Віктор Суворов, він же Володимир Різун, – совєтський розвідник-перебіжчик, в одній із своїх книжок згадує, що при вступі до Воєнно-дипломатичної академії винятково важливою була здатність мислити логічно і пояснювати хід своїх думок. І ця здатність передусім з’ясовувалась шляхом розв’язання задач на кмітливість ще при вступі до елітарної академії. Спершу простеньких, дитячих, затим складніших. З них і починались іспити до інституції, яка готувала кадри для Головного розвідувального управління Генштабу Зборойних сил Російської Федерації. В цій організації дуже добре знали ціну логіці, логічному мисленню.

Як приклад, Віктор Суворов наводить простеньку логічну задачу авторства Льва Толстого, яку пропонували розв’язати майбутнім розвідниким на вступних іспитах.

Хазяїн крамниці продає шапку. Коштує вона 10 рублів. Покупець згоден купити, але у нього лише одна купюра в 25 рублів. Хазяїн відсилає підручного хлопчика до сусіда розміняти купюру. Хлопчик приносить три купюри достоїнством 10, 10 і 5 рублів. Хазяїн віддає шапку і решту – 15 рублів. Через якийсь час приходить сусід і каже, що купюра, яку дали йому на обмін, фальшива. Хазяїн змушений повернути гроші. Питання: скільки грошей втратив хазяїн?

Ця задачка для другого класу церковно-приходської школи. З інтернету можна дізнатися, що нині її правильно можуть розв’язати тільки 30% старшокласників і лише 20% студентів вишів.

А «слуги народу»? А персонально Володимир Зеленський?

Судячи з того, що коїться в країні, для них навіть ця задачка від Льва Толстого непосильна. Тим часом життя висуває завдання набагато складніші.

Нинішня українська владна верхівка – це впереваж неосвічені, некомпетентні, розгублені люди без життєвого досвіду, без належної психологічної підготовки. Що не крок – не туди. Мало не кожен поворот стерна державного корабля скеровує його у вир кризи й хаосу. Українці недооцінили дурість і підступність влади. «Вже стало очевидним, що нові обличчя без досвіду і професіоналізму не здатні забезпечити ті якісні радикальні зміни, які декларувалися» (Леонід Кравчук).

Не маючи безпосереднього стосунку ні до медицини, ні до епідеміології, українська влада перетворилась на джерело панічних настроїв, генерує масову істерію та паніку. «Зеленський насправді виявився напрочуд прогнозованим в одному: він завжди вибирає найдурніший варіант, який найбільше б’є по ньому особисто. Що ж, його кінець буде безславним» (Богдан Буткевич). Російські спецслужби можуть відпочивати – безпорадні, хаотичні дії зе-команди призвели до того, що вітчизняні ЗМІ перемкнули увагу громадян на проблему пандемії коронавірусу, забувши про небезпеку юридичного оформлення в Мінську 25 березня російського сценарію – заперечення війни з московитами і оголошення її громадянською.

З Вікіпедії можна довідатись, що «карантин – адміністративні та медико-санітарні заходи на обмеження контактів інфікованої або підозрілої на інфікування особи (осіб), тварини, рослини, вантажу, товару, транспортного засобу, населеного пункту, на рівні країни або між державами, які застосовують для запобігання поширенню деяких інфекційних хвороб» .

Відтак за елементарною логікою передусім треба було б виявити хворих і підозрілих на інфікування осіб, обмежити коло їхніх контактів. А що в нас?

Радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що в Україні найближчими днями для боротьби з коронавірусом COVID-19 можуть бути вжиті заходи надзвичайного стану. При цьому цинічно додав: «Без нової сукні, брюк, трусів або шкарпеток, без нового авто або походу в кафе, пару місяців люди переживуть».

Обережний «оптимізм» демонструє Арсен Аваков: «Об убытках и компенсациях подумаем и решим позже, когда выживем!» Отже, за логікою міністра внутрішніх справ існує ймовірність того, що можемо й не вижити. І це «підбадьорює»…

Складається враження, що головною метою алярмово оголошеного в Українській державі ледь не тотального карантину є спроба приховати не лише економічний та управлінський провал зе-команди, але й замаскувати підступні дії зовнішнього й внутрішнього ворога, його агентури. Таке враження, що Зеленський експериментує над Україною. Роман Безсмертний має рацію, коли каже, що Україна під час пандемії виглядає, як посттоталітарна держава з владою, яка хоче тоталітаризму. Мимоволі виникає фантасмагорична картина – достойники з Банкової і Кремля спільно святкують перемогу над коронавірусом 9 травня. В Москві. На Красній площі.

