«Міжмор’я» мало б стати союзом безпеки для держав між Балтійським і Чорним морями. До складу такого союзу мали б входити як держави-члени НАТО та ЄС, так і держави, що не є членами цих об’єднань. Такий союз як «Міжмор’я» мав би стати своєрідним сигналом для Росії і вказати на готовність багатьох країн захищати своїх громадян і свої кордони. Країни-члени такого об’єднання мали б бути зв’язані відповідним договором про взаємну допомогу.

Альянс «Міжмор’я» мав би слугувати потребам безпеки України та інших пострадянських держав, як-от Грузії та Молдови. Ці країни перебувають у так званій «сірій зоні» безпеки. Мрії України та Грузії вступити до НАТО найближчим часом реальністю не стануть.

Геополітика з міжвоєнного періоду

Ідея «Міжмор’я» не є новою. Цей термін належав ще польському маршалові Юзефу Пілсудському (1867-1935). Як президент Польщі, у міжвоєнний період він був прихильником створення такого міждержавного альянсу, який би зупинив імперські плани Німеччини та Совєтського Союзу. І сьогодні Польща є одним з прихильників альянсу «Міжмор’я». «Держава сильна тоді, коли вона оточена своїми союзниками», – заявив президент Польщі Анджей Дуда після вступу на цей пост в серпні 2015 року. «Країни Центральної та Східної Європи думають про створення блоку партнерства». Навіть національно-консервативний уряд Польщі регулярно підкреслює потребу створення такого альянсу безпеки.

В аналітичних центрах та університетах також є прихильники альянсу «Міжмор’я». До них належить й Андреас Умланд, експерт з питань Східної Європи при Інституті Євроатлантичного Співробітництва в Києві. У недавньому есе Умланд описує, як може функціонувати «центрально-східноєвропейський пакт проти російського неоімперіалізму». «Зобов’язання про надання взаємодопомоги можна запозичити зі статті 5 установчого договору щодо заснування НАТО, однак вони мають бути значно надійнішими, ніж зобовя’зання згідно установчих документів по ОБСЄ.» За словами Умланда, союз «Міжмор’я» лише доповнить зобов’язання й заангажованість НАТО в питаннях політики безпеки.

Від Балтики до Кавказу

Країни Міжмор’я мали б співпрацювати між собою в різних галузях, зокрема в таких, як постачання зброї для оборони, військова підготовка та модернізація озброєння, обмін військовою і розвідувальною інформацією чи навіть у питаннях матеріально-технічної підтримки гібридних військових заходів безпеки.

За словами Умланда, альянс «Міжмор’я» об’єднав би більшу частину колишніх європейських держав-сателітів і республік Совєтського Союзу, що утворюють своєридне півколо від Прибалтики до Кавказу. Така коаліція могла б, – залежно від конкретних інтересів і потреб у галузі безпеки, – включати в себе Естонію, Литву, Латвію, Польщу, Румунію, Болгарію, Молдову, Україну та Грузію. «Блок Міжмор’я може бути непоганим варіантом і для Чехії, Словаччини, Угорщини та, можливо, навіть для Білорусі, Азербайджану й Вірменії, в разі якщо у внутрішньополітичніх ситуаціях цих країн відбуться відповідні зміни», – пише Умланд. І продовжує: «Такий пакт не мав би містити в собі екзистенційної загрози для Росії, оскільки включав би в себе держави, що не володіють ядерною зброєю».

Умланд закликає до якнайшвидшого усунення вакууму в питаннях політики безпеки у державах, розташованих між Європою та Росією, оскільки передбачає, що «постійні гібридні атаки проти України та інших країн будуть для Москви своєрідною спокусою доти, доки ці слабкі країни залишатимуться виключеними з міжнародних структур безпеки і створюватимуть враження легкої здобичі».

Але наскільки реальним є створення такого альянсу? «Наразі створення такого союзу виглядає фантазією чи утопією», – заявив Умланд у своєму інтерв’ю MDR. Однак, якщо зовнішня політика Росії протягом наступних років залишатиметься незмінною, і якщо НАТО та ЄС не дасть країнам Східної Європи достатніх зобов’язань у сфері безпеки, то «шанси на створення об’єднання «Міжмор’я ставатимуть реалістичнішими».

Автор: Вінченцо Каподічі (Vincenzo Capodici)
«Tagesanzeiger»

http://mobile2.tagesanzeiger.ch/, 20 September 2016

Переклад з німецької: Вікторія О. Романчук