Після демонстрації фільму до мене телефонують знайомі, обурені побаченим і почутим. Однак ці події, по суті, не знайшли жодного відображення в українських засобах масової інформації. У той же час мало не хворобливу зацікавленість з їхнього боку викликав виступ народного депутата України Олега Тягнибока на горі Яворина, що в Карпатах. Його емоційна промова несподівано викликала хвилю суперечливих оцінок і навіть беззастережного засудження. Тому я також вирішив дати оцінку цієї події.

У кожній нації чи етнічній групі є люди доброї і злої волі. В Україні споконвіку жили разом і трудилися люди багатьох національностей, які незалежно від етнічного коріння, разом ділили хліб і сіль, переживали добрі й важкі часи, разом боронили спільну землю від ворогів.

Але в усі часи були і люди злої волі, які, незалежно від їхнього походження, намагалися жити за рахунок інших, і присвоювати собі те, що створювалося іншими упродовж століть. Вони часто прагнули зіткнути людей різних національностей і віросподівань для того, щоб збагатитися чи замести сліди своїх злочинів. А коли ж доводилося відповідати за заподіяні злочини, вони прикривалися міфами про переслідування, пов’язуючи його зі своїм етнічним походженням. Саме злочинна діяльність цих людей сприяла появі в лексиці таких слів як «лях», «фріц», «жид», «кацап», «хахол» чи «янкі».

Якщо уважно проаналізувати виступ народного депутата Олега Тягнибока, то при бажанні (без особливих труднощів) можна констатувати таке: щоб відрізнити росіян та євреїв, які чесно працюють на благо України, він назвав «москальсько-жидівською мафією» ті угрупування, які по суті привласнили собі Україну з усіма її природними багатствами, заводами і фабриками, які вже й український народ з його етнічними та релігійними групами вважають мало не своїми кріпаками. Ті, хто нагнітають істерику навколо цього виступу, насправді зацікавлені у розпалюванні міжнаціональних конфліктів, щоб і надалі зберегти за собою владу й здобуті нечесним шляхом багатства.

Серед моїх друзів є багато євреїв. Вони самі часто вживають слово «жид» щодо євреїв злої волі. Підкреслюю: у своєму виступі народний депутат Олег Тягнибок говорив не про тих росіян і євреїв, які чесно трудяться в Україні. Він згадав тих, які безсоромно її грабують. Не слід заплющувати очі на правду — це викликає лише гнів та обурення.

Сучасне українське суспільство дуже добре розуміє, що відбувається насправді. Воно не дало себе втягнути в релігійні чи міжнаціональні конфлікти. Незважаючи на всі потуги антиукраїнських сил, так і не вдалося спровокувати протистояння між західною та східною частинами держави. Українське суспільство однаковою мірою засуджує злочинну діяльність як Березовського, так і Лазаренка, не розділяючи їх за національною ознакою. Люди доброї волі засуджують владу, яка уможливила розкішне життя для жменьки мільярдерів і животіння на межі людського існування для тисяч безпритульних дітей і бездомних людей похилого віку.

Всім українським громадянам, незалежно від етнічного походження, необхідно разом боротися за достойне майбутнє своєї України. Від сьогоднішніх дій суспільства залежить, чи буде мир, злагода і добробут у майбутньому.

Проти народного депутата Олега Тягнибока вже порушена кримінальна справа з численними процесуальними порушеннями. У його словах хтось конче хоче бачити розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Тим часом постає закономірне питання: коли ж буде порушена кримінальна справа по страшних злочинах у справі дітей в Харкові? Коли відбудеться суд над тими, хто пограбував Україну?