ОДИН ІЗ НАЙБІЛЬШИХ ЗЛОЧИНІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Інші матеріали числа

Рак можна перемогти, або Хто боїться «Україну»?

Кількість захворювань на рак з летальним кінцем постійно зростає. Лише в Україні щороку в онкодиспансерах у пацієнтів виявляють понад 160 000 нових випадків злоякісних новоутворень. Це справді одна з найбільших проблем сучасності. Майже 90 000 хворих помирають. Із цією недугою у всьому світі борються насамперед шляхом операційного втручання. Застосовують також променеву терапію, хімічні препарати, які виснажують імунну систему ослаблених пацієнтів, при цьому негативно впливаючи на здорові клітини.

Однак альтернатива лікуванню раку існує. Йдеться про ефективний протираковий засіб «Україн», створений на базі алкалоїдів чистотілу доктором Василем Новицьким, австрійським громадянином українського походження. Свій винахід він назвав «Україн» на честь своєї батьківщини України, де були зроблені перші кроки у розробці ліків.

Дослідження, проведені понад 280 знаменитими науковцям науковців з 24 країн у 60 університетах і науково-дослідних центрах, підтвердили дієвість, безпечність і якість «Україн». Тобто цей препарат знищує лише ракові клітини, при цьому здорові залишаються неушкодженими. «Україн» є першим і наразі єдиним протираковим препаратом, який володіє такими властивостями.

1976 року до Міністерства охорони здоров’я Австрії вперше була подана заява на реєстрацію препарату. Згідно діючого тоді закону препарат мав бути зареєстрований одразу ж, оскільки створений на основі продуктів, які вже зареєстровані та використовуються клінічно. Однак «Україн» австрійська влада не зареєструвала донині.

Тим часом препарат успішно почали використовувати лікарі в інших країнах, де «Україн» таки був зареєстрований. Появлялося дедалі більше доказів його ефективності. Завдяки цьому лікарському засобові вдалося вилікувати багатьох пацієнтів не лише на початкових стадіях онкозахворювань, але й тоді, коли представники традиційної медицини вважали хворих невиліковними і відправляли додому помирати.

В Україні цей лікарський засіб уперше був зареєстрований ще у 1998 році, після чого двічі перереєстровувався. За цей час завдяки йому вдалося допомогти багатьом онкохворим. Однак у листопаді 2011 року наказом колишнього міністра Міністерства охорони здоров’я України пана Аніщенка реєстрацію «Україну» тимчасово зупинили. Причому цілком безпідставно, з порушеннями закону.

І це ще не все. 4 вересня 2012 року близько 60 правоохоронців увірвалися до будинку доктора Новицького у Відні, конфіскувавши понад 200 000 ампул «Україну», а самого винахідника запроторили до в’язниці на 1,5 місяці. Через такі дії представників влади мільйони хворих на рак у всьому світі втрачають останній шанс на одужання або принаймні на продовжити життя.

25-го січня 2013 року у Відні пройшла прес-конференція, присвячена «Україну». Переглянувши відеозапис прес-конференції (http://youtu.be/izCahvY0aq8 (частина 1); http://youtu.be/OkRIScwS4LQ (частина 2); http://youtu.be/pJwqNeBYnBU (частина 3)), можна більше довідатися про історію препарату та його винахідника доктора Василя Новицького, який не впадає у відчай і продовжує боротися за свій винахід.

Рак грудей, аденокарцинома, пацієнтка віком 45 років. Лікування «Україном» розпочалося 24 лютого 1983 р.

Пацієнтка скаржилась на біль у лівій грудині. Обстеження виявило наявність двох пухлин: у нижній зовнішній четвертій частині лівої грудини величиною 6,0 x 4,0 cм та у верхній зовнішній четвертій частині правої грудини розміром 1,5 x 1,0 cм, із двосторонньою участю підпахвових лімфатичних вузлів. Пацієнтка відхилила будь-яку хіміотерапію, опромінення та оперативне втручання зі рпочала монотерапію «Україном». Під час першого курсу лікування «Україн» давали їй кожен другий день з дозуванням 2,5 – 10 мг. Подальші курси повторювались із 20 мг на один укол кожного другого дня. Нове обстеження від 18 травня 1984 р. показало повну ремісію. Обстеження, проведені між 1984 і 2001 рр., не виявили жодних ознак рецидиву. Пацієнтка живе і сьогодні.

