ЕНЕРГІЯ МАЙБУТНЬОГО — ЕТАНОЛ

Під час відвідин 18-мільйонного Сан-Пауло в Бразилії я буї здивований і зацікавлений фактом, що, незважаючи на величезну кількість машин на вулицях, повітря було чисте. Це пояснюється тим, що як пальне тут використовують етанол — алкоголь, етиловий спирт. Як виявилося, уже протягом 30 років Бразилія відіграє провідну роль у виробництві та використанні альтернативних видів пального. Початок всьому поклала велика нафтова криза 1975 року. Після неї уряд, поряд з різними податковими послабленнями, виділив мільярдні субсидії на розвиток цієї галузі. Це дало відчутні наслідки: якщо в 1978 році Бразилія покривала 85 відсотків своїх енергетичних потреб нафтовим імпортом, то в 2002 році його частка становила тільки 10 відсотків.

Тепер у столиці, найбільших містах майже всі автомобілі їздять на “самогоні”, джерелом етанолу служить цукрова тростина. Лише торік було вироблено 18 млн. тонн етилового спирту — більше,ніж у будь-якій іншій країні світу. Крім того, дедалі більше автомобілів може їздити як на бензині, так і на дещо слабшому, зате набагато дешевшому й екологічному етанолі. Вже дві третини нових автомобілів у Бразилії оснащені такими моторами.

Але країна не обмежується цим. У часи, коли так нестримно зростають ціни на нафту, Бразилія однією з перших починає використовувати так званий біодизель. Щоб одержати це пальне, етанол з цукрової тростини змішують з оліями — соєвою, рициновою, соняшниковою і пальмовою, розробляються плани експортування такого пального в розвинуті країни, наприклад Японію. Для збільшення виробничих потужностей уряд робить інвестиції в обсязі близько 3,3 млрд. євро (в перерахунку) у будівництво 45 нових заводів.

У грудні 2004 року ухвалено закон, за яким виробники пального протягом восьми подальших років можуть додавати до нормального 2 відсотки біодизелю. Це означає, що в країні вироблятиметься 800 млн. літрів екологічного пального на рік. До того ж мотори не потребуватимуть будь-яких модифікацій. Починаючи з 2013 року, частка біодизелю має бути збільшена до 5 відсотків. Це дасть можливість щорічно економити на імпорті енергоносіїв близько 160 млн. доларів, а з 2013 року — 40 млн. доларів.

Виробництво “зеленого золота” має ще один, безсумнівно позитивний бік: створення нових робочих місць у бідних районах півночі і північного сходу країни. За офіційними даними, до кінця 2006 року 50 тисяч селянських родин будуть пов’язані з виробництвом біодизелю завдяки спеціальним кредитам і податковим пільгам.

Таким чином, перехід на етиловий спирт і біодизель має декілька важливих переваг. Перша — зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу, що, своєю чергою, запобігав важким респіраторним захворюванням, в тому числі ракові легень, і скорочує витрати на утримання архітектурних пам’яток, друга — незалежність країни від експортерів нафти, третя — створення додаткових робочих місць. Президент Австрії після поїздки в Бразилію дав своїм помічникам завдання розглянути можливості переведення машин на етанол.

Для будь-якої держави незалежність починається передусім із забезпечення країни енергоресурсами. Заміна бензину спиртом є одним з таких кроків.

Переведення машин на алкоголь та біодизель розв’яже багато глобальних екологічних проблем, пов’язаних, зокрема, з викидами в атмосферу вуглекислого газу та потеплінням, яке приводить до стихійних лих — ураганів, тайфунів, повеней, посух і пожеж.

Звичайно, нафтові магнати будуть протистояти впровадженню цієї технології в інших країнах.

Вважаю, що запозичення бразильського досвіду добре прислужилось би й Україні, сприяючи динамічному розвиткові її економіки, дозволило б значно послабити залежність країни від, зарубіжних нафтодобувачів.

Д-р Ярослав НОВИЦЬКИЙ (Відень, Австрія)