Олег К. Романчук. «Кластери» Макрона

22.04.2021

16 квітня у розмові на київському телеканалі Прямий відомий український політик і дипломат Роман Безсмертний зауважив, що розмова між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлером Німеччини Ангелою Меркель була дуже важкою та складною. «Перше, що я намагаюся зараз зробити – це стримати емоції, аби грубо не сказати про те, що бачив», – наголосив завжди поміркований Безсмертний.

На його думку, український президент не був готовий до такого спілкування. Під час довгого брифінгу Зеленський по суті так і не сказав жодного слова, що в розмові трьох президенів торкнулися питання ситуації на східному кордоні України.

І справді. Під час спілкування з журналістами заходило про якісь малозрозумілі «кластерні домовленості». Реально йшлося про виконання «формули Штанмайєра» – приєднання Україну до ОРДЛО, тобто легалізацію цього терористичного плацдарму під владою Росії.

Французькі президенти, якими рухає комплекс Grande France, запобігливо виконували службову роль для Путіна. 2008 року до нього прибув Саркозі , 2014-го – Олланд. Тепер, схоже, Макрон. Їхнє завдання – легімітизація результатів путінської агресії, взяття на себе ролі миротворців після кожного акту російського збройного нападу.

Ймовірно, що Макрон сприятиме втіленню в життя 11 «кластерів» (насправді реалізації так званої «формули Штанмайєра»), а ще як великий гуманіст французький президент, можливо, умовлятиме Україну направити воду до Криму.

Пояснення такій двоїстій позиції Парижа можна віднайти на сторінках книги відомого французького славіста і політолога Елен Блан «Родом із КГБ. Система Путіна». Авторка у своїй аргументованій пересторозі для європейської спільноти наводить низку вражаючих фактів, які свідчать, що російський неототалітаризм сьогодні становить реальну загрозу для Європи. На жаль, цього в Парижі не помічають. А дарма. Елен Блан цитує фрагмент сенсаційної доповіді Головного управління загальної розвідки Франції, де фахівці попереджають владу, що відповідальні французькі політики «можуть відчути спокусу підтримати російських інвесторів, які презентують промислові проекти, що створюють робочі місця». Документ цей був оприлюднений ще у червні 1998 року.

Авторка добре розуміє стратегію гебістсько-російських аферистів, яку розкриває L’Express у матеріалі від 2 травня 2002 року: «Інвестиції в нерухомість як створення опорних точок; опанування певних секторів діяльності завдяки місцевим спільникам з ліквідацією конкуренції внаслідок купівлі або залякування і, нарешті, інфільтрація в інституції та контроль над ними».

Ще одна промовиста цитата з книжки французької дослідниці: «Європейський cоюз уже досить-таки інфільтрований», – запевнив мене (Елен Блан. – О.Р.) недавно один дуже-дуже поінформований чоловік. Який тут ризик для Франції? Ризик обрати коли-небудь усенародним голосуванням президента, що буде лише пішаком російських таємних служб. І тоді, річ природна, керівник французької держави коритиметься наказам Москви».

На це має зважати й українська влада і всіляко застерігати Європу, зокрема Францію, від загравання з Путіним. З цього приводу дещо емоційно, але напрочуд влучно висловився Дмитро Павличко ще 2009 року:

Будуються нові газопроводи
В обхід материка – по дну морів,
В обходи української свободи –
До хитрих європейських прапорів.

Та буде ще Європа, курва хижа,
Здивована, побачивши з вікна,
Як танки йдуть по вулицях Парижа,
Чужі, немов залізна сарана…

Коли Володимир Путін переміг на президентських виборах, він зібрав на Луб’янці офіцерів ФСБ і повідомив: «Товариші офіцери, завдання виконане, ми повернулись до влади». Сьогодні у лавах ФСБ налічується 300 тисяч осіб. Про існування цієї «еліти», вишколеної методами КГБ і ГРУ, навченої хитромудрих методів ошуканства громадян і держав, призвичаєної до маніпулювання чужим розумом і професійного вміння фізично знищувати супротивника, не залишаючи жодних слідів, треба пам’ятати. Бо вона, ця «еліта», створює безпосередню загрозу не лише Україні.

Після підписання Мюнхенської угоди, згідно якої Франція, Велика Британія та Італія узаконили передачу Судетської області Чехословаччини Німеччині, Winston Leonard Spencer-Churchill заявив: «У вас був вибір між війною і безчестям. Ви обрали безчестя і тепер отримаєте війну» – «You were given the choice between war and dishonour. You chose dishonour, and you will have war».

Якщо Україна виконає ультиматум РФ щодо «безумовної» подачі води в Крим або будь-яку іншу «забаганку» агресора, то наступними ультиматумами будуть: відведення військ на правий берег Дніпра (спершу), скорочення армії, нейтралітет, федералізація, російська мова і Медведчук. Понад те, якщо Кремль побачить, що такий тиск працює, тиснутимуть ще сильніше.

Будь-які «міжнародні гарантії» стануть ще безглуздішими, ніж Будапештський меморандум.

Маємо навчитися бути активним гравцем у міжнародній політиці. Йдеться насамперед про ефективне, прагматичне й стратегічне партнерство з США.

Будемо сподіватися, що біля Зеленського у потрібний момент з’являться відповідальні радники і український президент не піддасться на умовляння Макрона, розуміючи, що єдиний надійний союзник України на геополітичному полі планети – це США.

P. S.

17 квітня Президент Франції Еммануель Макрон в інтерв’ю телеканалу CBS заявив, що міжнародне співтовариство має визначити чіткі «червоні лінії» у відносинах з Росією у разі «неприйнятної поведінки» президента РФ Володимира Путіна. Макрон відзначив нездатність міжнародного співтовариства забезпечити дотримання «червоних ліній» щодо застосування хімічної зброї сирійським диктатором Башаром Асадом у 2013 році. На думку президента Франції, ця бездіяльність, додала сміливості Путіну. «Я думаю, що те, що сталося кілька років тому, коли на Україну було скоєно напад – це не провал дипломатії, це провал нашого колективного авторитету стосовно Росії», – заявив Еммануель Макрон. Звучить обнадійливо.

Але. 20 квітня під час обговорення стратегічних пріоритетів ПАРЄ народний депутат України від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко на сесії Асамблеї вирішив нагадати присутнім про те, що в проєкті доповіді чомусь не було згадано про територіальну цілісність та суверенність держав-членів Ради Європи та про мирне розв’язання конфліктів на континенті.

Гончаренко розгорнув український прапор з дірками від російських куль – прапор бійця, який воював на Донбасі. За цей вчинок президент ПАРЄ Хендрік Демс зупинив виступ депутата і пригрозив дисциплінарними санкціями.

На особистому Telegram-каналі Олексій Гончаренко написав, що канцлер Меркель під час свого виступу нагадувала, що ПАРЄ – це «совість Європи». «За скільки російських срібників продали цю совість?» – не без сарказму запитує український депутат.

Ще один промовистий момент. Під час виступу на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи Меркель заявила, що попри те, що деякі країни виступають проти будівництва «Північного потоку-2», Німеччина підтримує цей проект. Вона зазначила, що Німеччина «ухвалила рішення про будівництво «Північного потоку – 2». Раніше голова Європейської народної партії Німеччини Манфред Вебер закликав зупинити будівцицтво цього газопроводу у разі загострення ситуації біля кордонів України.

Згадаймо поетичні рядки Дмитра Васильовича Павличка...

Універсум 3–4 (329–330), 2021

Журнал Універсум 3–4 (329–330), 2021