КУДИ МИ КОТИМОСЯ?

Інші матеріали числа

Ця стаття знаменитого кінорежисера Андрія Кончаловского – крик і благання людини, яка хоче пробудити свою батьківщину від багаторічного важкого сну, поки цей сон не став смертельним. AdMe.ru вважає, що можна по-різному відноситися до фактів, приведених тут, але знати їх треба обов’язково.

Я хочу вам нагадати декілька приголомшливих цифр і фактів, які чітко підтверджують, що Росія за багатьма показниками перебуває не в Європі і навіть не в Азії: за рівнем корупції, за тривалістю життя, за рівнем інвестицій в науку тощо ми – в Африці!

Я навіть більше скажу – це не нам треба ображатися за таке порівняння, а африканцям! У африканців є пояснення своєї відсталості: їх чотири століття нещадно експлуатували і знищували «прибульці» – расисти і колонізатори, а нас, російських, останні чотири століття хто колонізував, хто пригноблював нас, окрім нас самих?

Так ось, ми часто ігноруємо статистику – зараз буде статистика – в сухих цифрах важко охопити розумом реальність.

Але масштаби трагедії, яка розігрується зараз на території Росії, настільки критичні, що закликаю вас напружити свою увагу.

За останні 20 років у Росії вимерло понад 7 млн. росіян. За цим показником ми випереджаємо Бразилію і Туреччину на 50% Європу – у декілька разів.

Щорічно Росія втрачає за чисельністю населення цілу область, рівну Псковській, або велике місто, таке як Краснодар.

Кількість самогубств, отруєнь, вбивств і нещасних випадків у Росії порівняне з рівнем смертності в Анголі і Бурунді.

За тривалістю життя чоловіків Росія займає приблизно 160-е місце у світі, поступаючись Бангладеш.

Росія займає 1 місце у світі за абсолютною величиною спаду населення.

За оцінками ООН, населення Росії з нинішніх 143 мільйонів чоловік до 2025 р. скоротиться до 121-136 мільйонів.

8 з 10 людей похилого віку, що мешкають у будинках престарілих, мають родичів, здатних їх утримувати. Проте вони відіслані в притулки! Родичі від них відмовилися.

У нас від 2 до 5 мільйонів безпритульних (після Великої Вітчизняної війни їх було 700 тисяч).

У Китаї на 1 мільярд 400 000 тисяч населення безпритульних тільки 200 тисяч – тобто в 100 разів менше, ніж у нас!

Ось що означають діти для китайця! Адже турбота про людей похилого віку і дітей – це запорука процвітаючої нації.

80% з 370 тисяч дітей, що перебувають в дитячих будинках, мають живих батьків. Але їх утримує держава! Я взагалі вважаю, що це – кримінальщина.

Ми займаємо 1 місце в світі за числом дітей, покинутих батьками.

Усі ці цифри свідчать про ерозію, розпад сімейних цінностей в нашій країні…

За даними Слідчого комітету РФ за 2010 рік 100 тисяч неповнолітніх стали жертвами злочинів, – з них 1700 дітей згвалтовані й убиті (за цими цифрами випередили навіть Південну Африку). Це означає, що кожного дня в Росії вбивають 4-5 дітей.

У 2010 році в Росії було скоєно 9500 сексуальних злочинів проти неповнолітніх – з них 2600 згвалтувань, 3600 ненасильницьких статевих зносин (за 8 років сексуальна злочинність зросла майже в 20 разів). Нас у цих злочинах випереджає тільки Південна Африка.

30 тисяч росіян щорічно гине від наркотичного передозування (населення невеликого містечка).

Щороку від горілки гинуть 70 000 чоловік. В Афганістані під час війни загинуло совєтських солдатів 14 000!

За даними Всесвітньої Організації Охорони здоров’я на одного громадянина РФ щороку припадає 15 літрів чистого спирту, а якщо споживання чистого алкоголю на людину понад 8 літрів, то виникає загроза виживанню нації.

Розмір хабарів у Росії подесятерився, судові процеси між нашими олігархами в Лондоні стали посміховиськом для світової бізнес-спільноти.

Безкарність в правовій сфері дійшла до того, що проти загиблого у в’язниці юриста Магнітського порушена кримінальна справа, – тобто вирішили судити мертву людину, яка, природно, не може себе захистити!

В Європі такий інцидент останній раз був зафіксований в XVII столітті, коли викопали з могили Кромвеля і підійняли на шибениці – так би мовити, правосуддя, навздогін!

У світлі наведених цифр можна сміливо говорити про занепад національної моральності – і, врешті-решт, відповідальність за це несе наша влада.

За останні 10 років в Сибіру зникло 11.000 сіл і 290 міст.

Середня щільність населення Сибіру і Далекого Сходу – 2 людини на 1 кв. км.

Середня щільність населення Центральної частини Росії – 46 чол./кв. км.

Середня щільність населення Китаю – 140 чол./кв. км.

Середня щільність населення Японії – 338 чол./кв. км.

Для кого ми завойовували і розвивали Сибір і Курили?

Для країни з неймовірним багатством природних і водних ресурсів ганебно мати 50 відсотків населения бідняків.

Сподіваюся, що і на вас. Я впевнений, що про всі ці факти Путін знає – цікаво, що з цього приводу думає?

Як не трагічно, думаю, що, очевидно, це ще не межа, не найгірше, ми ще не торкнулися «дна», і народ ще не дозрів до здатності жахнутися собі самому і, нарешті, набути відваги, щоб запитати, «де ми живемо»?

