Світової війни не буде, бо Путін дуже любить життя
З виступу Володимира Горбуліна на презентації книги «Мій шлях у задзеркаллі»
Володимира Горбуліна вже багато років вважають головним інтелектуалом у секторі державного управління та національної безпеки. Недаремно, майже кожен український президент вважав за честь мати його серед радників. Сьогодні Горбулін – перший віце-президент Національної академії наук, представник України на Мінських переговорах з врегулювання ситуації на Донбасі. У своїй книзі «Мій шлях в задзеркалля» Володимир Горбулін дає характеристики усім п’ятьом президентам України, згадує своє спілкування з трьома генеральними секретарями НАТО і величезною кількістю високопосадовців, зокрема Росії і США. Усі ці люди впливали на міжнародну політику і на Україну...
Про вірогідність повномасштабного нападу РФ
Сьогодні для Росії це неможливо. Якщо буде жорстка позиція США, то ніколи Росія собі не дозволить почати вторгнення в Україну. Я в це не вірю.
Про вірогідність нової Світової війни
Сьогодні Росія приречена на Путіна... Ця путінська Росія ще й приречена на протистояння з Заходом, і вона це протистояння обов’язково програє. Технологічний розрив велетенський. Я уважно вивчав все те, що Путін говорив в минулорічному зверненні до Федерального зібрання. Було озвучено шість проектів, деякі, на мою думку, фантастичні. Найголовніше, що мене хвилювало – ракета (РС-28) «Сармат», яка приходить на зміну SS-18 («Сатана»). Вони повинні були стати на озброєння наступного року, але вони навіть до кінця не провели кидкові випробування. Все інше, як, наприклад, ядерний реактор на крилатій ракеті – це безумство (мова іде про «Буревісник» – перспективну російську міжконтинентальну ракету необмеженої дальності з ядерною енергетичною установкою). Це смерті під час пуску, польоту і десь ще. Тільки людоїд може таке вигадати. Тому я не уявляю світової війни. Її не буде за однією простою причиною – Путін дуже любить життя.
Про безвідповідальну демократію
У нас в країні демократія – і цьому не можна не радіти. Але вона у нас породила також відсутність зобов’язань і, найголовніше, обов’язковості. Це призводить до того, що у нас може бути 44 кандидати у президенти. Це перебір. Куди і як ми будемо рухатися? Ми всі разом повинні виховувати свою еліту, тому що задача еліти – відчувати виклики часу, ритм, в яких живе весь світ і знаходити відповіді. Друга складова: формувати порядок денний для суспільства, формулювати кодекс поведінки так, щоби у нас не було цирку, який ми інколи спостерігаємо на засіданнях Верховної Ради, щоби цей цирк не призвів до згубних наслідків після виборів президента.
Про риси, які повинен мати президент України
Ця людина повинна думати тільки про одне, як вивести країну з кризи. Україна перебуває впродовж багатьох років у кризах. Цього не може і не повинно бути. Є цікава фраза Кіссінджера, якого я не дуже люблю. Він сказав, «ніяких криз у світі, в мене весь наступний тиждень розписаний». Ми в Академії наук після цілого ряду невдалих кроків ухвалили розумне рішення: кожен академік голосує сам за себе, а не ховається за колективною відповідальністю. Її і так вистачає у «великих друзів», які в житті нічого не читали, але знають як реформувати академію.
Про феномен Зеленського
Ніякого феномену немає. Це абсолютно віртуальна особистість. Талановитий шоумен і в КВК непоганий був. Безумовно, у нього є здібності. От ми його обираємо – і він приходить до кабінету президента. Запитання до нього одне: кого ви запросите до себе, що ви в нього спитаєте? Яке перше запитання буде у президента України Зеленського? Він не зможе на це відповісти, як би його не готували. Тому що шлях президента – дуже тяжкий шлях. Він ще ніде в житті не помилявся і навіть не спотикався. Я не кажу вже про те, що не падав. Він мені дуже симпатичний як людина, яка вела програму. Але президент має величезну відповідальність не тільки перед своєю сім’єю, а й перед своєю країною. Неможливо перескочити з естрадної сцени в крісло президента. В жодній країні світу це недопустимо. І якщо ви хочете, щоби весь світ сміявся з України, давайте його обирати.
Про розпад Росії
Я з дитинства ніколи не читав казки. Та я взагалі дитина війни, і через це я в казки не вірю. Я б відштовхувався не від того, коли ж розпадеться Росія, а від того, яка система соціальних рішень забезпечить нормальне життя в Україні. Треба перетворити Збройні сили нашої країни в армію, яка дійсно зайнята єдиною справою – захистом Вітчизни. Також обов’язково підняти економіку. А що в них вже там буде… Я трішки знаю ситуацію в Красноярську, в Новосибірську і навіть у Владивостоку. Нас не хвилює все те, що там відбувається. Ну прийдуть туди японці чи китайці, а нам до того яке діло?
Про Кучму і касетний скандал
Кучма починав свою другу каденцію і говорив на своїй інавгурації про те, що буде інший президент. Але не мав змоги стати іншим. Його відразу загнали, я би сказав, в колію великих неприємностей. Думаю, що тут не обійшлося без спеціальних служб іншої держави. В мене немає доказів, тому я не можу напевне говорити. Тоді я був далеко від Леоніда Даниловича. Я не думаю, що там Медведчук якусь роль відігравав. «Касетний скандал» розпочався восени 2000 року, а Медведчук прийшов в адміністрацію у 2002 році. Відстань у два роки в той час – це як відстань до Місяця і назад.
Про майбутнє Трампа
Дональд Трамп – дивовижна особистість. Я був одним з небагатьох, хто передбачив його перемогу і мене затюкали в Україні. Трамп обрав оригінальний шлях – він звернувся до середнього американця, який відчув, що йому бракує роботи, бракує умов для освіти, щось не те з медициною. Я взагалі радий його появі. Дипломати на Заході були в шоці: мовляв, був один Путін непередбачуваний, а тепер непередбачуваних уже двоє. Двоє непередбачених – це рівновага. Не знаю, чи виберуть його на другий термін. Якщо нічого не трапиться з Китаєм, маю на увазі не торговельні війни, а зовсім інші, то цілком може бути. Штати почали вибудовувати серйозну космічну програму, чим вони не займалися за Обами. Вони запропонували нову стратегію розвитку Збройних сил. Думаю, що Штати повернуть собі те, що мені колись сказав Збіґнєв Бжезинський: головне, коли ми йдемо на якісь кроки, то повинні прорахувати наперед на 2-3 кроки. Якщо на другому кроці помилишся, є можливість повернутися назад, з третього також, а от з п’ятого кроку уже ні, тоді ідіть до кінця. Ось так і ми повинні жити.
Чи розпадеться єдина Європа
В той час коли СРСР і США боролися у своєму ідеологічному протистоянні Європа зажиріла. Сьогодні популісти почали «гуляти» по Європі. Думаю, що у Трампа знайдуться можливості з ними впоратися.
Михайло ГЛУХОВСЬКИЙ,
«Главком»