З вітчизняних масмедій, наче за помахом чарівної палички (олігархічної? кремлівської? ефесбешної?), несподівано щезли згадки про більш ніж ймовірне створення в Мінську так званої Консультативної ради, що означатиме легалізацію ОРДЛО, виведення Росії з ролі агресора і перетворення її на «смотрящего» за конфліктом. Інакше кажучи, Володимир Зеленський увімкнув «зелене світло» на примирення з агресором. Існує небезпідставна загроза, що юридично буде зафіксовано, що російсько-українська – це вигадка «бандерівців», а насправді на сході України вже шіcть років точиться громадянська війна. Чи зреагує на зраду Банкової суспільство, зайняте боротьбою з коронавірусом? Не забуваймо, що в Україні близько 400 тисяч фронтовиків, які нізащо не погодяться на будь-який варіант капітуляції перед Московією чи узурпацію влади…

13 березня у програмі «Свобода слова Савіка Шустера» на телеканалі «Україна» Глава Офісу президента України Андрій Єрмак продемонстрував рівень державної «логіки», заявивши, що до Мінська на переговори стосовно ситуації на Донбасі їздив за власною ініціативою, оскільки «протягом трьох місяців, на жаль, не відбувалося практично нічого». Мовляв, «це була мінська зустріч тристоронньої контактної групи, і я там був не як представник ТКГ, і Козак (заступник глави адміністрації президента РФ Владіміра Путіна. – О. Р.) там був не як представник ТКГ».

До появи в Мінську цього «ініціативника» там уже давно порядкує «на громадських засадах» Леонід Кучма. Саме так зазначено у Розпорядженні Президента України від 3 червня 2019 року про уповноваження Леоніда Кучми на участь у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях: «Л. Кучма здійснює діяльність, що передбачені цим Розпорядженням, на громадських засадах».

І ось глава канцелярії президента, який передусім мав би наглядати за діями прессекретаря Мендель, а також контролювати працю очолювальної ним бюрократичної структури, ставить свій підпис як «ПРИВАТНА» (?) особа в угоді (протокол засідання ТКГ від 11 березня) з терористами з окупованних частин Донецької і Луганської областей – поруч підпису Єрмака його посада не вказана, натомість око ріже слово «Согласен», писане російською. Так само у невизначеній формі позначив свою причетність до скандального документу і Дмітрій Козак – посади своєї (заступника глави Адміністрації президента РФ) не зазначив, поставив підпис і резолюцію – «Согласен». Цей малорос теж «ПРИВАТНА» особа, що прибула до Мінська з власної ініціативи?

Хто уповноважував Єрмака ставити автограф на сумнівному документі? Є питання і до правочинності підпису Леоніда Даниловича, який в Мінську здійснює діяльність «на громадських засадах». Яка юридична і політична ціна таких автографів?

В цій ситуації логічно постає питання щодо вчинення державної зради посадовою особою – підпис Єрмака сусідить з підписами представиків ОРДЛО Никонорової та Дейнеги, якого розшукує СБУ і на якого є постанова суду на затримання через подозру у захопленні державної влади й тероризмі. Якщо ж йдеться про безпринципну самодіяльність Андрія Єрмака, то його слід було б відправити у відставку.

Та в Україну нагрянув коронавірус і згадки про небезпечну для держави дату – 25 березня – опинились на маргінесі зацікавлень політиків і журналістів. Лише під Офісом президента триває безстрокова акція проти прямих переговорів з бойовиками ОРДЛО. Мітингарі вимагають скасувати рішення про створення небезпечної для української державності Консультативної ради, притягнути до відповідальності Андрія Єрмака, який дав згоду на її створення. Роман Безсмертний також нагадує: «Консультативна рада – крок до того, що Україна починає «підносити патрони» Росії в питанні відміни санкцій. І визнаючи по факту Росію посередником – який ще аргумент треба? Я вже не говорю про ініціативи подачі води у Крим. <…> Це робиться руками Зеленського, якого веде повністю за кремлівськими вказівками Єрмак. Зеленський сам не розуміє цю ситуацію, а Єрмак вміло диригує ним». Видання «Дзеркало тижня» публікує відеозвернення переселенців з Донбасу до президента України, закликаючи його не допустити створення Консультативної ради в Мінську…