У травні 1983 р. у 73-річного чоловіка продіагностували центральний мілкоклітинний рак легенів з медіастінальними лімфовузлами. Чоловік пройшов шість циклів хіміотерапії, а в час перерв від неї він приймав «Україн»: шість циклів, кожен з яких складався із 10 20-міліграмних ін’єкцій внутрішньовенно, двічі на тиждень. В результаті було досягнуто абсолютної шестирічної ремісії пухлини.

Саркома Евніга, вперше продіагностована 22.11.1983 р., гістологічно підтверджена, резистентна і до хіміотерапії, і до променевої терапії. Лікування «Україном» почалося 21 січня 1984 р.

У листопаді 1983 року в 9-річної дівчинки у правому колінному суставі виник сильний біль після легкої травми. На рентгенівському знимку було видно Саркому Евінга поблизу правої малої гомілкової кістки. У лікарні дівчину лікували хіміотерапією і терапією кобальтом. Рентгенівські знимки підтвердили, що пухлина не реагувала ні на опромінення, ані на хіміотерапію, а маса пухлини швидко збільшувалась. За місяць після завершення курсу хіміотерапії пацієнтку почали лікувати «Україном». Доза становила 5 мг внутрішньом’язево. Загалом їй дали 10 ін’єкцій в комбінації з місцевою глибокою гіпертермією. Перша серія терапії «Україном» складалась із трьох однакових процесів з перервою поміж ними у два тижні. Шість серій цього лікування відбувалися протягом одного року. Повторні рентгенограми показали редукцію маси пухлини.

У 1984 р. відомий австрійський дерматолог і спеціаліст по меланомах проф. д-р. Петер Водніанскі отримав абсолютно неймовірний результат у випадку з пацієнтом, хворим на меланому, в якого меланін вже виділявся в сечу. На основі досвіду, отриманого під час лікування «Україном» пацієнтів з метастазуючими меланомами, професор припустив, що ці ліки можуть врятувати життя пацієнта. Тому й не дивно, що своїм обов’язком він вважав повідомити про це Міністерство науки й досліджень, що й зробив 12 червня 1984 р. Д-р Мусіянович повідомив про позитивні результати і попрохав перевірити потенціал «Україну» у клінічному дослідженні: «Пацієнтові з меланомою, в якого меланін вже виділяється у сечу, дають жити ледве кілька місяців! Тому цей абсолютно неймовірний результат настільки мене вразив, що я попросив пана проф. д-ра Клауса Вольфа, керівника Першої університетської шкірної клініки перевірити препарат д-ра Новицького клінічно, аби зробити його доступним іншим людям, ураженим цією хворобою». Щороку в Австрії від меланоми помирає близько 300 людей. Протокол клінічного дослідження використання «Україну» при меланомі був погоджений Міністерством охорони здоров’я (http://www.ukrin.com/docs/Arrouas_1993.pdf) однак такі досліди так і не провелися ще й до сьогодні (http://www.ukrin.com/docs/wodniansky-eng.pdf). Хворого лікували «Україном» протягом 9 місяців, а обстежував його особисто проф. Водніанскі, який встановив: «Чоловік справив на мене враження здорової чи принаймні вилікуваної людини».

Аналіз клінічного впливу «Україну» на дітей

З 203 пацієнтів, визнаних невиліковно хворими, яких лікували в рамках контрольованого дослідження в Німеччині, було 14 дітей. Їм давали «Україн» по 0,3мг/кг тричі на тиждень протягом трьох тижнів. 80,3% пацієнтів отримали ремісію (http://www.ukrin.com/docs/ Aschoff_2000.pdf).

