтернету приєднується 140 осіб на секунду, або 75 млн. користувачів на рік.
Пересічне число послань електронною поштою у 2000 році щоденно становило 10 мільярдів, а у 2005 р. передбачено 35 млрд.
Міжнародна мережа вищої освіти, не включаючи США, становить 111 мільярдів американських доларів щорічних витрат і охоплює 32 млн. студентів. Половина цих грошей і студентів належить Китаю.
85 тис. військових США у 2005 році будуть навчатися за інформаційними технологіями.
Традиційні програми навчання за класною системою коштують 1800 доларів, а на web-site — 120 доларів.
Массачусетськтй інститут технологій (МІТ) вже повністю перейшов на прийняття заяв на навчання через Інтернет.
Бібліотека конгресу США у співпраці з іншими бібліотеками формує глобальне інформаційне бюро, яке працюватиме щодня цілодобово без вихідних.
У поточному десятилітті більшість викладачів поступово відходитиме від аудиторного способу навчання, вони не будуть обмежені часом, місцем і методикою навчання. А студенти стануть їхніми молодшими колегами.
Лекції перестануть бути основним методом навчання, а адресно-групові та індивідуальні проекти стануть нормою.
Система освіти готуватиме фахівців, використовуючи різноманітні інформаційні технології та засоби, які забезпечуватимуть співпрацю з людьми різних етнічних груп у контексті широкого кола світових проблем і вибору, а не даватиме готові відповіді на кшталт навчальних підручників.
Із сказаного випливає, що вища освіта США вже у 2020 році буде разюче відрізнятися від сьогоднішнього стану. Це стверджують футурологи, працівники освіти та фахівці з інформаційних технологій.
А хто в Україні має проаналізувати наведений американський досвід та бачення майбутнього вищої освіти у США та адаптувати це до українських реалій? Яка роль українського світового інтелекту у цьому процесі — формуванні довгострокової стратегії вищої освіти в Україні?