І що? «Засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську, намічене на 25 березня, пройде в онлайн-режимі через пандемію коронавіруса. Учасниками цього віртуального засідання, як і попереднього, реального, стануть глава офісу президента України Андрій Єрмак і заступник глави адміністрації президента Росії Дмитро Козак», – повідомляє Віталій Портников. На зрадницьких документах стоятимуть електронні підписи?..

Не приховує свого здивування такій запобігливості Києва Юрій Швець, однокурсник Путіна, ексрозвідник КГБ: «Я тільки ніяк не можу зрозуміти, чому деякі представники української влади зі шкіри лізуть, щоб допомогти Кремлю якомога швидше зняти санкції, накладені Заходом на Росію за агресію проти України. Це якийсь садомазохізм, зведений у ранг державної політики?»

Інформаційна політика в державі, можна сказати, провалена. Влада демонструє готовність до рішучих дій у боротьбі з підступною хворобою. Та складається враження, що високі достойники ситуацією уповні не володіють, відтак панікують, демонструють розгубленість, або щось приховують. «Слуг народу» навіть можна запідозрити в тому, що вони прагнуть «позакривати» незручні питання, які викликають суспільний опір.

Чи з великого розуму політичних очільників закриті метрополітени в Києві, Дніпрі та Харкові, припинені залізничні, авіаційні та автобусні міжміські та міжобласні пасажирські перевезення? У Луцьку навіть зупинили ВЕСЬ громадський транспорт аби вберегтись від коронавірусу… Наскільки ефективні ці заходи?

Невже не зрозуміло, що необдуманих, алогічних вольових рішень у вигляді різноманітних заборон і застережеть за відсутності засобів та обладнання для лікування хвороби перемогти пандемію недостатньо. Серед країн, які борються з пандемією, ми на останньому місті за кількістю зроблених тестів на Covid-19. Скільки тестів в Україні зробили від початку пандемії? Так отож.

Ось що думає з цього приводу ректор Київського університету імені Бориса Грінченка Віктор Огнев’юк: «Рішення приймаються без моделювання можливих сценаріїв розгортання ситуації. Цинізм зашкалює. Їздити в громадському транспорті лише в масках, а масок купити ніде. Змусили міську владу закрили метро наче для безпеки людей, а люди наражаються на ще більшу небезпеку, бо доїхати на роботу нічим. На роботу не виходити, але органи влади, лікарні, продовольчі крамниці, банки, критична інфраструктура мають працювати. А як доїхати? Чи Ви не знаєте, що значна кількість працівників доїжджають з передмістя?»

Чи могло бути інакше? Владимир Зеленский досі не спромігся не призначити звиш 200 очільників районних адмінистраций. І це під час війни та епідемії!

Якість призначених – окрема тема. Приміром, 29-річний голова Самбірської РДА під час карантину подався з сім’єю на відпочинок до Єгипту. Після повернення готовий здати усі необхідні тести на коронавірус і самоізолюватися на два тижні…

Під впливом політиків, ЗМІ (без ворожих спецслужб, треба думати, теж не обійшлося) українці сконцентрували свою увагу на боротьбі з пандемією коронавірусу. Це можна зрозуміти і пояснити, але гібридна війна з Росією нікуди не щезла, московити – це значно більша загроза для української державності, її майбуття, ніж «розпіарена» владою, ЗМІ і ворожими спецслужбами хвороба.

За відсутності потужної економіки, належного рівня медичного обслуговування й забезпечення змавпувати Захід не вдасться, Та й далеко не весь Захід панікує. Інформаційно-аналітичний та моніторинговий портал https://haqqin.az/news/172535 Громадського об’єднання «За права людини» – неурядової правозахисної організації Азербайджану – повідомляє, что Швеція відмовилася від боротьби з коронавірусом. Тамтешні вчені стверджують, всупереч думці своїх колег з інших країн, що коронавірус безпечний. Мовляв, серед тих, що заразився, рівень смертності лише 2 відсотка. Уряд не вдається до надзвичайних заходів у боротьбі з поширенням вірусу. Королівство не закрило кордони, тут продовжують працювати всі освітні установи, кафе, ресторани, тренажерні зали. Прем’єр-міністр Стефан Льофвен заявив, що буде запроваджена певна форма контролю для тих, хто в’їжджає в країну, яка продовжить процедуру перетину кордону.

