Допомога Україні висить на волосині

23.09.2023


Конгресмен Майкл Волтц (Республіканська партія Флориди) – праворуч, розмовляє з конгресменом Джоном Гараменді (Демократична партія Каліфорнії) під час засідання Комітету з питань збройних сил Палати представників Конгресу США 2 лютого 2023 року. (Ріккі Каріоті / The Washington Post)

У той час, коли Вашингтон зосереджує свою увагу на президентській кампанії 2024 року, американська допомога Україні стає дедалі більш вразливою до політичного протистояння та культурних воєн. Коли наступний транш буде винесено на голосування в Конгресі, кількість республіканців, які проголосують проти, буде великою. Якщо адміністрація Байдена хоче зберегти потік підтримки Києву, їй треба буде представити законодавцям і американському народові більш переконливу і чесну аргументацію щодо очікуваних витрат і тривалості воєнних зусиль. Від початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року Сполучені Штати виділили 113 мільярдів доларів на військову, економічну та гуманітарну допомогу Україні та іншим країнам, що постраждали від війни. Адміністрація Байдена має намір звернутися до Конгресу з проханням виділити ще 24 мільярди доларів. Оскільки Конгрес вже перебуває в хаосі на тлі загрози припинення роботи федерального уряду, допомогу Україні, скоріш за все, розглядатимуть окремо, принаймні в Палаті представників. Це означає, що вона більше не може розраховувати на безкоштовний використання окремого законодавчого акту, який потребує ухвалення. Кільк ість республіканців, які проголосують проти збільшення допомоги, якщо Байден не виконає список умов Республіканської партії, становитиме «щонайменше половину», – сказав мені член Комітету з питань збройних сил Палати представників Майкл Волтц (Республіканська партія, штат Флорида) під час панельної дискусії, яку я модерував у понеділок на щорічному саміті «Конкордія» в кулуарах Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Волтц виклав ці умови в статті, опублікованій під заголовком «Епоха чеків для України від Конгресу закінчилася». Уолтц каже, що він хоче, аби адміністрація Байдена забезпечила кращий облік допомоги і чітко пояснила, як саме вона планує сприяти припиненню війни. Він також хоче побачити нові фінансові зобов’язання від європейських партнерів. Інакше, за його словами, він голосуватиме проти.

«Я думаю, що це абсолютно в інтересах Америки – зупинити [Володимира] Путіна холоднокровно. ... Однак ера порожніх чеків на допомогу, принаймні з боку Конгресу, закінчилася, – сказав він. – Без цих умов ... я не думаю, що зможу сказати «так»».

У травні 2022 року 149 республіканців проголосували за допомогу Україні, 57 – проти. У Сенаті проти фінансування проголосували лише 11 республіканців. Якщо приблизні підрахунки Вальса правильні, то цього разу кількість тих, хто виступає проти додаткового фінансування, може подвоїтися. Помічники республіканців у Сенаті розповідають мені, що кількість республіканців, готових у цій палаті проголосувати проти допомоги, значно зросте. Представники Байдена кажуть журналістам, що опозиція Республіканської партії стосовно допомоги Україні обмежується невеликою групою ультраправих членів MAGA (Make America Great Again – Зробімо Америку великою знову – гасло кампанії, яке використовується в американській політиці та було популяризоване Дональдом Трампом у президентській кампанії 2016 року) і що лідер сенатської меншості Мітч Макконнелл (республіканець, штат Кентуккі) може утримати свою фракцію під контролем. Але зараз б’ють на сполох навіть деякі законодавці-демократи, кажучи, що треба зробити більше для захисту допомоги в державному і приватному секторах.

Депутат Пет Райан (Демократична партія, Нью-Йорк) під час нашої дискусії заявив, що всередині Республіканської партії відбуваються зміни, які не були належним чином визнані прихильниками допомоги Україні. Він сказав, що треба зробити більше, аби донести до американського народу, що допомога не тільки має вирішальне значення для Києва, але й забезпечує високу рентабельність інвестицій для безпеки США. «Значний відсоток республіканців більше не підтримує цю ідею», – сказав Райан. – Крайні праві захопили Республіканську партію і втратили двопартійний консенсус, який ми мали, за демократію і свободу».

