Збулися мої найчорніші передбачення щодо Трампа та його преторіанської гвардії, висловлені в статті «Чи Україна програє війну?». Я віддав до друку цю статтю заледве за три години до зустрічі президента Зеленського в Білому домі 28 лютого 2025 року, яка скінчилася грандіозним політико-медійним скандалом, безпрецедентним в історії сучасних дипломатичних відносин.

Як людина, яка неодноразово бувала в Овальному кабінеті під час переговорів на найвищому рівні, я з особливим хвилюванням придивлявся до подій, які відбувалися того дня в Білому домі. Розумів, що господар налаштований вороже проти Зеленського, що стало зрозуміло з першої його репліки щодо вбрання українського президента, радники якого не спромоглися змінити його дрес-код, хоча американська сторона й попереджала про це. Можливо, маршальський кітель з золотими еполетами справив би на Трампа більш позитивне враження. Але відкиньмо жарти й перейдімо до висновків:

1. Немає жодних сумнівів в тому, що пара Трамп-Венс домовилася про жорстку обструкцію Зеленського й провокування його на полеміку, яку можна буде трактувати як неповагу до США та «миролюбця» Трампа. Психологи Білого дому добре попрацювали над вивченням характерологічних особливостей президента України, його невитриманості, самовпевненості «найвеличнішого» лідера та безглуздої запальності – на відміну від холодної стриманості, скажімо, прем’єр-міністра Великобританії Кіра Стармера, який, не виключено, ненавидить Трампа не менш від Зеленського.

Трамп і Венс повністю перейшли на бік Путіна й вирішили звинуватити Україну в зриві мирних переговорів – і в цьому виступили як зрадники стратегічних інтересів глобальної Півночі та демократичних традицій Сполучених Штатів. Пізніше, коли маятник поточних подій повернеться з технофашистської темряви до сфери правди, справедливості й свободи, ця гангстерська сцена в Овальному кабінеті стане ганебною сторінкою історії, вічним соромом Америки.

Бо роздираючи на шматки Зеленського, ці джентльмени глумилися з України, з її страждань та героїзму.

Ось як виглядали ці події в подачі CNN: після того, яке преса покинула залу, обидві сторони розійшлися по окремих кімнатах. Радник з національної безпеки Майк Волтц заявив, що він разом з держсекретарем Марко Рубіо «майже одностайно порадили президенту Трампу припинити подальші переговори».

«Після цієї образи, завданої в Овальному кабінеті, ми просто не бачимо, як можна рухатися далі.Будь-яке подальше залучення лише погіршить ситуацію».

Волтц був відправлений, щоб передати Зеленському що «він більше не є бажаним гостем у Білому домі». На запитання Fox News, чи усвідомив Зеленський, що сталося, Волтц відповів: «Ні, не усвідомив. Відверто кажучи, його команда усвідомила. Його посол і радник були буквально – ну, майже в сльозах, бажаючи, щоб все це рухалося вперед. Але сам Зеленський все ще сперечався».

Проте Трамп, брутально вигнавши з Білого дому українську делегацію, також зазнав оглушливого фіаско, провалу свого піарівського проекту зупинити на гоп-стоп криваву путінську війну. Треба було побачити його злість й безладний потік виправдань, коли він залишив Білий дім, повертаючись на Флориду.

«Або ми це припинимо, або дамо йому воювати далі», – заявив Трамп. «А якщо він буде воювати далі, це буде негарно, бо без нас він не переможе» (Bloomberg, 1/03/2025).

Тепер Трамп та його поплічники зі зловтіхою спостерігатимуть за стражданнями України, позбавленої американської допомоги. Їм уже аплодує Москва.

2. Зеленський та його радники обрали, на мій погляд, згубну тактику суперечок з динозаврами – Трампом і Венсом – замість того, щоб підписати угоду, яка ніколи не буде виконана, бо призначена лише для самовихваляння Трампа.

Українська «посолка» Маркарова, замість того, щоб театрально плакати в Овальному кабінеті й відкривати власний ресторан у центрі Вашингтона (до чого не додумався жоден з її попередників-послів), повинна була твердо попередити президента та його невдаху-регента Єрмака в тому, ЩО їх очікує під час зустрічі, з якою ворожнечою та якими провокаціями вони зустрінуться.

Героїчна публічна полеміка Зеленського з хазяями Білого дому може викликати захоплення ряду осіб, особливо тих, хто ніколи не бували на переговорах такого рівня, але вона завдала жахливої шкоди Україні. Володимир Олександрович, мабуть, пишається своєю зухвалою сміливістю, однак у Вашингтоні він представляв не свої чесноти заводія 95-го квіарталу, а – спливаючу кров’ю Україну. Заради неї треба було помовчати. Тоді його опонентам набагато важче було б скинути провал «мирного процесу» на Україну. Особистий героїзм та образ крутого пацана нічого не важать у порівнянні з долею України, яку прислужники Путіна Трамп і Венс залишили без життєво необхідної допомоги США.

Недаремно один американський друг написав мені: «Все просто: КГБ та ФСБ розіграли на очах світу заготовлений сценарій на ТРЬОХ... Україну вже відкрито зливають. Поведінка і дії Зеленського привели до зупинення американської допомоги. Це є його завдання...»

Підсумок підвела Financial Time Editorial (1/03/2025) в матеріалі «Приниження Зеленського в Білому домі»: «Зеленський не має дипломатичних навичок таких європейських лідерів, як Еммануель Макрон чи Кір Стармер, яким вдалося знайти спільну мову з Трампом під час їхніх успішних візитів цього тижня. Але навіть більше, його (Зеленського), схоже просто заманили в пастку. Білий дім принизив його на очах усього світу. Через три роки після вторгнення Росії боротьба Зеленського за суверенітет України досягла найнебезпечнішої точки».

Господарі Білого дому вислали В.Зеленському чорну мітку (Black Spot), що неймовірно ускладнить його політичну долю й можливості в управлінні країною. Я не радію цьому, хоча послідовно, з першого дня появи Зеленського на політичній арені України виступав проти нього, вважаючи його нездатним до такої складної діяльності. Не радію провалу у Вашингтоні, бо це не лише персональний провал Зеленського та його команди, а катастрофа України.

Але момент істини наближається. Як сказав один жартівник, за поведінку у Вашингтоні – героїчну боротьбу проти американських імперіалістів – Володимиру Олександровичу треба присвоїти звання Героя України, й одночасно – за провали у зовнішній та внутрішній політиці – оголосити імпічмент.

В жартах завжди є доля правди.

Юрій ЩЕРБАК,
письменник, Надзвичайний і Повноважний посол України
в США, Канаді, Ізраїлі, Голова Ради Незалежного Медіа Форуму

Незалежний Медіа Форум
1 березня 2025 року