Про корупцію. І не тільки…

28 серпня послухав широко розрекламоване інтервʼю Президента України Володимира Зеленського Наталії Мосейчук за підсумками міжнародних візитів, саміту Кримської платформи та ключових подій серпня.

Думки від почутого, безумовно, з’явилися. Різноманітні. Часто контроверсійні. Утім внутрішній цензор запропонував за ліпше розшифрувати і оприлюднити бодай один із фрагментів цього інтерв’ю, що дозволить уникнути двозначного потрактування висловлювань/коментарів од Володимира Зеленського. Натомість дасть змогу читачам самостійно спробувати зрозуміти сенс мовленого главою держави і самотужки зробити ті чи інші висновки.

Так, Наталія Мосейчук на 7:35 хвилині інтерв’ю запитала:

«Ви, пане президенте, оголосите війну корупції? Чи у вас вистачить сил вести дві війни разом?»

У відповідь:

«<…> Чи повинен я знаходити часу більше на боротьбу з корупцією? Так. Чи ми будемо це робити? Точно. Але в мене немає дуже багато часу, щоб займатися деталями. Бо є дійсно дрібниці, якщо ти хочеш побороти (скажімо так, назву місцеву бруківку), то я не можу боротися з бруківкою кожного міста (не кожного, не хочу ображати владу, є дуже різні, порядні люди, багато в нас в країні, слава Богу), тому й боремось. Є фундаментальні рішення. На них я звертаю увагу. Наприклад, корупцію. Я поставив задачу законодавству. І законодавцю України буде запропоновано мої пропозиції щодо прирівняння корупції до державної зради на військовий час. Авжеж, я розумію, що така зброя не може діяти постійно в суспільстві , але на військовий час, я думаю, це допоможе. Чи підтримає це законодавець, я не знаю, але я точно запропоную. Тому що ми розвиваємо демократичне суспільство і дуже важливо щоби не прикручувати гайки і дивитись на кожного разу на той чи інший гострий кричущий випадок. <…> Системні рішення. Саме так борються з корупцією. Не можна так само говорити приклади про березень. Це дуже гучно. На нас сьогодні дивляться як на взірець, чесно кажучи, міцності, і розбивати цю міцність через внутрішні сварки просто неможливо, небезпечно. Я на все, що відбувалося в березні місяці, дивлюся під сумнівом. Тому що коли держава каже роздавати зброю всім, по закону і по праву захистити себе. Я так би нині сказав. Це поза законом було. Деякі речі поза законом. Але є закон сучасного часу. І лютий-березень. Ну, вибачте, це була боротьба за виживання, за те, щоб у нас була Україна. І багатьох представників правоохоронних органів, будь-яких, будь-яких. Всіх. Їх просто не було на місці . А дехто й тікав. Скажімо так…»

Думки від почутого з’явилися. І було їх чимало. І не тільки про боротьбу з корупцією…

А ще пригадалось, як 28 квітня минулого року нідерландська журналістка проєкту Nieuwsuur телеканалу NOS Mariëlle Tweebeeke в розмові з Володимиром Зеленським сказала, що «корупція в Україні досі існує, і війна не змінила цього».

Зеленський не приховував свого обурення: «Як ви можете говорити про те, що зараз в Україні корупція? Як так можна?..»

Про алогічну заяву...

Прочитав заяву міністра оборони України Олексія Резнікова від 4 вересня 2023 року на ім’я Голови Верховної про свою відставку.

Не зрозумів.

Прочитав ще раз. Замислився.

Перевірив, чи вивчають логіку на юридичних факультетах українських вишів. Вивчають. Здивувався. Бо конструкція тексту заяви пана Олексія Резнікова, який свого часу закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, по суті не відповідає законам формальної логіки.

Але ж, очевидно, йдеться про досягнення комунікативної мети. Відтак текст має бути чітко визначеним, послідовним, несуперечливим і доказовим. На наш погляд, заява цим ознакам не відповідає.

Навіть зі структури документу важко зрозуміти, чи це проста заява, чи мотивована, чи складна.

У своєрідній преамбулі констатується виняткова стійкість Українського Народу, високий професіоналізм та героїзм Сил оборони тощо. Зазначається, що вже звільнено понад 50 відсотків тимчасово окупованих Росією територій України. Нагадується, що був пройдений непростий шлях – «від категоричної відмови надавати Україні стінгери у листопаді 2021 року, коли мене тільки було призначено на посаду Міністра оборони України, до формування «авіаційної коаліції»… інших видів сучасної зброї західного зразка».

Встановити суть логічних відношень між трьома першими абзацами преамбули (це причина, а це наслідок) не видається за можливе.

Далі більше. Цитуємо:

«Історичний саміт НАТО у Вільнюсі засвідчив інтеграцію України до Північноатлантичного альянсу де-факто».

Яким саме чином засвідчено інтеграцію до НАТО? Документально?..

«Відбулося усвідомлення, що Україна – це щит Європи на сході».

У кого саме відбулося це усвідомлення? Про який схід йдеться?..

«Таким чином, за 22 місяці виконано ключові завдання, які було визначено під час призначення мене на посаду.

У зв’язку з цим прошу Парламент прийняти мою відставку».

Знайти причинно-наслідковий зв’язок між цими двома реченнями складно. Маємо явне протиріччя.

Наприкінці тексту заяви пан Олексій Резніков поінформував Голову ВР Руслана Стефанчука, що відповідну заяву подано Президентові України.

Такого ж змісту?

P.S.

Кажуть, що пан Резніков начебто має обійняти пост Надзвичайного і Повноважного Посла України у Великій Британії. Помовчимо.

Дипломатія – це здатність схилити на свій бік іншу людину. Навіть державу. А для цього треба дуже добре знати закони логіки, бездоганно володіти численними прийомами дипломатії. Серед них унікальне вміння не вживати слово «ні». Навіть коли до цього спонукає «залізобетонна» логіка…