5 дітей на важких стадіях зі злоякісними пухлинами, як-от рецидивуюча астроцитома окового нерва, нейробластома, Саркома Евінга, пігментна ксеродерма і туберозний склероз із субепендимальною гігантсько-клітинчастою артеріїтною астроцитомою приймали «Україн» у різних концентраціях в якості монотерапії і в комбінації з гіпертермією та хірургічним втручанням. У всіх п’яти дітей вдалося домогтися повною або часткової ремісії без побічних дій (http://www.ukrin.com/docs/steinacker_1996_2.pdf, http://www.ukrin.com/docs/aschoff_1998_1.pdf, http://www.ukrin.com/docs/Aschhoff_ 2003_xp.pdf)

Оскільки «Україн» володіє й імуномодулюючими властивостями, є безпечним для нормальних клітин, а його терапевтичний індекс 1250 (http://www.ukrin.com/ docs/sotomayor_1992.pdf), то після аварії на ЧАЕС були проведені дослідження щодо дії препарату на дітей за імуноподавлюючих умов. В Інституті клінічної імунології й алергології при Національному медичному університеті ім. O. Богомольця (Київ, Україна) проводились ці дослідження. 38 дітей з рецидивуючими захворюваннями легенів віком від 3 до 14 років приймали «Україн» загальною дозою в 35 мг. Загальний стан маленьких пацієнтів значно покращився. Результати досліджень продемонстрували сприятливу імуномодулюючу дію «Україну»: зросла кількість імуноглобулінів класу G, фагоцитозна активність нейтрофільних лейкоцитів, а також міра хелперів (помічників) і супресорів (гнобителів). Результати цього дослідження засвідчили імуномодулюючу дію «Україну» (http://www.ukrin.com/docs/zahriychuk_ 2003.pdf). В тому ж Інституті було проведене ще одне дослідження: 40 дітей віком 7-18 років з рецидивуючими захворюваннями дихальних шляхів отримували «Україн» загальною дозою 20 мг. Після лікування значно підвищилися параметри зовнішнього дихання, а імунна система промодулювалася через вплив на клітини CD4 (http://www.ukrin.com/ docs/kazmirchuk.pdf).

Загалом велися спостереження за 19 дітьми зі злоякісними пухлинами і за 78 – з рецидивуючими захворюваннями дихальних шляхів за імунопригнічуючих умов після аварії на ЧАЕС, яких лікували «Україном». Результати показали повну і часткову ремісію хвороби, нормалізувалися показники імунної системи і клінічного статусу дітей. Негативного впливу від «Україну» не було.

23 червня 1993 р. влада почала вимагати проведення дослідження згідно погодженого нею протоколу (GZ.21.405/530-II/A/8/93) (http://www.ukrin.com/docs/ Arrouas_1993.pdf).

3 листопада 1992 р. проф. д-р Гітценберґер в оцінці «Україну» у цій справі зокрема написав: « …з усіх документів випливає, що мова має йти про вже більш удосконалений препарат». Він також висловив своє здивування: «… чому «Україн» взагалі подавали Раді з питань лікарських засобів, оскільки в Австрії ця субстанція вже багато років все знову й знову випробовується, а саме від літа 1983 року». Д-р Гітценберґер заявив, що «в Австрії можна і варто проводити клінічні дослідження, оскільки препарат переноситься однозначно дуже добре».

Далі було заплановано проведення трьох досліджень:

«3. Клінічне дослідження поза межами лікарняних закладів згідно §42 Закону про лікарські засоби. Тут ідеться про проведення клінічного дослідження пацієнтів з різними онкологічними захворюваннями, яких лікуватимуть «Україном», а саме про те, як протікатиме процес лікування у звичній, нормальній практиці міських та сільських лікарів. Аналатичні затрати у проекті цього дослідження пристосовуються до нормальних умов практикуючого лікаря і до певних обмежень у сільських місцевостях, особливо зважаючи на те, що в багатьох із цих випадків мова йде про пацієнтів, яких уже попередньо лікували і переважна більшість яких уже перебувала у прогресії».

Багато лікарів застосовувало «Україн» згідно з §12 і §42 Закону про лікарські засоби, що діяли на 23 червня 1993 р., а звіти з результатами лікування були подані до Міністерства охорони здоров’я. (www.ukrin.com/docs/ erfahrungsberichte.pdf)

1996 року д-р Алоіз Денк написав: «З медичного погляду бажано було б і надалі досліджувати дію «Україну» та розповісти ширшому загалу про відповідні результати».

