На тлі нестримної корупції в Києві і в той час, як американські війська збираються на українському кордоні, чи має адміністрація Байдена план завершення конфлікту?

Президент Байден з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті
21 грудня 2022 року / Офіційне фото Білого дому

Уряд України на чолі з Володимиром Зеленським використовує кошти американських платників податків, аби дорого платити за життєво важливе дизельне пальне, необхідне для підтримки української армії у війні з Росією. Невідомо, скільки уряд Зеленського платить за галон пального, але упродовж десятиліть війни в Афганістані Пентагон за транспортування до цієї країни бензину з порту в Пакистані вантажівкою або скидаючи парашутом платив до 400 доларів за галон.

Невідомо й те, що Зеленський купував пальне в Росії, країні, з якою він і Вашингтон перебувають у стані війни, а український президент і багато хто з його оточення заробляли мільйони доларів США, призначених для оплати дизельного пального. За оцінками аналітиків Центрального розвідувального управління, торік сума розкрадених коштів становила щонайменше 400 мільйонів доларів; інший експерт порівняв рівень корупції в Києві з рівнем корупції під час війни в Афганістані, «хоча професійні аудиторські звіти з України не з’являться».

«Зеленський купує дизельне паливо зі знижкою у росіян, – сказав мені обізнаний працівник американської розвідки. – А хто платить за газ і нафту? Ми. Путін і його олігархи заробляють на цьому мільйони».

Як мені сказали, багато урядових міністерств у Києві буквально «змагаються» за створення підставних компаній для укладання експортних контрактів на зброю та боєприпаси з приватними торговцями зброєю по всьому світу, і всі вони забезпечують «відкати». Багато з цих компаній розташовані в Польщі й Чехії, але інші, як припускають, знаходяться у Перській затоці та Ізраїлі. «Я не здивуюся, якщо дізнаюся, що є й інші компанії в таких місцях, як Кайманові острови й Панама, і в них задіяно багато американців», – сказав мені американський експерт з міжнародної торгівлі.

Питання корупції було порушене під час зустрічі в січні минулого року в Києві Зеленського з директором ЦРУ Вільямом Бернсом. Його послання українському президентові, як сказав мені працівник розвідки, який безпосередньо знав про цю зустріч, було схоже на фільм про мафію 1950-х років. Вищі генерали та урядовці в Києві були розлючені жадібністю, як вони припускали, Зеленського, тому Бернс заявив українському президентові, що «він забирає собі більшу частку відмитих грошей, ніж призначалося генералам».

Бернс також представив Зеленському список з тридцяти п’яти генералів і високопосадовців, про корупційні дії яких було відомо ЦРУ та іншим представникам американського уряду. Зеленський відреагував на американський тиск через десять днів, публічно звільнивши десять найодіозніших чиновників зі списку та мало що ще зробивши. «Десятеро тих, кого він позбувся, нахабно вихвалялися грошима, які мали, роз’їжджаючи по Києву на своїх нових «Мерседесах», – заявив мені представник розвідки.

Він додав, що часткова реакція Зеленського й відсутність занепокоєння з боку Білого дому є ще однією ознакою відсутності лідерства, що призводить до «повного розриву» довіри між Білим домом та деякими елементами американського розвідувального співтовариства. Іншим питанням, що викликає розбіжності, є яскраво виражена ідеологія та брак політичних навичок, які демонструють державний секретар Тоні Блінкен і радник з національної безпеки Джейк Салліван. Президент і два його головних радники з питань зовнішньої політики «живуть в різних світах», ніж досвідчені дипломати, військові та офіцери розвідки, які працюють у Білому домі. «У них немає досвіду, суджень і моральних принципів. Вони просто брешуть, вигадують історії. Дипломатичне заперечення – це щось інше», – сказав представник розвідки.

Відомий американський дипломат у відставці, який рішуче виступає проти зовнішньої політики Байдена щодо Китаю та Росії, назвав Блінкена «вискочкою з Конгресу», а Саллівана – «менеджером політичної кампанії», які несподівано опинилися в центрі уваги у світі потужної дипломатії «без жодного співчуття до опозиції». «Вони гідні політики, – додав він, – але зараз політичний та енергетичний світ перевернувся з ніг на голову. Китай та Індія зараз продають очищений бензин західному світу. Це просто бізнес».

Нинішній кризі не допомагає той факт, що Путін також діє ірраціонально. Працівник розвідки сказав мені, що все, що Путін «робить в Україні, суперечить довгостроковим інтересам Росії. Емоції перемогли раціональність, і він чинить речі, які абсолютно непродуктивні. Тож чи збираємося ми сісти за стіл переговорів із Зеленським та Путіним і домовлятися? У жодному разі».

