Безумовно, глава держави не міг знати геть усе про корупційні діяння в Україні…

Цьогорічний січень виявився врожайним на викриття корупційних діянь в Україні: спливли скандальні подробиці про генерал-майора Сергія Мула, начальника Південного регіонального управління Держприкордонслужби України; детективи НАБУ затримали на хабарі в $400 тисяч в.о. міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Василя Лозинського, одного з учасників злочинного угруповання (22 січня Кабінет міністрів звільнив хабарника зі займаної посади); «Дзеркало тижня», посилаючись на угоду Міністерства оборони про закупівлю харчів, написало, що чиновники відомства закуповують харчові продукти для військовослужбовців у двічі-тричі дорожче, ніж у магазинах Києва.

У цьому контексті дещо пригадалось. 28 квітня минулого року нідерландська журналістка проєкту Nieuwsuur телеканалу NOS Mariëlle Tweebeeke в розмові з Володимиром Зеленським сказала, що «корупція в Україні досі існує, і війна не змінила цього».

Зеленський не приховував свого обурення і вирішив у стилі хуцпи (властивість характеру, яка визначається словами «зухвалість» або «нахабство» – як у негативному, так і в позитивному сенсі) уточнити:

– Ви констатуєте зараз це? Ви констатуєте зараз проблеми корупції в Україні? Ви колись тут жили? Ви коли-небудь тут жили? Моє питання: чи ви тут жили в Україні?

– Ні, – відповіла журналістка і поцікавилась, чи хоче президент виконати всі вимоги задля вступу України до ЄС?

– Ні-ні, моє питання до вас інше було, Маріелло, – глава держави заповзявся закрити незручну для себе тему. – Моє питання: чи ви тут жили, в Україні? Ні. Як ви можете говорити про те, що зараз в Україні корупція? Як так можна?»

Далі Зеленський «перевів стрілки», погодившись, що в Україні є проблеми: «Так, є проблеми. Проблеми є в багатьох країнах і в тому числі багатьох країнах Європейського Союзу. І я розумію, що там деякі речі, деякі реформи ще треба, і ми це хочемо зробити. І, до речі, не для Європейського Союзу, а самі для себе. На це потрібен час».

Журналістка зауважила, що це може тривати десятиліттями, якщо взагалі коли-небудь станеться.

«Звідки ви знаєте? Просто цікаво. Ви все знаєте, Маріелло? Чому ви мене не попередили?» – запитав, посміхаючись, Зеленський.

Безумовно, глава держави не міг знати геть усе про корупційні діяння в Україні, які передували цій розмові. Не міг, приміром, знати, що у 2020 році працівники НАБУ затримали бізнесмена Віталія Колесникова під час передачі частини хабаря голові Фонду держмайна Дмитру Сенниченку. Після внесення матусею затриманого застави в розмірі 4 млн грн Колесников утік до Росії. Згодом відкрив дев’ять компаній на окупованій частині Донецької області.

Навряд чи президентові України доповідали, що 2020 року слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань затримали під час одержання хабаря за попередньою змовою групою осіб в.о. начальника відділу одного з митних постів Одеської митниці Держмитслужби, або повідомляли, що колишній в.о. начальника Одеської митниці Денис Пудрик, якого звільнили через два місяці після призначення через негативні результати роботи митниці, у вересні 2021 року став новим керівником Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Одначе інформація про те, що на початку січня 2023 року правоохоронці викрили понад 10 високопосадовців, причетних до схеми розкрадання коштів на експорті українського зерна – за оцінками Бюро економічної безпеки збитки бюджету становлять 5,2 млрд грн – не могла не лягти на стіл Володимира Зеленського. Адже серед осіб, залучених до організації оборудки, – заступник начальника одного з департаментів Державної митної служби та керівництво Одеської митниці. І це в час війни!

Прізвищ затриманих у повідомленні «Економічної правди» від 3 січня не було названо. Відомо лише, що 1 серпня минулого року виконувачем обов’язків керівника Одеської митниці був призначений Михайло Мірошниченко. Цікава подробиця: «У листопаді 2020 року ДБР провело обшук вдома у Мірошниченка, а також у директора Департаменту з боротьби з контрабандою Ігоря Резніка та ексрадника голови Державної фіскальної служби Геннадія Романенка через підозру у контрабанді». Але це так. До слова.

У січні 2023 року правоохоронці затримали інспектора Одеської митниці, який вимагав гроші за ввезення генераторів та електроприладів в Україну…

Не змогли втриматись од спокуси неправомірного заробітку посадовці Закарпатської митниці – у листопаді 2022 року керівників митного поста «Тиса» затримали на хабарі у 7 тисяч євро.

Ще раніше, 9 квітня минулого року, в Луцьку вибухнув скандал зі складом гуманітарної допомоги: підозрюють махінації. У цьому ж волинському місті «добродії» продавали гуманітарку для військових. «У ході проведення 19 липня 2022 року низки обшуків на території, яку використовує благодійний фонд, а також за місцем зберігання гуманітарної допомоги та в оселях, ймовірно, причетних до оборудок осіб вилучили кошти в розмірі понад 650 тис. грн, комп’ютерну техніку, чорнові записи та інші документи щодо придбання товарів військового вжитку».

16 листопада 2022 року стала відомою обурлива історія про те, як через Львівську митницю вдалося вкрасти у військових гуманітарну допомогу на 3 млн грн і «освоїти» її у Хмельницькому.

І «вишенька на торті»: 31 серпня 2022 року ЗМІ повідомили, що у Запоріжжі чиновники розікрали майже всю гуманітарну допомогу на мільйони доларів. Йдеться про 22 морські контейнери, 389 залізничних вагонів, 220 вантажних автомобілів…

Цікаво, що сказав би зараз Володимир Зеленський нідерландській журналістці Mariëlle Tweebeeke?

Безумовно, наші американські та європейські партнери дуже терплячі, але одного пречудового дня терпець їм може урватись.

І що тоді?

Олег К. РОМАНЧУК,
шеф-редактор журналу «Універсум»

«Главком»