Того ж 1996 року доцент університету д-р Губерт Денц повідомив: «В одному випадку захворювання на рак підшлункової залози за допомогою комп’ютерної томографії ми встановили тимчасове зменшення пухлини… Побічні дії були незначними, а саме виникало легке відчуття жару, але загалом лікування проходило просто чудово… Варто запланувати і провести відповідні клінічні дослідження препарату, що передбачатимуть стандартизоване дозування, форму застосування, тривалість лікування і ведення документації з результатами. На початку мала б бути фаза дослідження ІІ, завдяки якій оцінюється оптимальна форма терапії. Перш за все, видається доцільним ввести «Україн» при лікуванні раку підшлункової залози, оскільки до цього часу результати після хіміотерапії є дуже скромними, а в найбільш ослаблених пацієнтів виникають значні побічні дії. Окрім того, є окремі позитвні звіти щодо терапії «Україном» при цьому виді пухлини».

Д-р Зіґфрід Ваґнер: «Як продовження мого успішного лікування пацієнтів «Україном» вважаю вельми доцільним і бажаним допуск цього препарату в Австрії».

Головний лікар Ганс-Йорґ Кляйн: «Я вважав би особливо важливим і потрібним з боку Міністерства охорони здоров’я Австрії, аби воно таки видало дозвіл на використання «Україну».

Д-р Петер Кадан: «Я особисто радо привітав би допуск препарату «Україн». Понад те, зважаючи на мій багаторічний досвід широкого застосування «Україну» при пухлинних захворюваннях, на мій погляд, можна очікувати значного поліпшення загального прогнозу».

Д-р Ута Константопулос стверджувала: «Одна пацієнтка з неоперабельною карциномою жовчних проток та метастазами в печінці після невеличкого хірургічного втручання (штучний відтік жовчі) без подальшого лікування в лютому 1996 року бла відправлена додому. З березня 1996 року ми їй почали вводити «Україн». Загальний стан пацієнтки просто чудовий. Більше того, вона, поміж тим, здійснила тижневу подорож пішки, а також дві дальні поїздки… На закінчення я хотіла б сказати, що «Україн» переноситься дуже легко. В деяких пацієнтів я побачила однозначно позитивний вплив на перебіг хвороби у прогресуючій стадії. Тому дуже сподіваюсь, що «Україн» як ліки якомога швидше зареєструють і допустять до використання».

Д-р Омар Абу-Дає: «У своїх спостереженнях я помітив, що препарат «Україн» справді є значною допомогою і позитивним додатком до інших видів лікування. Поряд із ремісіями, яких вдалося досягти, варто зазначити, що під час і після лікування пацієнти добре почуваються, а якість їхнього життя значно поліпшується. Тому я радо привітаю офіційну реєстрацію та допуск «Україну» в Австрії і висловлюю гарячу підтримку в цьому зі свого боку».

Д-р Ґражина Новіцкі (не є родичкою д-ра Новицького): «У своїй практиці застосовувала «Україн» протягом семи років. Більшість із 15 пацієнтів, яких я лікувала особисто, офіційною медициною були визнані невиліковно хворими – вони шукали будь-якої можливості подальшого лікування. Спочатку варто відзначити, що вже після перших уколів «Україном» в усіх цих пацієнтів наставало неочікуване суб’єктивне та об’єктивне поліпшення як фізичного, так і психічного стану, яке я аж ніяк не можу назвати ефектом плацебо. У них поліпшилися сон і апетит, полегшився біль, у зв’язку з чим у багатьох випадках вже не потрібні були сильні анальгетики … Про найбільш вражаючі результати лікування «Україном» я додаю кілька описів:

67-річна пацієнтка була визнана невиліковно хворою і відправлена додому з діагнозом «метастазуючий рак грудей» (метастази у кістках і легенях, злоякісний плевральний випіт й асцит). Її загальний стан був украй важким. Після 3 курсу лікування «Україном» у шпиталі вдалося встановити зникнення всіх пухлин, метастазів, плеврального випоту й асциту. Після 7 курсу пацієнтка перериває лікування. 7 місяців потому в неї настає рецидив (короткочасна ремісія).

