Був членом осередків Товариства української мови (ТУМ), Руху, одним із засновників Студентського братства Львівського медінституту, яке очолив у березні 1990 року. Голова Студентського братства м. Львова (1991—1994 рр.). Учасник та один з керівників студентських голодувань 1990 р., 1992 р. у Києві.

Депутат Львівської обласної ради другого скликання (1994—1998 рр.).

Народний депутат України третього (1998—2002 рр.) та четвертого (з 2002 р.) скликань (Буський виборчий округ №120). Член комітету з питань бюджету Верховної Ради України. Президент Федерації українського рукопашу гопак.

Член СНПУ з 1991 р., Голова Львівської обласної організації (1995—1998 рр.), Голова Київської міської організації (1998—2003 рр.), член Комітету уповноважених СНПУ (з 1995 р.).

З лютого 2004 року — голова Всеукраїнського об’єднання “Свобода”.

Одружений. Разом з дружиною Ольгою виховують трьох дітей — доньок Ярину-Марію, Дарину-Богдану та сина Гордія.

Українське суспільство знову покладає надії на зміну влади демократичним шляхом — обранням нового президента. І знову інформаційний простір заполонив “чорний PR”. Влада покликала на допомогу одіозних московських “варягів” — спеціалістів з брудних політтехнологій. З новою силою спалахнула інформаційна війна. Образи, політичні провокації, тиражування дезінформації, застосування адмінресурсу, фальсифікація результатів голосування на місцевих рівнях. Поки що.

Усе це з арсеналу так званої “прозорості”, який широко використовує чинна влада, котра водночас на весь світ вустами Президента клянеться цю “прозорість” забезпечити.

І справді. Мало не на кожному стовпі — портрет нинішнього прем’єра з “батьківською” посмішкою 5 х 3 метри. Всі телеканали наввипередки висвітлюють безконечні вояжі Віктора Януковича, під час яких прем’єр-міністр не втомлюється роздавати обіцянки-цяцянки…

Тим часом Комітет виборців України, за підсумками моніторингу, констатує:

1. Перший місяць виборчої кампанії був затьмарений масовими фактами незаконного втручання органів влади у виборчий процес, що мало наслідком порушення принципу рівності суб‘єктів виборчого процесу.

2. В липні найпоширенішими були порушення під час збору підписів на користь кандидата В. Януковича, що супроводжувалися:

а) використанням службового становища та адміністративним тиском на виборців;

б) різними формами обману або підкупу громадян;

в) фальсифікацією підписних листів.

Інші кандидати збір підписів майже не проводили.

3. Органи місцевої влади у липні не приділяли достатньої уваги належній організації виборчого процесу відповідно до законодавства. Насамперед це стосується формування списків виборців, обладнання приміщень для комісій та місць для розміщення агітації.

4. ЗМІ не забезпечують об’єктивного висвітлення виборчої кампанії. Інформування виборців у більшості електронних ЗМІ є упередженим і тенденційним, вкрай незбалансованим. Бюджетні електронні й друковані ЗМІ надають перевагу кандидату В. Януковичу. Часто ЗМІ (УТ—1, Інтер, 1+1) поширюють відверто неправдиву або перекручену інформацію, стаючи інструментом маніпуляції, що не може забезпечити свідомого вибору громадян України.

5. Інформація, яка є у розпорядженні КВУ, свідчить, що, крім офіційних штабів та приймалень кандидата Януковича, безпосередньо кампанією опікуються чиновники державних адміністрацій. Часто вони займають посади в штабах “офіційно”, та здебільшого відповідають за різні напрями кампанії, формально не входячи до числа працівників штабу.

6. Спостерігачі КВУ зареєстрували випадки, коли для потреб штабів кандидата Януковича забирають техніку із бюджетних установ (бібліотеки і т. п.) або їхні приміщення використовують для роботи громадських приймалень кандидата.

7. Систематичним порушенням стало використання адміністративного ресурсу для організації агітаційних заходів на підтримку кандидата Януковича (громадських форумів, мітингів, зборів громадян) або інформування виборців про його діяльність.

8. Найбільш показовим і масовим прикладом застосування адміністративного тиску проти кандидата є протидія державтоінспекції та інших державних органів виїзду прихильників Ющенка до Києва для участі в мітингу—висуванні його кандидатом у Президенти. Такі випадки в тій чи іншій формі були зареєстровані принаймні в половині областей України, а саме: Вінницькій, Волинській, Житомирській, Кіровоградській, Київській, Львівській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Чернівецькій, Черкаській.

