Якою сьогодні має бути публіцистика?
Роздуми, навіяні книжкою Олега Романчука «У пошуках універсуму...»
«На жаль, так званий вітчизняний істеблішмент виявився нездатним до стратегічного планування розвитку Української держави. Він досі не усвідомив, що в країні, яка позбавлена національної ідеї, економіка ніколи успішно не розвиватиметься. Бо не економіка керує ідеями, а навпаки – ідеї стимулюють розвиток економіки, нації, породжують рух суспільства у майбутнє», – йдеться у книжці «У пошуках універсуму: Статті, публіцистика, прогнози і спостереження: 1990 – 2011 рр.», (Львів, 2011) кандидата філологічних наук, доцента кафедри української преси Львівського національного університету ім. І. Франка Олега Романчука. Попри те, що ця збірка публіцистичних, наукових, науково-популярних статей, історичних нарисів, а також роздумів і коментарів на електронних сторінках інтернет-видань, написаних автором упродовж 1990–2011-х років, побачила світ минулого року, про неї й досі йде широкий розголос серед істориків, філологів, письменників і студентів, бо пройнята болем за майбутнє України практично кожна зі сторінок цього твору.
–
На видання «У пошуках універсуму» мене деякою мірою спровокувала Оксана
Пахльовська своєю книжкою «Ave, Europa!». Вирішив теж зібрати свої статті
останніх років під однією обкладинкою. Уже починаючи зі вступу, я намагаюся
сформулювати у збірці ті суспільно-політичні проблеми країни, які й нині
залишаються не вирішеними. Разом із читачами шукаю відповідь на питання: де ж
насправді криються причини наших невдач, –
розповів «Дню» Олег РОМАНЧУК. – Сьогодні
публіцистиці замало просто констатувати наявні проблеми. Вона повинна спробувати
знайти шляхи їх розв’язання. Переконаний, що пошуки універсуму для України
тривають...
«Право на владу», «Анатомія моралі», «Позбутися колоніальних комплексів», «Корупція і суспільство», «Інформаційне суспільство в Україні: політична культура та ідеологія» – далеко не повний перелік зібраних у книжці статей автора.
«Медицині відомі два ступені шоку. За першого, порівняно легкого, людина, прийшовши до тями, запитує: «Де я?». У важкій формі шоку вона втрачає не лише уявлення про час і простір, а й про власну особистість і, повертаючись до притомності, запитує: Хто я?». Становище, в якому зараз перебуває українське суспільство, відповідає саме другому ступеневі. Серед людей дедалі частіше звучать запитання: «Хто ми? Хто ми насправді? Чого прагнемо?» – пише у книжці автор і закликає читачів разом розпочати пошук універсуму для країни. А це можливо шляхом усвідомлення необхідності якісної політичної альтернативи, «ретроспективних загроз», бажання реалізувати себе передусім у своїй державі.
Цікаво, що в цій збірці автор свідомо йде на зворотний зв’язок із читачами – публікує коментарі на свої статті відвідувачів інтернет-сайтів, де вони були розміщені.
Доки «У пошуках універсуму» продовжує шукати свого вдумливого читача, Олег Романчук завершує упорядкування нової книжки – збірки інтерв’ю з цікавими українцями, зокрема з Костянтином Морозовим (першим міністром оборони України), Юрієм Щербаком (був Послом України в США), поетом Іваном Драчем, громадським діячем Євгеном Сверстюком, літературознавцем, академіком НАН України Іваном Дзюбою та іншими громадсько-політичними діячами. «Родзинки» цих інтерв’ю – в тому, що вони були записані автором на початку 1990-х. Цікаво, чи виправдалися очікування цих видатних людей про бачення незалежної України через кілька десятиліть?
