ОЛЕГ ТЯГНИБОК: “УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД ЗАСЛУГОВУЄ МАТИ ПАТРІОТИЧНУ ВЛАДУ”

Тягнибок Олег Ярославович народився 7 листопада 1968 р. у Львові, у сім’ї медиків. Освіта — вища. 1993 року закінчив лікувальний факультет Львівського державного медичного інституту за спеціальністю хірургія. У 1999 р. захистив диплом юриста у Львівському державному університеті ім. І. Франка за спеціальністю правознавство.

Українське суспільство знову покладає надії на зміну влади демократичним шляхом — обранням нового президента. І знову інформаційний простір заполонив “чорний PR”. Влада покликала на допомогу одіозних московських “варягів” — спеціалістів з брудних політтехнологій. З новою силою спалахнула інформаційна війна. Образи, політичні провокації, тиражування дезінформації, застосування адмінресурсу, фальсифікація результатів голосування на місцевих рівнях. Поки що.

Усе це з арсеналу так званої “прозорості”, який широко використовує чинна влада, котра водночас на весь світ вустами Президента клянеться цю “прозорість” забезпечити.

І справді. Мало не на кожному стовпі — портрет нинішнього прем’єра з “батьківською” посмішкою 5 х 3 метри. Всі телеканали наввипередки висвітлюють безконечні вояжі Віктора Януковича, під час яких прем’єр-міністр не втомлюється роздавати обіцянки-цяцянки…

Тим часом Комітет виборців України, за підсумками моніторингу, констатує:

1. Перший місяць виборчої кампанії був затьмарений масовими фактами незаконного втручання органів влади у виборчий процес, що мало наслідком порушення принципу рівності суб‘єктів виборчого процесу.

2. В липні найпоширенішими були порушення під час збору підписів на користь кандидата В. Януковича, що супроводжувалися:

а) використанням службового становища та адміністративним тиском на виборців;

б) різними формами обману або підкупу громадян;

в) фальсифікацією підписних листів.

Інші кандидати збір підписів майже не проводили.

3. Органи місцевої влади у липні не приділяли достатньої уваги належній організації виборчого процесу відповідно до законодавства. Насамперед це стосується формування списків виборців, обладнання приміщень для комісій та місць для розміщення агітації.

4. ЗМІ не забезпечують об’єктивного висвітлення виборчої кампанії. Інформування виборців у більшості електронних ЗМІ є упередженим і тенденційним, вкрай незбалансованим. Бюджетні електронні й друковані ЗМІ надають перевагу кандидату В. Януковичу. Часто ЗМІ (УТ—1, Інтер, 1+1) поширюють відверто неправдиву або перекручену інформацію, стаючи інструментом маніпуляції, що не може забезпечити свідомого вибору громадян України.

5. Інформація, яка є у розпорядженні КВУ, свідчить, що, крім офіційних штабів та приймалень кандидата Януковича, безпосередньо кампанією опікуються чиновники державних адміністрацій. Часто вони займають посади в штабах “офіційно”, та здебільшого відповідають за різні напрями кампанії, формально не входячи до числа працівників штабу.

6. Спостерігачі КВУ зареєстрували випадки, коли для потреб штабів кандидата Януковича забирають техніку із бюджетних установ (бібліотеки і т. п.) або їхні приміщення використовують для роботи громадських приймалень кандидата.

7. Систематичним порушенням стало використання адміністративного ресурсу для організації агітаційних заходів на підтримку кандидата Януковича (громадських форумів, мітингів, зборів громадян) або інформування виборців про його діяльність.

8. Найбільш показовим і масовим прикладом застосування адміністративного тиску проти кандидата є протидія державтоінспекції та інших державних органів виїзду прихильників Ющенка до Києва для участі в мітингу—висуванні його кандидатом у Президенти. Такі випадки в тій чи іншій формі були зареєстровані принаймні в половині областей України, а саме: Вінницькій, Волинській, Житомирській, Кіровоградській, Київській, Львівській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Чернівецькій, Черкаській.

Найпоширенішими були такі методи протидії: зняття працівниками державтоінспекції номерних знаків з автобусів або вилучення документів у водіїв, “рекомендації” посадових осіб автоперевізникам утриматись від поїздок до Києва під загрозою позбавлення ліцензії.

9. Упродовж звітного періоду зареєстровано також випадки використання брудних виборчих технологій.

10. Нова сюжетна лінія передвиборної кампанії в Україні — стеження за кандидатами в президенти. В демократичній державі такий факт викликав би щонайменше відставку керівництва силової структури. Згадаймо Вотергейтський скандал, який почався із незаконного проникнення до штаб-квартири Демократичної партії саме напередодні виборів президента США. У нас можна очікувати іншого — нагородження завзятого захисника режиму.

У вівторок, 10 серпня, коли В. Ющенко, перебуваючи в Криму, здійснював сходження на вершину Ай-Петрі з депутатами-“нашоукраїнцями” Червоненком, Третяковим, Мартиненком та Івановим із групи “Центр”, вони, разом з охороною В. Ющенка, затримали на плато трьох людей, які вели за ним спостереження у горах.

