Коли двійко київських кореспондентів — Ліна Оверченко та Юрась Булочка — отримали завдання написати про трагічну загибель головного лікаря районної лікарні містечка Рябокінь Святослава Пилиповича Шапки, вони не могли навіть уявити, що звичне відрядження перетвориться на сповнене несподіванок і небезпек розслідування загадкового подвійного вбивства. Буквально за день після смерті Святослава Пилиповича Шапки загинула жінка на ім’я Мар’яна Богданівна Омелянич. Можна було б повірити у випадковість — на слизькій засніженій дорозі “джип” не втримав керування і збив жінку, яка перетинала вулицю, а потім із переляку втік із місця пригоди, — якби син загиблої Орест не виявив, що у материному будинку невідомі щось настирливо шукали, невміло приховавши сліди свого перебування. Можна було б навіть і після цього вірити у випадковість, якби на самого Ореста двоє невідомих не вчинило замах. На щастя, Ореста врятував його чорний сумний пес породи ньюфаундленд на ім’я Хованець...

У Рябокінському засніженому лісі здибалося двоє — вайлуватий і лінивий хованець, звичний до теплого поду, до гарячого узвару, а не до нічних лісових прогулянок, та маленька вертка нявка — лісова зеленокоса мешканка, яка дня не може прожити без нової пригоди. Цього разу нявка хоче допомогти хованцевому господарю вибратися з цілої лавини бід, що невмолимо суне на нього, й хованець нерозважливо погоджується на це. Знав би він наперед, до чого зазвичай призводять нявчині добрі наміри, тричі б подумав, перш ніж згоджуватися!.. Куди б не потнулися наші герої, на кожному кроці вони наштовхуються на двох лихих опирів, і одного разу сутичка ледь не закінчується трагічно. Щастя, що нявці й хованцю допомагає всесильна Мокуша, бо без її сприяння не знати, чим би й скінчилася чергова нявчина авантюра. Одне добре: нявка знайомиться з київською журналісткою і тепер має нагоду здійснити подорож до самої столиці...

Ліна Оверченко та Юрась Булочка збирають матеріал для статті про головного лікаря Рябокінської лікарні. Вони дізнаються, що Святослав Пилипович Шапка — колишній в’язень сумління. У мордовському таборі він познайомився з якутським шаманом Мічіллою, зацікавився шаманством як наукою про людину. Уже в Україні, повернувшися з табора в середині вісімдесятих років, він продовжував науково досліджувати шаманство, писав статті для зарубіжних видань. У своїх пошуках Ліна Оверченко та Юрась Булочка стикаються з двома конкурентами, які, вочевидь, є причетними до загибелі Святослава Пилиповича Шапки та Мар’яни Богданівни Омелянич. Столичні кореспонденти замислюються, чи не могли наукові розвідки головного лікаря бути якимсь чином пов’язані з його смертю. Вони блукають довкола істини, і зарадити журналістам може тільки Орест, який несподівано для себе дізнається, що він — син Святослава Пилиповича Шапки. Розгадка десь зовсім поряд, і тут на сцені з’являється пані Мокош, яка нарешті допомагає розставити все по своїх місцях. Можна б і святкувати перемогу, але, як і всяка історія, ця історія має продовження...