Найпоширенішими були такі методи протидії: зняття працівниками державтоінспекції номерних знаків з автобусів або вилучення документів у водіїв, “рекомендації” посадових осіб автоперевізникам утриматись від поїздок до Києва під загрозою позбавлення ліцензії.

9. Упродовж звітного періоду зареєстровано також випадки використання брудних виборчих технологій.

10. Нова сюжетна лінія передвиборної кампанії в Україні — стеження за кандидатами в президенти. В демократичній державі такий факт викликав би щонайменше відставку керівництва силової структури. Згадаймо Вотергейтський скандал, який почався із незаконного проникнення до штаб-квартири Демократичної партії саме напередодні виборів президента США. У нас можна очікувати іншого — нагородження завзятого захисника режиму.

У вівторок, 10 серпня, коли В. Ющенко, перебуваючи в Криму, здійснював сходження на вершину Ай-Петрі з депутатами-“нашоукраїнцями” Червоненком, Третяковим, Мартиненком та Івановим із групи “Центр”, вони, разом з охороною В. Ющенка, затримали на плато трьох людей, які вели за ним спостереження у горах.

Один із них мав мікрофон спрямованої дії. Коли В. Ющенко почав вимагати від цього співробітника міліції пояснити свої дії, той сказав: “Ми за вами не слідкуємо, ми виконуємо інше завдання, і все це фатальна випадковість, яка може призвести до жахливих наслідків”.

Однак потім на дорозі, яка веде до Ай-Петрі, вони знайшли цілу машину із “шпигунським устаткуванням”, повідомила “Українській правді” прес-секретар Ющенка Ірина Геращенко: “У самій машині знайшли 12 автомобільних номерних знаків, радіостанції, фотоапарат, дві відеокамери. Ми продивилися відео — там знято весь день Ющенка у Севастополі, де він перебував не в турі, а відпочивав із родиною. На другій касеті — Вітренко, яка також, очевидно, перебуває у Криму... Також виявлено документи — завдання на проведення слідства: розписано весь вчорашній день Ющенка, записано, хто коли до нього приїздив, всі приватні зустрічі, які відбулися. Знайшли його “путєвой лист” і спеціальне завдання. У самого “шпигуна” знайдено спецперепустку на безперешкодний проїзд та посвідчення співробітника МВС.Подібні дії щодо кандидата в президенти заборонені законом, якщо немає на це відповідної санкції”.

Керівник виборчої кампанії Ющенка Олександр Зінченко і уповноважений кандидата у президенти Микола Катеринчук звернуться зі скаргою на бездіяльність генпрокурора Геннадія Васильєва. У поданій до Печерського райсуду Києва скарзі депутати зазначають, що Васильєв ніяк не прореагував на їхнє депутатське звернення від 12 серпня щодо стеження за Ющенком на Ай-Петрі.

У запиті була вимога надати інформацію щодо підстав проведення стеження, терміну, з якого велося стеження, хто наказав, відомості про осіб, які вели стеження, та про порушення кримінальної справи щодо причетних осіб.

До цього часу будь-якої відповіді та інформації на депутатське звернення не отримано. Хоча генпрокурор повинен був прийняти рішення про порушення кримінальної справи або про відмову, про що повідомити депутатів у 10-денний строк. Цього вимагає закон про статус народного депутата та Кримінально-процесуальний кодекс, зазначає інтернет-сайт штабу Ющенка.

www.pravda.com.ua, 26.08.2004

17 липня 2004 року

У суботу Олег Тягнибок, народний депутат України, Голова ВО “Свобода”, член фракції “Наша Україна”, виголошує промову на горі Яворина в Карпатах, що на Івано-Франківщині, де вшановували пам’ять загиблих вояків УПА.

Повний текст виступу Олега Тягнибока на горі Яворина

Слава Ісусу Христу!

Всечесніші отці!

Шановна українська націоналістична громадо!

Я дійсно думаю, як говорив мій колишній колега по парламенту — друг Кошинець, що тут нам не треба нікого переконувати, бо сюди прийшли патріоти, сюди прийшли українці, сюди прийшли справжні націоналісти, прийшли люди, які не просто можуть видряпатися на цю гору, прийшли люди, які готові віддати своє життя за Українську Державу!

