ЩО Ж НАСПРАВДІ СКАЗАЛА РАДА ЄВРОПИ ПРО ГОЛОДОМОР В УКРАЇНІ? Президент Віктор Янукович вважає, що Голодомор був загальною трагедією народів СРСР, а не лише українців. Про це Янукович заявив під час відповідей на питання делегатів після свого виступу в ПАРЄ. «Визнавати Голодомор як факт геноциду якогось народу неправильно і несправедливо. Це була загальна трагедія народів, держав, що входять у СРСР», – сказав Янукович, зірвавши оплески російської делегації. За його словами, Голодомор був «наслідком сталінського тоталітарного режиму і його ставлення до людей». «Це визнали всі країни, які визнали Голодомор», – додав він. «Території, на яких проходили ці трагічні події 1930-х років, відомі. Це колишні країни СРСР. Сьогодні ми знаємо про те, що голодомор був і в Україні, і в Росії, і в Ставропольському і Краснодарському краї, у Поволжі, у Білорусії, у Казахстані», – сказав Янукович. Не встигла Парламентська Асамблея Ради Європи прийняти 27 квітня 2010 року Резолюцію «Про Великий Голод в Радянському Союзі», як наші політики від влади поспішили прокоментувати її на кшталт того, як їм би хотілось її прочитати. Що ж насправді написано в Резолюції 1723 (2010) ПАРЄ, всі охочі можуть прочитати на сайті http://assembly.coe.int/Mainf.asplink=/Documents/AdoptedText/ta10/eRES1723.htm Основними положеннями в Резолюції ПАРЄ щодо Голодомору в Україні є такі: • Пункт 5. В Україні, яка найбільше постраждала, селянство було особливо охоплено Великим Голодом, і мільйони індивідуальних фермерів та члени їхніх сімей вимерли від голоду в результаті насильницької «колективізації», через заборону залишити охоплені Голодом райони і через конфіскацію зерна та іншої їжі. Ці трагічні події названі Голодомором (політично-мотивованим голодом) і визнані українським законом як акт геноциду проти українців. Зауважу, що ніде в Резолюції немає заперечення щодо визнання Голодомору в Україні геноцидом українського народу. • Пункт 13. Асамблея вітає важливу роботу, зроблену в Білорусі, Казахстані, Молдові, Росії і, особливо, в Україні для полегшення доступу до архівів, і закликає всі компетентні органи цих країн відкрити всі архіви та спростити доступ до них для всіх дослідників, включно з дослідниками з інших країн. Сподіваюся, що Служба безпеки України і Державний архів України візьмуть це до уваги і велика робота, зроблена попереднім керівництвом Служби безпеки України, буде продовжена. • Пункт 11. ПАРЄ рішуче засуджує жорстоку політику сталінського режиму, яка мала наслідком смерть мільйонів невинних людей, як злочин проти людства. Нагадаю, що в 2008 році Рада Європи вже визнала Голодомор в Україні злочином проти людства. • Пункт 16. ПАРЄ застерігає політиків усіх держав-членів Ради Європи утримуватись від будь-яких спроб здійснювати політичний вплив на істориків і передчасно судити про висновки незалежних наукових досліджень. • Пункт 17. ПАРЄ вітає рішення української влади встановити національний день пам’яті жертв Великого Голоду (Голодомору) в Україні, і заохочує владу інших країн, які також постраждали, зробити те ж саме щодо їхніх жертв. То ж чи заперечила Рада Європи Голодомор в Україні як злочин геноциду? Вочевидь, ні, і не могла цього зробити як орган політичний, а не юридичний. Водночас, Комітет з правових питань і прав людини ПАРЄ в рішенні від 9 березня 2010 року запропонував внести в проект Резолюції 1723 доповнення «ці трагічні події в Україні, названі Голодомором (політично-мотивованим голодом) повинні бути визнані злочином геноциду». На переконання доповідача від цього Комітету п. Поля Рауена, представника Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, аргументи на користь класифікації Голодомору як акту геноциду є сильнішими, і ним було запропоновано доповнення до Резолюції 1723: «1) визнати український народ основною жертвою Голодомору; 2) є серйозні аргументи, згідно з якими Голодомор відповідає визначенню геноциду. Закликати створити Міжнародну комісію з встановлення істини та примирення щодо Голодомору на кшталт Південно-Африканської комісії». Тобто у членів Правового комітету ПАРЄ геноцидний характер саме Голодомору в Україні сумнівів не викликає. Текст рішення Правового комітету ПАРЄ можна прочитати на сайті http://assembly.coe.int/Main.asp?link=/Documents/WorkingDocs/Doc10/EDOC12181.htm Отже, можу лише побажати політикам від влади не поспішати непрофесійно коментувати міжнародно-правові документи і не поширювати неправдиву інформацію. Бо це також є кримінально караним діянням. Мирослава АНТОНОВИЧ, |
|
|
|