ДВАДЦЯТЬ РОКІВ ПОШУКІВ УКРАЇНСЬКОГО УНІВЕРСУМУ Без перебільшення скажу, що в Україні нема рівнозначного «Універсуму» часопису з таким тривалим, послідовним, принциповим і патріотично непоступливим обсервуванням найгостріших, найболючіших проблем українського історичного, суспільно-політичного, міжнародного, культурно-духовного, інформаційного, мовного, релігійного життя, його критичного осмислення і прогнозування. Повністю поділяю позицію журналу «Універсуму», його шеф-редактора Олега Романчука, який так твердо і впевнено стоїть на позиції обстоювання національних цінностей і пріоритетів, принципово й аргументовано бореться за правду про Голодомор, про Другу світову війну, героїчну боротьбу УПА, за рідну мову, за європейський вибір України… Ніхто, мабуть, крім редактора, не знає, як складно, передусім фінансово, творити і видавати такий журнал, але завдяки його ентузіазму, наполегливості, усвідомленню необхідності оперативно реагувати на все, що діється в Україні і що діється з Україною, і, чи не головне, твердо і мужньо обстоювати національні пріоритети, національні цінності, «Універсум» приходить до читача і відкриває йому очі на реальний стан речей. Це і є відповідь на запитання, яке поставив політолог Володимир Вітковський: «Що може зробити інтелігенція?» («Універсум», № 3–4, 2013). Важливу справу зробила українська інтелігенція в особі Олега Романчука, в особі авторів журналу – інтелектуалів для самоусвідомлення бодай невеличкої частини українського суспільства, для формування суспільної думки, зрозуміло, національно принципової, позитивної, для увиразнення справжньої політики Росії та позиції Європейського Союзу, а головне, нинішньої влади в Україні, яка ганебно віддала на поталу українофобам освіту, мовне питання, взагалі, гуманітарну сферу, довела до кризового стану науку, втратила національний культурно-інформаційний простір, який, по суті, окупований північним сусідом і сплюндрований агресивним космополітичним вторгненням глобальних мас-медіа. «Універсум» захоплює в орбіту критичного осмислення та з’ясування суті багатьох явищ і процесів сучасної дійсності великий обсяг проблем. Жаль тільки, що читацька аудиторія журналу так повільно розширюється, але це проблеми не журналу, а загальнонаціональні, я б сказав, державної культурно-інформаційної політики, яку, по суті, ніхто не формує, не проводить послідовно в інтересах Української держави і українського суспільства. Про це «Універсум» не раз говорив, цим особисто переймаєтеся його шеф-редактор, більше того, системно осмислює і пропонує здійснити реальні кроки. Тож зичу Олегові Романчуку та редагованому ним журналу всіляких успіхів у складних пошуках українського універсуму, щоби вони увінчалися, врешті-решт, успіхом для Української держави. Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, Вітаю зі знаменною подією у житті «Універсуму» – 20-річчям від дня заснування. Журнал «Універсум» та Незалежність України корелюють у просторі та часі. За багатовікову історію України на її теренах та поза її межами видавалося багато періодичних україномовних видань. Але тільки окремі з них (і серед них – «Універсум») послідовно, фахово, критично та на високому поліграфічному рівні висвітлювали минуле та сьогодення (на час їхнього виходу) України, сприяли відродженню історичної пам’яті українського народу та утвердженню його державності. Бажаю всім, хто причетний до видання журналу «Універсум», а особливо панові Олегу Романчуку – натхненнику та душі журналу – доброго здоров’я, творчого довголіття та нових звершень в ім’я розвитку української держави. Ярослав ЯЦКІВ, Велика дяка Вам за фундаментальний «Універсум». Це сторінки й сторінки української думки, до яких варто звертатися. Ваші багаторічні зусилля викликають захоплення. Хай триває Ваша плідна праця. Іван ДЗЮБА, «Універсум» – абсолютно унікальний часопис. Він – один із небагатьох – займає виразні національні позиції, відзначається глибокою аналітикою, а також має чимало публікацій прогностичного наповнення. Добір автури «Універсуму» повертає віру в те, що ми маємо не тільки «істеблішмент» імені Савіка Шустера, а й цілу когорту інтелектуалів за найвищими світовими критеріями. Утриматися в строю двадцять років для періодичного видання некомерційного характеру – це, без перебільшення мовлячи, досягнення, це свідчення раціонально виваженої стратегії видавця і головного редактора. Отже, з повноліттям «Універсуме»! Многих літ і грандіозних тиражів! Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ, Завжди з нетерпінням чекаю на нове число «Універсуму». Бо там правда, там український дух, там біль за наші (поки що) негаразди. «Універсум» – це також впевненість, що, ставши нарешті на ноги, Україна посяде серед цивілізованих народів належне їй гідне місце. Отже, так тримати, так будити думку, так робити з уже майже упокореної безформенної маси «малоросійства» гордих синів і дочок Великого Українського Народу! Володимир ОГРИЗКО, Ювілей журналу «Універсум», видавцем і шеф-редактором якого є Олег Романчук – знакова постать в українській політично-історичній публіцистиці, – є важливою віхою нашого буремного державно-політичного життя. Кожне число журналу – це гірка, пронизлива правда про Україну, її незалежницькі змагання з імперськими ворогами, з п’ятою колоною. Правда, що зміцнює нашу рішучість відстояти честь, славу, незалежність європейський вибір України. Слава і подяка «Універсуму» та його творцю Олегу Романчуку. Юрій ЩЕРБАК, Шановний Олеже Костянтиновичу, від імені Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України вітаємо Вас особисто і Ваш славний колектив із 20-річним ювілеєм журналу «Універсум». За час свого існування Ваш часопис завоював величезний авторитет, повагу та чудову репутацію серед читачів. Ми особливо вдячні Вам за Вашу подвижницьку діяльність у розвитку української історії, культури, політології та патріотичного виховання. Бажаємо, щоб набутий цінний досвід та високі результати роботи забезпечували Вам стабільність та процвітання. Вітаючи з цим чудовим святом, бажаємо Вам невпинного руху вперед, успішного здійснення всіх планів та задумів. Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, Дорогий «Універсуме», ось уже двадцять років ти стоїш в обороні української національної ідентичності, постачаєш своїх читачів світоглядною публіцистикою, надійними аргументами в інформаційній війні, яку українство веде на захист своєї державності, незалежності, свободи. На твоїх сторінках оживає правда, до сучасників говорять наші видатні діячі історичного минулого, події дістають україноцентричне висвітлення. Твоя позиція відзначається безкомпромісністю, спрямована на виховання переконаного українця, на підтримку питомого українського первня в свідомості представників постгеноцидної української нації. Ти згуртовуєш однодумців у потужну національну спільноту, яка в новому інформаційному суспільстві не дозволить зайдам ні принижувати себе на своїй землі, ні перекручувати собі на догоду нашу історію. Немає сумніву, що автори й редактор журналу роблять корисну й життєво необхідну справу. Вітаю тебе, «Універсуме»! Бажаю всім працівникам журналу мужності, свідомості своєї величної місії, таланту й відчуття богоприсутності в світі. Ігор МИХАЙЛИН, Двадцять років журнал «Універсум» за редагуванням Олега Романчука перебуває на вістрі націоцентричної проблематики. Мені здається, все те цінне, що було, є чи буде в загроженому українському інформаційному просторі, крутитиметься довкола боротьби за утвердження вічних цінностей справді незалежного національно-державного буття. Й особлива місія часопису в тому, що він, як може і часто всупереч обставинам, але прилучає багато в чому дезорієнтованого й розгубленого читача до важливих аспектів національної справи. Хай на цьому шляху «Універсумові» завжди щастить! Петро ІВАНИШИН, 20 років – важлива дата не лише для «Універсуму», а й для усієї вдумливої громадськості, яка прагне виваженої україноцентричної аналітики. Таку ми завжди знаходимо на сторінках улюбленого часопису. «Універсум» вигідно вирізняється від подібних видань глибиною думки, широтою подання матеріалів, безкомпроміснісною позицією. Глибоко вдячний творчому колективу редакції за актуальні публіцистичні виступи, за аналіз реалій сучасності, ґрунтовні дослідження, спрямовані на лише на оборону українськості, а й на підвищення авторитету нашої держави у світовій спільноті. За 20 років «Універсум» став помітним явищем в український журналістиці, публіцистиці, культурі загалом. Зичу всім, хто причетний до видання «Універсуму», а