Я хочу сказати, друзі, коли я прийшов сюди, вперше прийшов сюди, хоч не один раз мене запрошували, але я вперше сюди прийшов подивитись на цю красу — красу українських Карпатських гір. Вчора я повернувся з Дніпропетровщини і я бачив красу українських степів — ця широка українська доля гуляє до сих пір. Я зустрічався і говорив з цими людьми, з українцями-патріотами, я говорив з шахтарями Павлограда, і вони мені сказали: “Ти не вір цій пропаганді, яка ведеться, — ми все одно будемо голосувати за Ющенка і за Україну!”.

Але, друзі, я хочу, щоб ми розуміли одне — те, що в мене зараз є всередині, і я хотів би, щоб воно було так само у вас, — розуміли, бачачи цю красу і красу українських степів Дніпропетровщини і цілої України.

Так! Ми, українці, можемо гордитися, що маємо таку гарну державу і таку гарну країну, і ми можемо сюди приїжджати, ставити намети, тішитися тим, що нам око милує.

Але ми повинні, друзі, пам’ятати про те, заради чого ми сюди приїхали, тому що он за тою горою, отут за тою горою років 60 тому були такі самі молоді хлопці та й дівчата, були такі самі юнаки і юнки, які хотіли кохати, як і ви хочете кохати, які хотіли любити, мати свою хату, мати свою корову, мати своїх батьків, мати свою українську землю. Вони хотіли жити на цій землі, вони хотіли творити на цій землі, вони хотіли мати свою Україну!

Але прийшов ворог. Прийшов ворог і забрав їм ту Україну. Але вони не боялись, як і ми зараз не повинні боятися, вони взяли автомат на шию і пішли в ті ліси, вони готувалися і боролися з москалями, боролися з німцями, боролися з жидвою і іншою нечистю, яка хотіла забрати в нас нашу Українську Державу!

І тому наше зараз завдання кожного з вас — молодих, старих, сивочолих і юних: ми повинні захищати нашу рідну землю!

Ви думаєте, тоді це було по-іншому? Нічого подібного! Ви думаєте, тоді не було приказки “Моя хата з краю”? Була приказка “Моя хата з краю”. Але були герої, які приходили і які захищали!

І ви — українські націоналісти, українські патріоти — ви маєте стати тими героями, які сьогодні будуть захищати землю, на якій ми стоїмо, — нашу Українську національну землю, нашу материну землю, яку нам дали наші батьки.

Он два прапори. Дивіться сюди! Оце є прапор неба і пшениці — це є прапор Української Держави. І це є прапор Організації Українських Націоналістів — землі і крові. І це має бути нашою єдиною святинею! І заради того ми повинні жити і творити!

І для нас, звичайно, є дуже важливо те, що твориться сьогодні в державі, і, звичайно, для нас, для всіх українців, є переломним 2004 рік. Бо ми знаємо, що та банда кучмівська, ота зграя олігархів, які нас вже обікрали до нитки, — вони хочуть далі тут, на цій землі паратизувати. І найосновніше, що ми знаємо, що ця влада — бандитська влада, вона не просто краде, вона не просто обкрадає і запихає свої брудні лапи в наш національний державний бюджет і забирає наші з вами гроші!

І ми знаємо причину, чому так є. Друзі, давайте не будемо лукавити один перед одним. Та тому, що ця влада є неукраїнською! Вони не є українці!

І тому наше завдання, основне завдання, яке стоїть перед нами, — во ім’я пам’яті “Оленя” та його хлопців, які тут погинули, во ім’я пам’яті сотень тисяч українських вояків, юнаків і дівчат, які загинули в цих горах, в сталінських тюрмах, в брежнєвських тюрмах, в горбачовських тюрмах, тих, які сьогодні зобов’язані виборювати Українську Державу, — ви повинні зрозуміти три речі: владу треба очистити! Треба навести в державі порядок! І треба віддати Україну, нарешті, українцям!

Я хочу, щоб ви розуміли, друзі, я ще раз кажу — я не звертаюся зараз до людей, яких треба переагітовувати — я звертаюсь зараз до бійців, які є воїнами і які знають, що вони мають робити. І тому наше завдання — до 31 жовтня ми повинні викластися повністю на всі 100 відсотків. Треба бути спостерігачами на дільницях? Їдемо спостерігачами! Треба їхати на Східну Україну? Їдемо на Східну Україну! Потрібно лягати кістьми, щоб не було фальсифікацій? Зробимо це!