«Між керівництвом Білого дому і розвідувальним співтовариством існує повний розрив», – сказав представник розвідки. Розкол почався ще восени, коли, як я повідомляв на початку лютого, Байден віддав наказ про таємне знищення газопроводу «Північний потік» в Балтійському морі. «Знищення газопроводу «Північний потік» ніколи не обговорювалося і навіть не було відомо заздалегідь, – сказав мені чиновник. – Стратегії закінчення війни не існує. США витратили два роки на планування вторгнення в Нормандію під час Другої світової війни. Що ми будемо робити, якщо Китай вирішить вторгнутися на Тайвань?» Урядовець додав, що Національна розвідувальна рада ще не затвердила Національної розвідувальної оцінки (NIE) щодо захисту Тайваню від Китаю, яка б забезпечила національну безпеку і політичні вказівки на випадок, якщо це трапиться. За словами урядовця, незважаючи на неодноразові політичні провокації з боку США, як демократів, так і республіканців, поки що немає жодних підстав підозрювати, що Китай має намір вторгнутися на Тайвань. Він втратив мільярди, будуючи свій вкрай амбітний «Пояс і шлях», спрямований на з’єднання Східної Азії з Європою, й інвестуючи, – можливо, досить нерозумно, – в морські порти по всьому світу. «Річ у тім, – сказав мені чиновник, – що робочого процесу NIE більше не існує».

«Проблема не в Бернсі. – сказав чиновник. – Проблема в Байдені та його головних помічниках – Блінкені та Саллівані, а також у їхніх прихильниках, які вважають, що ті, хто критикує Зеленського, є пропутінськими. Ми проти зла. Україна воюватиме «до останнього снаряда, і все одно буде боротися». І ось Байден каже Америці, що ми будемо боротися стільки, скільки треба».

Чиновник навів приклад маловідомого та рідко обговорюваного розгортання, санкціонованого Байденом, двох бригад з тисячами найкращих бойових підрозділів американської армії в регіоні. Бригада 82-ї повітряно-десантної дивізії інтенсивно тренується і проводить навчання на своїй базі у Польщі за кілька миль від українського кордону. Наприкінці минулого року вона була посилена бригадою 101-ї повітряно-десантної дивізії, що дислокується в Румунії. Фактична чисельність особового складу цих двох бригад разом з адміністративними й допоміжними підрозділами – з вантажівками та водіями, які постійно перевозять озброєння та військову техніку для підтримання боєготовності підрозділів, – може становити понад 20 000 осіб.

Представники розвідки сказали мені, що «немає жодних доказів того, що хтось з високопосадовців у Білому домі справді знає, що відбувається у 82-й та 101-й дивізіях. Чи перебувають вони там у рамках навчань НАТО, чи служитимуть разом з бойовими підрозділами НАТО, якщо Захід вирішить атакувати російські підрозділи на території України? Вони там для того, щоб тренуватися чи для того, щоб стати спусковим гачком? Правила ведення бойових дій кажуть, що вони не можуть атакувати росіян, якщо ті не атакують наших хлопців».

«Але тут заправляє молодняк, – додав посадовець. – Немає координації з боку Ради національної бзпеки (National Security Council), а армія США готується до війни. Невідомо, чи знають у Білому домі, що насправді відбувається. Чи звернувся президент до американського народу з повідомленням про те, що відбувається? Єдині брифінги, які сьогодні отримують преса й громадськість, – це брифінги речників Білого дому».

«Це не просто погане керівництво. Його взагалі немає. Нуль». Посадовець додав, що група українських бойових пілотів зараз проходить підготовку в Америці для польотів на винищувачах F-16 американського виробництва. Робиться це для того, аби у разі потреби вилетіти для участі в бойових діях проти російських військ та інших цілей на території України. Рішення про таке розгортання ще не ухвалене.

Найчіткіші заяви щодо американської політики пролунали не з Білого дому, а з Пентагону. Генерал армії Марк А. Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, 15 березня минулого року висловився про війну таким чином: «Росія залишається ізольованою. Її військові запаси швидко виснажуються. Їхні солдати деморалізовані, серед них ненавчені і невмотивовані призовники й засуджені, а їхнє керівництво підставляє їх. Вже зазнавши невдачі у досягненні своїх стратегічних цілей, Росія дедалі більше покладається на інші країни, такі як Іран і Північна Корея… Ці відносини побудовані на жорстоких зв’язках придушення волі, підриву свободи й підтримки своєї тиранії… Україна залишається сильною. Українські солдати вмотивовані й навчені.... сильні у своїх бойових підрозділах. Їхні танки, бойові машини піхоти та бронемашини лише зміцнюють лінію фронту».

Є свідчення того, що Міллі і справді такий оптимістичний, наскільки це звучить. Мені розповіли, що два місяці тому Об’єднаний комітет начальників штабів наказав членам штабу підготувати проект договору про закінчення війни, який буде представлений росіянам після їхньої поразки на полі бою в Україні.

Якщо впродовж наступних кількох місяців для недоукомплектованої та недоозброєної української армії станеться найгірше, то чи об’єднаються дві американські бригади з військами НАТО і чи зіткнуться вони з російською армією на території України? Це план чи надія американського президента? Чи це розмова біля каміна, яку він хоче провести? Якщо Байден вирішить поділитися своїми думками з американським народом, він, можливо, захоче пояснити і те, що саме роблять так близько до зони бойових дій дві армійські бригади, повністю укомплектовані й забезпечені.

Сеймур Гірш (Seymour Hersh) – американський журналіст та правозахисник. Лавреат Пулітцерівської премії. Володар двох престижних нагород «National Magazine Awards» і п’яти премій Джорджа Полка. 2004 року отримав премію Джорджа Орвелла В 1970-х висвітлював Вотергейтський скандал для Нью-Йорк таймс і розкрив таємні бомбардування Камбоджі. Автор кількох публіцистичних книг і документальних фільмів.

Seymour Hersh
12 квітня 2023 року

Переклад з англійської Вікторії О. Романчук