5–6 (67–68), 1999
Віктор Балога: «Українська держава є, і вона має майбутнє»

3–4 (65–66), 1999
Юрій Саєнко: «Комунізм – це хвороба бідних і рабів»

11–12 (61–62), 1998
Андрій Тавпаш: «Ми мусимо зробити Україну такою ж могутньою, якою була Київська Русь»

9–10 (59–60), 1998
Олександр Слободян: «Ми повинні всі зусилля спрямувати на захист наших національних інтересів»

7–8 (57–58), 1998
Лев Грицак: «Я не літати боюся…»

3–4 (53–54), 1998
Сергій Головатий: «Наша Вітчизна, яку знищує корумпована влада, нам не дає права мовчати…»

1–2 (51–52), 1998
Юрій Щербак: «Захищав і захищаю національні інтереси незалежної України»

11–12 (49–50), 1997
Роман Ліщинський: «Україні бракує правдивої інформації про НАТО»

9–10 (46–47), 1997
Василь Куйбіда: «Львів відкритий світові»

7–8 (44–45), 1997
Іван Драч: «Ми маємо розвиватися одночасно і як Українська держава, і як світове українство»

5–6 (42–43), 1997
Олександр Скіпальський: «Активність російських спецслужб в Україні добре помітна»

3–4 (40–41), 1997
Віктор Ющенко: «Україна приречена на успіх. Наше завдання – їй допомогти»

1–2 (38–39), 1997
Роман Беряк: «Україна спроможна забезпечити себе ліками власного виробництва»

11–12 (36–37), 1996
Степан Хмара: «Демократія – це диктат справедливих законів»

9–10 (34–35), 1996
Юрко Покальчук: «Сьогодні культура вигідна державі»

7–8 (32–33), 1996
Михайло Сирота: «Я прагматик, тому понад усе ціную духовність»

3–4 (28–29), 1996
Адам Міхник: «Люстраційні задуми в Україні позбавлені сенсу»

1–2 (26–27), 1996
Борис Тарасюк: «Брюссель – столиця європейської політики»

11–12 (24–25), 1995
Ольга Пасічник: «Долати відірваність від мистецьких процесів Європи»

9–10 (22–23), 1995
Осип Мороз: «Де ми є і ким хочемо бути?»