Підсумовуючи все це, а також беручи до уваги мій багаторічний досвід у ЛОР-клініці за кордоном, я з усією впевненістю заявляю, що «Україн» як можливе лікування онкологічних захворювань згідно з лікарською етикою і сумлінням має широко використовуватися, а його реєстрація була б більш ніж доречною…

Тому варто порадити якомога швидше зареєструвати «Україн» і тим самим одночасно забезпечити пацієнтів високоефективним протираковим препаратом».

«2. Клінічне дослідження злоякісної меланоми (це дослідження проводиться лише в історичному порівнянні, оскільки дотепер всі контрольовані дослідження злоякісної меланоми показали лише 10-20% успішного лікування. Однак відомо, що це захворювання може чутливо реагувати на імуномодулюючі агенти. Багато лікарів дуже успішно лікувало «Україном» злоякісну меланому з довготривалими ремісіями, як, наприклад, проф. д-р П. Водніанскі)…»

Дослідження in vitro, проведені Національним інститутом раку, показали дуже позитивний ефект застосування «Україну» при злоякісних меланомах.

Перші публікації про використання «Україну» при злоякісній меланомі описують досягнення повної ремісії в пацієнтки з метастазами в легенях.

Довготривала ремісія (понад 10 років без рецидиву) спостерігалася в пацієнта зі злоякісною модулярною меланомою після лікування «Україном». На початку терапії цим препаратом вже були метастази в печінці і меланін у сечі. (http://www.ukrin.com/docs/wodniansky.pdf)

Аби порівняти вплив самого лише «Україну» і в комбінації з так званими патоген-асоційованими молекулами (ПАМ) на клітинний цикл й індиціювання аностозу в меланомних клітинах, були використані дві клітинні лінії меланом MM-4 й MM-4M2 з різними біологічними властивостями (норма поділу клітин, гематогенне метастазування, чутливість до TNF-індукованого апоптозу). Індукція апоптозу і життєстійкість клітин були визначені за допомогою тесту голубим трипаном, гель-електрофорезу ДНК, протоковою цитометрією та за морфологічними критеріями. Розподіл клітинного циклу пухлинних клітин визначався за допомогою протокової цитометрії. Лікування «Україном» спричинило апоптоз в обох клітинних лініях в залежності від дози. Клітинна лінія меланоми з більш вираженим метастазуванням була чутливішою. Проте комбіноване використання «Україну» й ПАМ було більш дієвим у клітинній лінії з нижчим потенціалом метастазування.

Однак таке дослідження не було проведено й до сьогодні.

«1. Відкрите, контрольоване дослідження раку товстої кишки».

Дослідження іn vitro в Національному інституті раку (Бетезда, Меріленд, США) показали, що «Україн» викликав повне знищення ракових клітинних ліній у товстій кишці, в той час як 5-фтурорацил лише пригнічував їх ріст. Цілком очевидно, що при ракові товстої кишки 5-фтурорацил не може викликти одужання.

Щороку в Австрії на рак товстої кишки хворіє близько 5.200 осіб, з яких 2.700 помирає. Оскільки в Австрії жодна клініка не була готова проводити відкрите контрольоване дослідження з використанням «Україну» при колоректальних карциномах, таке дослідження, яке мало бути виконане згідно з погодженим Радою з питань лікарських засобів протоколом, (www.ukrin.com/ docs/Arrouas_1993.pdf), провели в Україні за участю 96 пацієнтів. Результати його були передані Міністерству охорони здоров’я.

48 пацієнтів лікували «Україном» в режимі монотерапії. 21 місяць потому 78,6% з них жили. Тих, кого лікували стандартними засобами (а це 48 осіб), залишилися в живих лише 33,3 %. (www.ukrin.com/docs/Susak_ 1996.pdf).

Якщо хтось мав сумніви щодо ефективності «Україну», то слід було провести відповідне дослідження. Надійність препарату була достатньо засвідчена і відповідними результатами дослідів, проведених у знаному Австрійському дослідницькому центрі у Зайберсдорфі згідно з правилами Належної добросовісної практики.