Ми повинні розуміти, і ми це знаємо, що все одно, якби було чесне голосування, президентом був би обраний однозначно Ющенко — людина, яка зможе зробити Україну національною Українською Державою.

Але, друзі, я хочу сказати лишень одне на завершення. Я хочу сказати про те, щоб ми думали, що буде після першого листопада, коли Ківалов, Кучма, Янукович, який, до речі, ще не відомо чи буде єдиним кандидатом, тому, що ведеться дуже хитра гра. Я хочу, щоб ви знали, друзі, що ми з вами — оці люди, які зараз є тут, мають робити після першого листопада, коли по телебаченню виступить Ківалов і скаже, що вибори оголошені недійсними. Це однозначно так буде. Я хочу, щоб ви розуміли, що ми з вами маємо робити, коли Кучма виступить по телебаченню і скаже: “Ну я ж вам казав — хтіли Україну без Кучми — ось бачите, що сталося”.

І тому ми маємо бути максимально мобілізовані. Ми повинні розуміти, що на 31 жовтня життя не закінчується. Ми все повинні зробити до тої дати, але ми повинні не розслаблятися після того.

І на завершення. Друзі, тут є сивочолі ветерани, є тут жінки старші, з якими я разом теж піднімався по тому болоті сюди, сиві жінки, я хочу до Вас звернутися. Ваше зараз завдання — ось ви знаєте, що ви зараз маєте зробити? Ви думаєте на печі зараз відлежатися, ви думаєте, що так просто Україна прийде? Ми схиляємо голови перед тим, що ви зробили, але ви зараз зобов’язані бути в перших рядах. Ви повинні привести ваших дітей! Ви повинні віддати ваш досвід! Ви повинні віддати вашу мужність! Ви повинні вашу клятву, яку давали, зараз реалізовувати! Ми розраховуємо на вас!

Оті молоді люди і ви, сивочолі, — оце є та суміш, якої найбільше боїться москальсько-жидівська мафія, яка сьогодні керує в Україні.

Слава Україні!

Заяви-протести розпочалися після трансляції на телеканалі “Інтер” сюжету, в якому акцентували увагу глядача на тих купюрах з промови, які, будучи вирвані з контексту, могли бути використані з будь-яким підтекстом і які були використані.

Телесюжет став класичним виявом “чорних PR-технологій”, розрахованим на дискредитацію кандидата в президенти від опозиції, лідера “Нашої України” Віктора Ющенка, у складі фракції якої був народний депутат Олег Тягнибок. Заїжджі й доморощені провладні політтехнологи із сатанинським запалом взялися за дискредитацію Олега Тягнибока, “Нашої України”, Віктора Ющенка. При цьому самі ж фактично стали ініціаторами реанімації ксенофобських настроїв серед маргінальних прошарків, бо саме тенденційне висвітлення згаданої події та широке тиражування фальшивки провладними ЗМІ є не чим іншим, як свідомим розпалюванням міжнаціональної ворожнечі в країні.

20 липня 2004 року

У вівторок Віктор Ющенко заявив, що Олег Тягнибок має “покаятися”. нагадавши, що “Наша Україна” відповідає за свої слова і вчинки перед виборцями, а також про “неприпустимість ксенофобії й антисемітизму в жодних проявах”.

Натомість Олег Тягнибок зазначив, що жодних ксенофобських заяв не робив, а сюжет є виявом “чорних PR-технологій”:

“Влада сьогодні активно використовує “чорні PR-технології”. Виривають із контексту окремі слова, подають їх під викривленим кутом і в такий спосіб спотворюють сутність висловленого. Таким чином влада намагається порушити єдність національно-патріотичного середовища. Тому мені прикро, що мої слова, виголошені під час ушанування пам’яті загиблих вояків УПА на горі Яворина, мої погляди активно використовують провладні ЗМІ з метою дискредитації кандидата в президенти Віктора Ющенка”.

“Мій виступ не є позицією фракції “Наша Україна” і тим паче її лідера. Це позиція моя і Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. У своєму виступі я лише наголосив на складних і трагічних сторінках української історії, що, на жаль, промовляє страшними фактами нищення українського народу як німецько-фашистськими, так і російсько-більшовицькими загарбниками, а також на безпринципності та продажності сьогоднішньої влади, що, викривлено сприймаючи власну історію, не здатна творити правдивого й гідного сьогодення, а тим паче майбутнього.

І якщо така історична правда когось образила, мені шкода”.