Волтц і Райан – військові ветерани, які входять до Комітету з питань збройних сил. Вони погоджуються, що Сполучені Штати зацікавлені в тому, аби зупинити агресію Путіна зараз, перш ніж він досягне успіху і потім нападе на інші країни. У чому вони розходяться, так у тому, чи американська громадськість все ще готова надати Україні те, що їй потрібно для перемоги. Безумовно, занепокоєння Волтца щодо нагляду за допомогою є обґрунтованим, і його заклик до більшої ясності стосовно цілей США в Україні є слушним. Європейські країни наразі надають більше допомоги, ніж Сполучені Штати. Але, граючи на ідеї, що Сполучені Штати мають вибирати між вирішенням проблем всередині країни і боротьбою з агресією за кордоном, республіканці можуть кинути українців у найгірший момент. «Це різко підірвало б фундаментальну підтримку українців саме в той час, коли вони демонструють реальний імпульс у контрнаступі», – сказав Райан. – Сигнали і послання, які змушують нас відступити в цей критичний час, знаходять відгук не лише в Європі, але й в Азійсько-Тихоокеанському регіоні».

Це послання президент України Володимир Зеленський привіз до Вашингтона цього тижня, коли зустрічався з сенаторами після виступу у вівторок в ООН у Нью-Йорку. На відміну від теплого прийому, який він отримав на Капітолійському пагорбі в грудні минулого року, під час цього візиту його не запросили виступити на спільному засіданні Конгресу. Спікер Палати представників Кевін Маккарті (республіканець, Каліфорнія) сказав, що у нього є «питання» до Зеленського щодо підзвітності та майбутнього війни. Уряди в Києві та Вашингтоні мають бути чесними щодо того, що війна не закінчиться найближчим часом, і що будуть потрібні нові жертви. Потім вони мають активізувати свої зусилля, аби переконати законодавців і людей, яких вони представляють, що ціна відмови від допомоги Україні набагато вища, ніж ціна продовження її підтримки.

Джош Рогін – колумніст відділу «Глобальні думки» газети The Washington Post. Він пише про зовнішню політику та національну безпеку. Рогін також є політичним аналітиком CNN, автором книги «Хаос під небесами: Трамп, Сі і битва за 21 століття».

The Washington Post
21 вересня 2023 року

Переклад Вікторії О. Романчук

Універсум 9–10 (371–372), 2024

Журнал Універсум 9–10 (371–372), 2024

Митрополит Андрей: «Україна лише сама себе зможе змінити. Ключ до перетворення знаходиться в ній самій»

СЛОВО РЕДАКЦІЙНЕ Валерій Залужний 13 чесних фактів про війну в Україні

РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ Олег К. Романчук Українська економіка і політика на тлі «кривої Лаффера»: вгору сходами, що ведуть униз

ДЕРЖАВНІСТЬ Юрій Щербак Юрій Щербак: кінець української держави № 1. Необхідно заснувати державу № 2

ЯВНЕ І ПОТАЄМНЕ Олег К. Романчук «Дью ділідженс» для українських спецслужб, або Що поставлено на мапу державності

ДЕРЖАВНІСТЬ Петро Костюк Митрополит Андрей Шептицький – будівничий української нації

НАШ АРХІВ Степан Ріпецький Українсько-польська дипломатична боротьба 1918-1923

ВІЙНА І МИР Степан Кость Герої, ухилянти і ars moriendi

ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ Олег К. Романчук Російська воєнно-теоретична думка: традиційна суміш пропаганди і міфів

КУЛЬТУРА Олег Баган Культурологічна критика імперії зла

СЛОВО РЕДАКЦІЙНЕ Валерій Залужний Валерій Залужний: «Досвід нашої боротьби буде корисним для всіх, хто шукає шлях до миру»