Відома журналістка, телеведуча Яніна Соколова ноголошує, що в Україні близько 1 500 000 хворих на рак. 2018 року зі 100 000 людей діагностовано 356 хворих на рак. З них вижило 186. На відміну від коронавірусу рак не боїться карнтину.

З діагностованих окнопацієнтів в Україні помирає фактично кожен другий. Тобто 47,76% людей, яким діагностували рак лише у 2018 році в Україні вже померли, тоді як смертність від пандемії коронавірусу, яка охопила світ за останні 3 місяці становить 3,92%.

Є над чим замислитись.

Можна припустити, що світові еліти можуть використати епідемію з метою перерозподілу влади та багатства. На цьому тлі наполегливе бажання української влади ухвалити не підготовлений належним чинером закон про продаж землі викликає певні підозри.

Про рівень професіоналізму влади у боротьбі з коронавірусом промовляє і такий факт. До складу Координаційної ради по борьбі з пандемією увійшли міністри охорони здоров’я, оборони, інфраструктири, прикордонна служба. Разом з тим чомусь забули про СБУ, яка відповідає на нацбнезпеку, за безпеку інфраструктури тощо. Як Зеленський міг забути про свого друга дитинства Баканова, нинішнього очільника цієї надважливої в боротьбі з епідемією інституції?

Дилетантизм влади у протиборстві з пандемією демонструє адвокат Євгенія Закревська на своїй сторінці у Facebook: «Президент нещодавно анонсував, що з Китаю має прибути літак з тестами на коронавірус, антисептиками . У літаку експрес-тести. А потрібні – тест-системи ПЛР – лабораторне тестування методом полімеразної ланцюгової реакції... А це означає, що ми найближчим часом так і не зможемо запустити адекватні протоколи тестування і контролювати поширення епідемії – а тим більше з нею ефективно боротись».

Ексгенпрокурор Юрій Луценко у фейсбуці написав: «Я б рекомендував уряду чесно сказати, хто винен у тому, що в лютому з України вивезли 118 тонн масок із фільтром і 408 тонн масок без фільтра. Ясно, що ТОВ «Мамона Трейд» вивезе все, що хоче. Але всі розумні країни давно заборонили вивозити ці життєво необхідні для хворих і медиків вироби. У нас же за останні три місяці експорт цієї продукції становив 983,5 тонн!» Це приклад невігластва і дилетантизму чи чогось іншого?..

Верховна Рада похапцем ухвалила більш ніж сумнівний комплекс економічних заходів щодо зниження податкового навантаження на економіку і малий та середній бізнес. У документі чимало недоладностей. Найприкетніший «ляп»: держава скасовує на два місяці Єдиний соціальний внесок, який підприємства платять за кожного працівника при нарахуванні зарплати. Відтак під загрозою опиняється Пенсійний фонд країни, з якого виплачуються пенсії. Про інші «новації» вкрай алогічного законопроєкту помовчимо… У разі його підписання Володимиром Зеленським, наслідки для економіки можуть стати катастрофічними. Жоден МВФ не допоможе. «Коли вони (народні депутати. – О. Р.) придумували так звані пільги по оподаткуванню нібито для середнього і дрібного бізнесу, чи думали вони про те, що насправді ці пільги будуть поширюватися максимум на 10 найбільших платників податків. Зокрема, «Укрзалізницю», металургійні підприємства, гірничо-збагачувальні комбінати» (Борис Філатов, міський голова Дніпра). І запланований «слугами народу» продаж землі теж не порятує. Чи розуміє це президент? Схоже, що ні. Бо 18 березня Володимир Зеленський таки підписав законопроєкт №3220 про підтримку платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби.

Китай виділяє понад $15 млрд для профілактики й боротьби з наслідками поширення коронавірусу, Південна Корея – $25 млрд, Японія – $4,1 млрд, Великобританія – $39 млрд, Італія – 25 млрд євро, Канада – $750 млн, Україна – 100 млн гривень… Є питання?