особливо його шеф-редактору Олегові Романчуку – натхненнику та душі журналу – міцного здоров’я і душевних сил, нових творчих успіхів у праці, щоб Ваш життєвий творчий запал не згасав, а лише зміцнювався з роками. Нехай усе задумане Вами здійсниться, хай Доля буде ласкавою і незмінно прихильною до Вас. Хай береже Вас Бог! З низьким поклоном, Микола КУЧЕРЕПА, Двадцять років у інформпросторі України живе унікальне видання – журнал «Універсум». Унікальне з багатьох причин. Насамперед, за своїм віком. Адже за цей час виникало й швидко зникало багато національно орієнтованих видань. А «Універсум», єдиним засновником і шеф-редактором якого був і є науковець і журналіст Олег К. Романчук, продовжує виходити. Унікальність цієї постаті в сучасному політикумі беззаперечна, і полягає вона в твердих принципах і впертій системності. Сьогодні, коли, на жаль, журналістика стала заручницею бізнесу й політичної кон’юнктури, Олег К. Романчук і в «Універсумі», і в збірках публіцистики «В пошуках універсуму» та «Перезаснуванні України» продовжує свою лінію на державотворення. Він шукає й, на щастя, знаходить підтримку. Тож зичимо «Універсуму» та його редакторові подальшої творчої наснаги й успішних інформаційних злетів. Віра ЧЕРЕМНИХ, 20 років політично безкомпромісної присутности в інформаційному просторі України – це наче подвиг. Адже впродовж цього часу немало українськи зорієнтованих видань, лише з’явившись, так само швидко зникало через національну глухоту значної частини постгеноцидної української нації. А «Універсум», який ніколи не колабораціював з українофобами, досі тримається й далі гуртує українців у національно свідому спільноту. Бажаю журналові «Універсум» на наступне 20-річчя більш щасливого інформаційного плавання, більше мудрих авторів, набагато ширшого кола передплатників, більше фінансової певности й надалі такої ж виразної національної позиції. З глибоким пошанівком до творців «Універсуму» на чолі з п. Олегом Романчуком Петро ПАРИПА, Шановні колеги-журналісти – творці «Універсуму»! Кафедра журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича вітає вас із 20-літтям в українському інформаційному просторі. Ви творите медіа-текст високої інтелектуальної ваги, публіцистичної напруженості, здатний пробудити національну самосвідомість, та щоденно утверджуєте Україну. Хай і надалі «Універсум» буде журналом, якого завжди чекають читачі. А його дискурс хай звучить все помітніше в інформаційному просторі нашої держави. Люба ВАСИЛИК, Минає двадцять років безкомпромісному, національно-патріотичному, проблемно-аналітичному та прогностичному журналові «Універсум», який відроджує історичну пам’ять українського народу, згуртовує однодумців в обороні української національної ідентичності, творячи помітне явище в інформаційному протиборстві за національні інтереси, скріплюючи віру у власну силу і неодмінну перемогу українського народу. На сторінках журналу неодноразово висвітлювались питання національної безпеки України в умовах нового геополітичного порядку, проблеми Збройних Сил та інших силових структур України та шляхів їхнього розв’язання – видавець і шеф-редактор журналу є не лише знаним науковцем і журналістом, але й активним спілчанином, членом Проводу Львівської обласної організації Спілки офіцерів України. СОУ вітає колектив унікального часопису «Універсум» та його творця Олега Романчука з ювілеєм і висловлює щонайкращі побажання та зичить нових творчих досягнень. Євген ЛУПАКОВ, Щиро вітаємо «Універсум» та його невтомних працівників на чолі з шеф-редактором Олегом Романчуком з нагоди 20-ї річниці. Ваш журнал порушує проблеми, які стоять перед незалежною Україною, і дає позитивні поради, як побороти ті проблеми, щоб не впасти у пропасть. З великим зацікавленням читаємо статті на теми економіки, політики, науки та культури. Бажаємо Вам великих успіхів у майбутній праці на користь України. З пошаною, Вітаю колег часопису «Універсум» з ювілеєм. Не знаю подібного журнального видання, яке б так ефективно й цілеспрямовано діяло й творило упродовж тривалого і складного економічно-політично-фінансового періоду фактично на плечах жменьки ентузіастів. Віра, надія, любов – мабуть, це гасло й утримує наш «Універсум» на плаву. Хай кращі часи будуть вже не за горами! Володимир ПРЯДКО |
|
|
|