Написав і надіслав до редакції щорічника «Україна дипломатична» спогади про багатосторонні консультації та переговори 1997–1999 років про компенсації жертвам нацизму, в усіх раундах яких брав участь у складі української делегації від МЗС. Згадав, зокрема, дані, оприлюднення яких у ЗМІ передувало скликанню Лондонської конференції з «нацистського золота» й, власне, спонукало до її скликання: з 1939 року нацистська Німеччина систематично вивозила до швейцарських банків награбоване в окупованих країнах золото. За тодішніми оцінками ЗМІ, без наданої швейцарськими банками можливості оплачувати експорт стратегічної сировини з нейтральних країн нацистська Німеччина капітулювала б принаймні на рік раніше. Це зменшило б на мільйони людських життів кількість жертв Другої світової війни.

Російська агресія проти України висвітлила той факт, що людство не винесло з Другої світової належних уроків. Або з плином часу встигло їх забути. І сьогодні СБУ ловить пачками доморощених колаборантів, і сьогодні є «нейтральні» країни, які допомагають агресору, і сьогодні є політики, нездатні зрозуміти, що російська агресія не обмежиться Україною, і сьогодні у світі є підприємці, готові вести звичний бізнес з агресором у найрізноманітніших сферах. І сьогодні є недолугі ідеалісти, які вірять у «хороших» росіян, які розділяють пушкіна та путіна і гадають, буцімто росію можна змінити, залучаючи до якихось спільних проєктів... Маячня.

Одержав реакцію літературної Агенції Балсельс (Барселона, Іспанія) на свій коментар з приводу її співпраці з російськими видавництвами (див. нижче).

Багато красивих загальних фраз, багато епітетів на мою адресу. Але жодного разу не згадана росія. Як і не мовиться про намір припинити бізнес із нею на час війни. Невже для цього потрібно, щоб російські ракети долітали до іспанських міст, як сьогодні долітають до українських?

Сьогодні, після чергової ночі масованих атак на Україну, отримав відповідь Агенції Балсельс. Багато гарних слів, висока оцінка моєї праці, але жодного разу не названа по імені країна-агресор. І, звісно, про припинення продажу авторських прав цій країні не йдеться.

Боюсь, без усвідомлення росії як екзистенційного ворога Захід програє Третю світову.

Нижче подаю переклад і оригінал відповіді:

Шановні Марино, Анабель і Серхіо (Сергію),

Щиро дякую за email і повторюю мою і нашу найщирішу підтримку, відданість і співробітництво з Україною.

Щодо Сергія, так, авжеж, всі написані слова стосувалися також його, але додаю ще. Сергію, я пам’ятаю всі електронні листи, якими ми обмінювалися, в яких ви ділилися інформацією про страшну ситуацію в Україні, які я завжди читала з максимальним інтересом і моїми найкращими побажаннями в усі ці моменти. Я знову висловлюю жаль з приводу того, що ви оповідаєте у своєму електронному листі й жахливих фото, які його супроводять і викликають біль усіх нас. У нас викликає глибокий жаль та болісна й загрозлива ситуація, яку пережили ви і ваша дружина. Нас зворушила ваша розповідь, і ми щиро солідарні з вами. Сергій є чинником і особистістю в літературному світі, завдяки чудовій роботі не лише як перекладача, а й як провідника іспано-американської літератури, а також завдяки своїм зв’язкам із найважливішими авторами, яких представляє наша агенція. Ваша постать є фундаментальною в Україні та в перекладацькому світі, і є для нашої агенції важливим опертям. Ваша праця і ваш голос заслуговують на нашу цілковиту повагу. Ваші слова спонукають нас іще раз серйозно замислитися над роллю, яку кожен – особа, установа, агенція – повинен відіграти перед лицем несправедливої спустошливої війни. Ми бажаємо вам усього найкращого і ми на вашому боці в разі будь-якої потреби. Міцно обіймаємо. Прийміть нашу солідарність і повагу за таких важких обставин.

З повагою,

Тереса

Estimadas Maryna, Anabel y Sergio,

Muchas gracias por el email y reitero mi nuestro más sincero apoyo, afecto y colaboración con Ucrania.

En relación a Sergio, sí, por supuesto, todas las palabras que escribían también iban dirigidas a él, pero añado más aquí. Sergio, tengo en mente todos los emails que hemos intercambiado en los que compartía la terrible situación en Ucrania, que siempre he leído con el máximo interés y mis mejores deseos en todos aquellos momentos. Lamento de nuevo lo que cuenta en su email y las terribles fotos que lo acompañan, que nos producen dolor a todos. Lamentamos profundamente la situación tan dolorosa y alarmante que usted y su esposa han vivido. Nos conmueve su relato y nos solidarizamos sinceramente con usted. Sergio, es un referente y una personalidad en el mundo literario, con su excelente trabajo no solo como traductor sino como eje en el compromiso con la literatura hispanoamericana, así como sus vínculos con autores fundamentales representados por nuestra agencia. Su figura es una institución en Ucrania y en el mundo de la traducción, y para nuestra agencia un pilar fundamental. Su trabajo y su voz merecen todo nuestro respeto. Sus palabras nos invitan una vez más a una reflexión seria y necesaria sobre el papel que cada uno –persona, institución, agencia– debe asumir frente a una guerra injusta y devastadora. Le deseamos lo mejor y estamos a su lado, para lo que necesite. Un fuerte abrazo. Reciba nuestra solidaridad y respeto en medio de circunstancias tan difíciles.

Atentamente,

Teresa

Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ,
Надзвичайний і Повноважний Посланник України,
експерт Центру дослідження росії,
лауреат літературних премій імені Максима Рильського,
Григорія Кочура, Миколи Лукаша, Василя Мисика,
Романа Гамади в галузі перекладу