Заяву оприлюднили близько 12 години, а вже ближче до 16:00 у ЗМІ з’явилася інформація про те, що Олега Тягнибока виключено з фракції “Наша Україна”. Рішення ухвалили на координаційній раді коаліції “Сила народу”.

Координаційна рада визнала цей виступ шкідливим для іміджу демократичних сил.

Приблизно в той самий час подано інформацію про те, що до Генпрокуратури надійшло звернення від Державного комітету з питань національностей і міграції України, в якому установа висловила прохання дати правову оцінку висловлюванням нардепа Олега Тягнибока.

Олег Тягнибок:

“Щодо звернення Держкомітету з питань національностей і міграції, то це — повний абсурд. У мене є текст виступу, який я сказав на горі Яворина, і там немає до чого придертися, але наша прокуратура може і до стовпа придертися, якщо в неї буде на це замовлення. Вибачатися перед тими, хто нищив наш народ, я не буду. Я не мав наміру когось ображати”.

Своє бачення існуючої проблеми Генпрокуратури висловив заступник голови Верховної Ради України Олександр Зінченко в прес-релізі інформаційного управління ВР від 18 серпня: “Генпрокуратуру як орган контролю за дотриманням законності в державі розбив повний параліч. В Україні зруйнованге правосуддя, не діють закони”.

День перед тим в інтерв’ю “Українській правді” Олександр Зінченко розповів про технологію виборчих перегонів, яку активно зостосовує чинна влада: “Влада знає, що виграти чесно не може. Тому мобілізує всі свої можливості і хитрощі, весь спектр маніпулювання громадською думкою. Тільки в цьому році мали місце надзвичайно негативні чинники, які посилювали невіру людей в чесну владу. Мукачівські події були системною репетицією фальсифікації виборів — там була задіяна і міліція, і прокуратура, і суди... За рівнем брехні та викривлень Мукачеве не йде ні з чим у ніяке порівняння... Боротьба в медіа дуже гостра. Голова Держкомітету телебачення та радіо Іван Чиж заявив, що виборча кампанія відбувається прозоро, всім кандидатам надано рівні можливості. Чи можна серйозно сприймати цей виступ держслужбовця?.. Можу навести приклад: 85% населення України знають про те, як відбувалося висунення Ющенка на Співочому полі. Хоча 4 липня всі центральні телеканали показали цю подію “під кальку”: три пляшки пива і двадцять людей”.

На думку Віктора Ющенка, кандидата у президенети, “Генеральна прокуратура захищає права та свободи не українських громадян. Вона обслуговує лише одну людину — провладного кандидата Януковича”.

Тим часом правоохоронні структури України — СБУ, Генпрокуратура та МВС оприлюднили спільну офіційну заяву про наміри опозиції в разі поразки на майбутніх президентських виборах захопити владу неконституційним шляхом.

Що це?

“Це агонія діючої влади... Влада зацікавлена у визнанні виборів недійсними, щоб потім мати можливість запровадити надзвичайний стан і впродовж невизначеного періоду керувати в нинішньому складі, або вдатися до повторних виборів президента за участю Леоніда Кучми” (Олександр Мороз).

“Спільна заява силовиків свідчить, що в них починається паніка... Якби відчували, що можуть реально влаштувати фальсифікацію, не робили б таких заяв, а тихо б працювали. А нині в них паніка, у них слабість. І тому роблять заяви поспіхом, та ще й єднаються втрьох, бо кожному окремо просто страшно вимовляти певні слова” (Юлія Тимошенко).

“Я представляю силу, яка лідирує в перегонах. І мені нелогічно готувати силові сценарії. Силовий варіант влаштовує одну сторону — владу, яка програє на виборах” (Віктор Ющенко).

Тягнибок відмовився від імунітету

і просить Генпрокуратуру покарати “Інтер”