Ми звикли до смороду в під’їздах і сортирах. Ми звикли до того, що вбивають навколо нас. Ми звикли до того, що люди по російських містах і селах буквально б’ються за своє життя.

Журналіст Анатолій Єрмолін, що народився в Кущевській, так і написав: «Якщо в Кущевській убили б не відразу 12 чоловік, а було здійснено п’ять вбивств по дві людини, цього б ніхто і не помітив, як це зазвичай відбувається в нашій країні».

Ну хто в Росії не знає, що «Кущевка» не лише в Краснодарі, – вона по всій країні! Що братики і цапки – це і є реальна влада, яку ви самі вибираєте в депутати місцевих зборів! Кожен у себе в селищі знає, хто «крутий», – у кого зв’язок з поліцією і прокурором.

Кремль тільки робить вигляд, що бореться з корупцією, звільняючи десятками генералів МВС, чиновників середньої ланки, губернаторів.

Він великодушно замінює ним розстріл на «заслужений відпочинок» у Дубаї і на Лазурному узбережжі! Невже влада серйозно думає у такий спосіб покінчити з корупцією? Але, з іншого боку, по всій країні ви вибираєте в місцеву владу кандидата, у якого на лобі еамальовано «я злодій», а потім дивуєтеся, що влада корумпована!

І я думаю, невже має вимерти половина нації і росіяни мають «стискуватися» до Уралу, щоб народ прокинувся (повторюю, народ, а не крихітна група думаючих людей!) і зажадав від влади не приємних заспокійливих новин і чергових обіцянок, а правди, і передусім – визнання того, як зараз погано!

Згадайте: 1941 року настала катастрофа – це був вимушений визнати Сталін. У 1956 році большевики відчули, що їм загрожує розплата за десятиліття терору, – і це був змушений зробити Хрущов. А сьогодні Росія наближається до демографічної і моральної катастрофи, якої ніколи не випробовувала!

Цей факт пов’язаний з багатьма обставинами. Головною з них є безвідповідальна економічна політика 90-х, що рухнула на людей з феодальною свідомістю, які ніколи не знали приватної власності на землю й капіталізму, які за 70 років назавжди втратили дух підприємництва, який починав зароджувався.

Журналіст Михайло Берг пише у блозі: «Ми живемо в одній країні, але у нас два народи. Крихітна купка тих, котрі думають, яким потрібна свобода і чесні вибори, і величезна «непродрімавша» маса російського обивателя. І між ними – провалля зі страху, найсильнішого і найнебезпечнішого страху соціальної недовіри... Можна боротися з «партією шахраїв і злодіїв», можна докоряти російському чиновництву, що споганило собою всю російську історію, але неможливо відкинути той факт, що більшість російського населення практично не міняється у своїх фундаментальних характеристиках уже багато століть!».

Як не сумно, вимушений з ним погодитися. Навіть додам від себе – ваші ті, що пригноблюють, виходять з ваших же рядів.

Тому я не знаю що робити, хіба що спробувати струсити вас і змусити жахнутися самим собі.

Ось Юлія Латиніна вважає мене не лише песимістом, але й «демотиватором», – мені ж здається, що мотивувати людину можна, коли вона притомна і хоче врятуватися. А якщо непритомна або в летаргічному сні? Іноді, щоб привести людину до тями, лікар б’є його по щоках.

Я знаю, що почую у відповідь, – вже чув багато разів, але розумію, що, якщо хоча б третина тих, котрі читають і слухають мене зараз була згодна зі мною, то РОСІЯ БУЛА Б ІНШОЮ КРАЇНОЮ.

Я переконаний: Росії потрібен лідер, який мав би сміливість Петра Великого, щоб сказати людям слова, яких вони давно не чули.

Ця буде гірка правда, бо важко признатися в тому, що Росія не може рухатися вперед, тому що не хоче зрозуміти, як далеко вона відстала у своєму цивілізаційному розвитку від Європи.

Я розумію, що лідер нації, політик, несе величезний тягар політичної відповідальності і, як правило, не може говорити вільно.

Але сьогодні тільки чітке і надихаюче, нехай безжальне, але живе, щире слово може стати приводом для національного пробудження від феодальної сплячки.

Тільки зробивши це, можна сподіватися, що нація інстинктивною своєю мудрістю зрозуміє і прийме той нелегкий і, можливо, нещадний шлях, який тільки й може висмикнути нашу країну з ями, в якій ми опинилися.

Я не знаю, чи здатний на такий самогубний вчинок Владімір Владіміровіч Путін. Чи здатний він узяти «сталеву мітлу» і проголосити рівність УСІХ перед законом? Усіх без виключення. Якщо здатний – йому призначено почесне місце в Пантеоні Російської Історії. Якщо ні... не знаю...

Я росіянин, скучаю за своєю Батьківщиною, але я її «не бачу»! Я не бачу країни, якою хочу гордитися. Я бачу натовпи невдоволених роздратованих осіб і чужих людей, які бояться один одного! Я хочу гордитися своєю Батьківщиною, а мені за неї соромно!

Коли я гордився Батьківщиною останній раз? Не пам’ятаю! Але я точно знаю, що ПРАВДА про те, в якому стані перебуває наш народ, ПРАВДА, сказана голосно на весь світ, викликала б у мене, і не лише у мене, більше гордості, ніж перемога наших хокеїстів на Олімпіаді.