Запитання нібито риторичне, однак...

Зазначу одразу, я не про новини та «аналітику», автори яких думають і пишуть російською, а потім нічтожє сумняшеся довіряють переклад своїх опусів штучному інтелекту, не покладаючись (і не безпідставно) на власний, та обдаровуючи читачів безглуздими й кострубатими «перлами».

І не про тих, хто, не знаючи інших мов, послуговуються джерелами держави-противника і щедро їх цитують на радість спецслужбам цієї держави, які ті джерела контролюють і різні меседжі через них поширюють.

І, звісно, не про самодіяльних блогерів, тік-токерів, спортсменів, акторів та інших, адже відомо: на футболі, балеті та політиці розуміються всі.

Я про серйозні інституції та ЗМІ.

Вам не здається, шановні, що за роки російської агресії ми ще не виробили термінології війни? Або соромимось використовувати її по повній. Навіть Генштаб ЗСУ у щоденних звітах про втрати живої сили противника обчислює ці втрати як особовий склад (англійською personnel), а не в окупантах. А вживати треба саме слово окупант (occupier) і привчати до нього партнерів і громадську думку за кордоном.

А тепер про головне. Не треба переповідати одні одних чи більш-менш точно наводити зарубіжну пресу. Треба копати глибше...

18 червня цього року аргентинські ЗМІ повідомили про викриття в країні російської агентурної мережі, до якої входили проживаючі в Аргентині громадяни рф Лев Андріашвілі та Ірина Яковенко. Вже наступного дня новину переповіли деякі українські ЗМІ. Щоправда ніхто не здогадався новину підсумувати, мовляв, проживання громадян рф у будь-якій країні становить потенційну загрозу для її національної безпеки, а тому краще... Ну, і ніхто не копнув глибше.

А глибше можна було б виявити нформацію що Лев Андріашвілі зареєстрований в Аргентині підприємець, представник компанії ВМПавто, Санкт-Петербург :

https://derechadiario.com.ar/politica/gobierno-det...

І, звісно, інформацію про саму компанію ВМПавто, Санкт-Петербург :

https://www.google.com/search?sca_esv=766dc81c4099...

Ну, і насамкінець інформацію про продаж товарів компанії ВМПавто, Санкт-Петербург у Харкові:

https://avtokosmetic.com.ua/ua/g88553363-avtohimiy...

І не лише у Харкові. Думаю, українським правоохоронцям не завадило б узяти слід...

Анна Пауліна Луна – конгресвумен від Республіканської партії, ветеран бойових дій, латиноамериканка, яка виросла у бідних районах Каліфорнії

На початку липня Анна Пауліна Луна заявила, що Україна не отримає військову допомогу США через заборону УПЦ МП. Новину знов-таки переповіли, а потім почалися виправдування. Мовляв, заборонена в Україні РПЦ, а не УПЦ, а кримінальне переслідування стосується лише окремих священиків, які порушили законодавство.

І знов-таки не копнули глибше. А глибше можна було б накопати чимало цікавого. Приміром, що пані Луна була співавтором резолюції « Про втому від України » («Ukraine Fatigue») від 23 лютого 2023. А ще пані Луна голосувала за заборону надання Україні касетних боєприпасів (13 липня 2023), за мораторій на надання допомоги Україні (14 липня 2023) та проти пакета військовоїдопомоги Україні (25 квітня 2024).

Тобто говорити слід було про послідовну антиукраїнську позицію Анни Пауліни Луни. Але про це ні слова. Мабуть, не знали.

А ще ця пані позиціонує себе як американка мексиканського походження і полюбляє розводитися про свої єврейські корені. Останнє прізвище Луна у неї від матері. Перед тим вона була пані Гамберцкі (за прізвищем чоловіка), а первісно звалася Анна Пауліна Маєргофер (за прізвищем батька). Сама Анна Пауліна в інтерв’ю визначала себе як месіанська єврейська християнка. Але, сказати правду, з єврейством у неї не склалося. Її дід Генріх Маєргофер, який 1954 року емігрував з Німеччини до Канади, виявився не євреєм, а німцем. Під час Другої світової війни служив у Вермахті.

Хто там шукає нацистів в Україні? Ось про що мали волати українські ЗМІ!

І останнє. Повертаюся до «утисків УПЦ». 19 лютого 1942 року, після нападу Японії на Перл-Гарбор, президент США Франклін Рузвельт підписав Надзвичайний указ №9066, за яким близько 120 тисяч осіб японського походження (62% мали американське громадянство) були примусово інтерновані до так званих військових центрів переміщення. Їх вважали потенційно небезпечними. 1944 року Конституційний суд США підтвердив законність інтернування з огляду на суспільну необхідність.

Жодна країна не закидала США порушення прав людини за національною ознакою .

Ось що мусять нагадувати українські офіційні інстанції та ЗМІ зарубіжним недоброзичливцям. У нас війна.

Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ,
Надзвичайний і Повноважний Посланник України,
експерт Центру дослідження росії