«Від офіційних посадовців лунають суперечливі, помилкові чи навіть брехливі повідомлення, які ще більше підігрівають недовіру. І в цей момент ми дізнаємося про готовність Володимира Зеленського визнавати російський наратив про війну з Україною, надавати суб’єктність колаборантам і терористам, здійснювати наругу над пам’яттю загиблих на війні героїв. Коронавірус реальна і серйозна загроза, але рускій мір загроза значно більша. Реальні зусилля керівництва держави зосереджені на тому, щоби зухвало розвернути нас до Росії та середньовіччя. Миємо руки і чистимо кулемети. Будемо боротися з коронавірусом і рускім міром одночасно» (Уляна Супрун).

До честі парламенту: він уперше поставив Президента в рамки його конституційних повноважень, не погодившись ухвалювати в закритому режимі земельну й трудову реформи, а подався на карантин – нардепів дістали цинізм і нахабство Зеленського та його найдовіреніших осіб – Єрмака та Шефіра.

У цьому контексті слушно звучить думка першого президента Леоніда Кравчука: «Ринок землі потрібно впроваджувати, переходити до її обороту. Але для цього потрібно спочатку створити відповідні передумови, провести інвентаризацію землі, чітко визначитися, яка земля може продаватися, як забезпечити її збереження і родючість. Потрібно чітко сформулювати, яка роль у цій важливій справі повинна належати державі і громадам. Не можна безвідповідально оголосити землю товаром і без регуляторів віддавати її на ринок, де, як відомо, діє закон попиту і пропозицій, конкуренція. Навіть автор закону вартості Карл Маркс називав землю особливим товаром, а Вільям Петті кваліфікував її як «матір багатств, а працю – її батьком».

Своїм дилетантизмом у питанні продажу землі влада штовхає Україну до дефолту. І це в умовах війни. Недолуга політика непрофесійної влади може призвести до величезних економічних збитків і політичної кризи. Почнеться неминуча неконтрольована девальвація гривні, а відтак падіння рівня життя найбідніших прошарків, передусім пенсіонерів. На підступну атаку віруса не спишеш. Прем’єр-міністр Шмигаль вже визнав, що виконання бюджету за перший квартал повністю провалено. Далі буде ще гірше. Треба думати, що перегляд бюджету і його секвестр неминучі.

В Україні ситуація в економіці кепська і без коронавірусу. Запасу міцності в держави дуже мало. Тому такий потужний удар, як майже повна зупинка сфери послуг і транспорту, загальне скорочення економічної активності потребує ефективних кроків на випередження. Потрібен чіткий план дій з порятунку держави від колапсу.

«Психологические комплексы Зеленского, который по уровню беспомощности и неспособности обеспечить перевод государства в реальный режим противодействия эпидемии, и практически превратился уже только в актёра озвучки промо-роликов ОП, психологические комплексы ментов, которым хочется хоть раз в жизни оказаться полезными – вот все, что мы пока имеем» (Олексій Арестович, військовий експерт).

Рінат Ахметов нещодавно запропонував створити в Україні мозковий центр, який повинен запобігти економічним викликам, що стоять перед державою. Добра ідея. Але де раніше був цей олігарх?

Передусім треба негайно повернути у владу професіоналів. Українських патріотів. Які можуть працювати в рамках закону й здатні ухвалювати адекватні рішення в рамках своїх повноважень, вміють визначати пріоритети, розуміються на економічних і воєнних потребах. Інакше кажучи, володіють тими позитивними якостями, яких бракує «слугам народу».

Для Володимира Зеленського пошук професіоналів для виконавчої влади мав би стати одним з пріоритетів – своєрідним лакмусовим папірцем на державну притомність президента і його патріотичність. Але через непрофесіоналізм нинішнього ґаранта Конституції це навряд чи можливо. Списати на коронавірус свої прорахунки йому не вдасться. Тож можна припустити, що без дострокових парламентських і президентських виборів не обійтись. Якщо хочемо зберегти державу

18 березня через технічну помилку на телеканалі ICTV звернення Володимира Зеленського до громадян України супроводжувалося субтитрами: «Пробачте мені, якщо зможете». Ця випадково вмонтована репліка сприймається більш ніж двозначно. «Совпадєніє?..»