БАЛАДА ПРО ПАМ’ЯТЬ

Изменять своим принципам я не привык,
К осознанию Родины шёл не спеша,
И хоть русским пока остается язык,
Але вже українською стала душа!

Ми завзято, всі разом, бороним свій край.
Окупантська зараза, навік пам’ятай,
Що козацькая вдача – це не просто слова!
Хоч побита, хоч плаче, Вкраїна жива!

Об ужасной войне помнит каждый из нас,
Будет в сердце всегда славный подвиг дедов.
Только мы на костях не пускаемся в пляс:
Это повод для скорби, а не для понтов.

По коліна в багнюці на варті стою,
Окупантській падлюці від серця всмалю
За зруйновані долі, за вкрадений Крим,
За полеглих героїв, за Батьківський Дім.

Обескровили душу и тело Страны,
Сколько наших ребят не вернулось домой,
Ох, хлебнули ж мы горя от «руsskой весны».
Слава павшим героям и вечный покой.

Ми й онукам накажем про це не забуть,
Якщо самі поляжем, наступні прийдуть,
Станем сміло до бою за землю свою!
Ми не випустим зброї ні тут, ні в Раю!

Лицемеры поют о широкой душе,
Подлецы с палачами проводят парад,
Украинцы Рossию узнали уже:
Здесь воронки от градов, как раны, кровят.

Зарікаюсь назавжди, навіки віків,
Не прощати неправди, хай лютих вовків
Забирає нечиста, хай в пеклі горять
Кизяки-терористи і вся ваша рать!

Украина, родная моя сторона,
В оккупации этой есть и наши следы:
Люди все еще прутся от попсо-говна.
А где руsskие песни – там ждите беды.

В нас ще й досі в фаворі російські зірки.
Ми на мінному полі, агов, козаки,
Всю рашистську мразоту женіть в три чорти!
Тільки повним бойкотом країну спасти.

А когда наступает похмелия час,
Поднимаются к небу невинно глаза.
«Мы не знали!» «Нам врали!» «Нам стыдно за нас!»
«Забирайте!» «Простите!» Скупая слеза…

Тільки нам на цей скрегіт буде щиро плювать
Заберем, що належить – й не прощать! Не прощать!
Закарбуєм назавжди святий цей завіт
З нами світло і правда – з вами кривда і гніт!

Кліп «Марш Перемоги» Мірко Сабліча за мотивами «Козацького маршу»

«Марш Перемоги»

Друже мій, станьмо в стрій!
Чуєш на Сході гримить – а значить завтра в бій!

Знов у нашій хаті вороги трикляті,
Знов імперське кодло лізе з всіх щілин,
Знов прийшло зі Сходу горе для народу,
Знову час настав згадати, брате, наш козацький чин!

Станьмо, браття, сміло за святеє діло!
Дух Тараса в серці кожного горить!
Україну-Мати з пекла визволяти!
Кожен хто чим може наближає Перемоги мить!

Ширше крок! З нами Бог!
Будь благословенна, Pідна Cторона!
Краща нагорода – шана од народу
Високо до неба підіймiмо наші знамена!

Українські креси з Ялти до Одеси,
Від степів Донецьких до Карпатських гір,
Чернігів і Суми – гетьманськії думи,
Сонце Перемоги ще засяє, ще настане мир!

Сили тьми ідуть війною! Побратиме, час до бою!

Ой у Збройних Силах файні хлопці!
Ще й прийшли з Майдану добровольці!
Страху ми не знаєм, Землю визволяєм
Від московців!

Гей, спільним фронтом гей!
Серце в серце: однокровці!

За Поребрик нечисть гнати будемо завзято,
Геть з моєї хати, окупантський зброд!
Наше діло святе! Двічи не вмирати!
За правду! За волю! За народ!

Злі часи. Дикі пси
Впились в Рідну Землю – спробуй віджени.
Знай, вражино клята, нас вам не здолати!
(Г)різні та єдині України доньки та сини!

Лицарська звитяга, бойова наснага,
Віра в побратима і у весь нарід,
Кров наша гаряча, козацькая вдача
І Божая Матір нам покровом від недоль і бід.

Вражі гради не стихають, безупину насипають

Ой на, ой насипте на хвіст солі!
Згиньте, вражі діти, та й в недолі!
Скільки українців полягло в московській та й неволі.
Та й в неволі.

Гей, пам’ятаймо, гей!
Скільки горя, скільки болю!

Як самі в бою поляжем, дітям перекажем
Ненависть ми нашу до кремлівських псів
Від Сяну до Дону люті вам прокльони
За наших полеглих козаків

Прийде час й кожен з нас
Встане перед Богом на Страшнім Суді.
Хоч гріхів й багато, але вірим свято,
Що за праве діло насипаєм чорній ми Орді.

Знову сурми звуть до бою!
За своє встаєм горою!
Хоругви над головами!
Дух козацький поміж нами!

Воля народу