Народний депутат Олег Тягнибок збирається зробити подання до Генпрокуратури на телеканал “Інтер”. Про це у вівторок повідомляє Західна інформаційна корпорація. Тягнибок повідомив, що він звинувачує телеканал у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі і злочинній фальсифікації його слів. “Канал повністю спотворив зміст мого виступу на горі Яворина. Прокуратурою не враховано повний текст виступу, який я їм надав”, — підкреслив Тягнибок. Народний депутат проводить аналогію з ситуацією навколо газети “Сільські Вісті”. “До кримінальної відповідальності притягнули не авторів статті, а безпосередньо засіб масової інформації, який розтиражував цю статтю”, — додав Тягнибок. Він також вважає, що кримінальну справу проти нього відкрили з порушенням процесуального законодавства. “Попереднього Генпрокуратура повідомляла, що проводитиметься дослідча перевірка: я мав дати пояснення і на основі цих пояснень мало прийматися рішення, чи відкривати проти мене кримінальну справу”, — розповів Тягнибок. Урядовою телеграмою його викликали на розмову з прокурором Івано-Франківської області Юрченком на 2 серпня. Коли Тягнибок прибув на зустріч, він був здивований, що кримінальну справу проти нього порушили ще 30 липня. “Без розмови зі мною, без проведення дослідчої перевірки”, — сказав він. На думку народного депутата, цей факт доводить, що відкрита кримінальна справа носить характер політичного замовлення. Щодо надання дозволу парламенту на притягнення Тягнибока до кримінальної відповідальності, він заявив, що зняв з себе депутатську недоторканість це у травні 1998 року. “Тому мені не потрібно ховатися від прокуратури за спиною Верховної Ради. Я не боюся ні прокуратури, ні тих судів, і не збираюся ставати на коліна перед будь-якими окупантами та мафією, які нищать Україну”, — заявив Тягнибок.

www.pravda.com.ua, 10.08.2004

Гіркий досвід попередніх виборів Президента рече — якщо існуюча влада більше не влаштовує народ країни і є можливість змінити її демократичним шляхом — обрати іншого Президента, це є найголовніше, найперше завдання для опозиційних сил. Отже, для того, щоб все те конструктивне, що є в програмах усіх кандидатів не залишилось після закінчення виборів “повітряними замками”, необхідно реалізувати це найголовніше й найперше завдання — безумовно змінити існуючу владу. Для цього усім опозиційним до діючої влади кандидатам необхідно переступити через свої амбіції, об’єднатись навколо одного, реально прохідного кандидата, підтримати його на виборах, змінити ту прокляту владу, а потім між собою вже й розбиратись хто най-най… і “поділити шкіру того ведмедя” (Народна мудрість). Ця проста для розуміння річ, як промінь маяка серед темної ночі буде вказувати виборцю, кому треба віддати свої голоси, бо ті кандидати, які цього не розуміють, або ті, кому “поцарювати” на йметься і не в силі подолати національний менталітет на кшталт — як не мені, то нехай нікому не дістанеться… — не мають бути обраними Президентом.

Так, чи інакше, кожен виборець повинен зрозуміти просту, але дуже важливу істину — щоб реально змінити існуючу владу демократичним шляхом, необхідно вибрати Президентом кандидата від опозиції. На цьому етапі розбіжності в програмах опозиційних депутатів не повинні братися виборцями до уваги — всі вони обіцяють зміни на краще, але тільки за умови зміни існуючої влади.

Голосувати потрібно за ГОЛОВНЕ — за зміну існуючої влади в особі реально прохідного кандидата. Віддати голоси амбіційним кандидатам, які з цим не згодні, марна втрата. Єдиним, реально прохідним кандидатом на пост Президента України від опозиції на цих виборах є Віктор Ющенко, подобається це комусь чи ні. Отже, той хто не лукавить, хто дійсно хоче змінити існуючу владу, що давно дискредитувала себе перед народом України і всім світом, вже у першому турі повинен проголосувати тільки за Віктора Ющенка (тоді другий тур може й не знадобитися), а у другому — безумовно тільки за його кандидатуру. Спочатку змінити існуючу владу, а вже потім приступати до будування іншої, нормальної держави. Іншого не дано.

На щастя, в Україні поки що існує доступ до Інтернету, звідки можна отримати море необхідної для самостійного осмислення подій цікавої інформації. Наприклад, що ж нас- правді було сказано на горі Яворина, а що є монтажем від заїжджих політтехнологів. Відтак зробити власні висновки і поспілкуватись з цього приводу на інтернетських шпальтах з силою-силенною розумного люду. Збагатитись інформацією, вкрай необхідною для вільного орієнтування в диких хащах дезінформації виборчих перегонів, які влаштовують українському народові можновладні організатори “прозорих” виборів.

Читачі “Універсуму” також мають нагоду познайомитись з народним депутатом Олегом Тягнибоком ближче і зробити власні висновки — з ким і як воює чинна влада.

Отже, слово Олегу Тягнибоку.

Борис МИХАЙЛОВ