3–6 (101–104), 2002
Ще раз про Канів…

11–12 (97–98), 2001
Українська влада розбазарює культурні цінності Відкритий лист канцлерові ФРН Герхарду Шрьодеру

7–10 (93–96), 2001
Чи любите ви Баха?

5–6 (91–92), 2001
Олександр Спаринський: «Добре там, де ти спроможний змусити інших до себе прислухатися»

1–2 (87–88), 2001
Українська культура: проблеми і перспективи

11–12 (85–86), 2000
Митець – в’язень часу

5–6 (79–80), 2000
Мережі культури в Європі

3–4 (77–78), 2000
Чи можливе порозуміння між культурою і цивілізацією?

1–2 (75–76), 2000
Польсько-українське культурне прикордоння

11–12 (73–74), 1999
Рефлексії на тему мови

5–6 (67–68), 1999
Пушкін в ореолі легенд, або синдром національного психозу

5–6 (67–68), 1999
Литовські жарти з історією України

1–2 (63–64), 1999
Національна культура в сучасній Україні – persona non grata

9–10 (59–60), 1998
Культурі легко дихати треба

5–6 (55–56), 1998
Андрій Бокотей: «Мистецтво – універсальний посол України у світі»

5–6 (55–56), 1998
Двоюрідні люди

3–4 (53–54), 1998
Ольга Петрова: «Я могла не бути професором, мистецтвознавцем, жінкою, але я мусила бути художником»

11–12 (49–50), 1997
У мазовецьких степах України

5–6 (42–43), 1997
Племінний вождь замість президента

3–4 (40–41), 1997
Збірки Оссолінеуму реституції не улягають