Один із них мав мікрофон спрямованої дії. Коли В. Ющенко почав вимагати від цього співробітника міліції пояснити свої дії, той сказав: “Ми за вами не слідкуємо, ми виконуємо інше завдання, і все це фатальна випадковість, яка може призвести до жахливих наслідків”.

Однак потім на дорозі, яка веде до Ай-Петрі, вони знайшли цілу машину із “шпигунським устаткуванням”, повідомила “Українській правді” прес-секретар Ющенка Ірина Геращенко: “У самій машині знайшли 12 автомобільних номерних знаків, радіостанції, фотоапарат, дві відеокамери. Ми продивилися відео — там знято весь день Ющенка у Севастополі, де він перебував не в турі, а відпочивав із родиною. На другій касеті — Вітренко, яка також, очевидно, перебуває у Криму... Також виявлено документи — завдання на проведення слідства: розписано весь вчорашній день Ющенка, записано, хто коли до нього приїздив, всі приватні зустрічі, які відбулися. Знайшли його “путєвой лист” і спеціальне завдання. У самого “шпигуна” знайдено спецперепустку на безперешкодний проїзд та посвідчення співробітника МВС.Подібні дії щодо кандидата в президенти заборонені законом, якщо немає на це відповідної санкції”.

www.pravda.com.ua, 26.08.2004

У суботу Олег Тягнибок, народний депутат України, Голова ВО “Свобода”, член фракції “Наша Україна”, виголошує промову на горі Яворина в Карпатах, що на Івано-Франківщині, де вшановували пам’ять загиблих вояків УПА.

Повний текст виступу Олега Тягнибока на горі Яворина

Заяви-протести розпочалися після трансляції на телеканалі “Інтер” сюжету, в якому акцентували увагу глядача на тих купюрах з промови, які, будучи вирвані з контексту, могли бути використані з будь-яким підтекстом і які були використані.

Телесюжет став класичним виявом “чорних PR-технологій”, розрахованим на дискредитацію кандидата в президенти від опозиції, лідера “Нашої України” Віктора Ющенка, у складі фракції якої був народний депутат Олег Тягнибок. Заїжджі й доморощені провладні політтехнологи із сатанинським запалом взялися за дискредитацію Олега Тягнибока, “Нашої України”, Віктора Ющенка. При цьому самі ж фактично стали ініціаторами реанімації ксенофобських настроїв серед маргінальних прошарків, бо саме тенденційне висвітлення згаданої події та широке тиражування фальшивки провладними ЗМІ є не чим іншим, як свідомим розпалюванням міжнаціональної ворожнечі в країні.

У вівторок Віктор Ющенко заявив, що Олег Тягнибок має “покаятися”. нагадавши, що “Наша Україна” відповідає за свої слова і вчинки перед виборцями, а також про “неприпустимість ксенофобії й антисемітизму в жодних проявах”.

Натомість Олег Тягнибок зазначив, що жодних ксенофобських заяв не робив, а сюжет є виявом “чорних PR-технологій”:

Заяву оприлюднили близько 12 години, а вже ближче до 16:00 у ЗМІ з’явилася інформація про те, що Олега Тягнибока виключено з фракції “Наша Україна”. Рішення ухвалили на координаційній раді коаліції “Сила народу”.

Координаційна рада визнала цей виступ шкідливим для іміджу демократичних сил.

Приблизно в той самий час подано інформацію про те, що до Генпрокуратури надійшло звернення від Державного комітету з питань національностей і міграції України, в якому установа висловила прохання дати правову оцінку висловлюванням нардепа Олега Тягнибока.

Своє бачення існуючої проблеми Генпрокуратури висловив заступник голови Верховної Ради України Олександр Зінченко в прес-релізі інформаційного управління ВР від 18 серпня: “Генпрокуратуру як орган контролю за дотриманням законності в державі розбив повний параліч. В Україні зруйнованге правосуддя, не діють закони”.

День перед тим в інтерв’ю “Українській правді” Олександр Зінченко розповів про технологію виборчих перегонів, яку активно зостосовує чинна влада: “Влада знає, що виграти чесно не може. Тому мобілізує всі свої можливості і хитрощі, весь спектр маніпулювання громадською думкою. Тільки в цьому році мали місце надзвичайно негативні чинники, які посилювали невіру людей в чесну владу. Мукачівські події були системною репетицією фальсифікації виборів — там була задіяна і міліція, і прокуратура, і суди... За рівнем брехні та викривлень Мукачеве не йде ні з чим у ніяке порівняння... Боротьба в медіа дуже гостра. Голова Держкомітету телебачення та радіо Іван Чиж заявив, що виборча кампанія відбувається прозоро, всім кандидатам надано рівні можливості. Чи можна серйозно сприймати цей виступ держслужбовця?.. Можу навести приклад: 85% населення України знають про те, як відбувалося висунення Ющенка на Співочому полі. Хоча 4 липня всі центральні телеканали показали цю подію “під кальку”: три пляшки пива і двадцять людей”.

На думку Віктора Ющенка, кандидата у президенети, “Генеральна прокуратура захищає права та свободи не українських громадян. Вона обслуговує лише одну людину — провладного кандидата Януковича”.

Тим часом правоохоронні структури України — СБУ, Генпрокуратура та МВС оприлюднили спільну офіційну заяву про наміри опозиції в разі поразки на майбутніх президентських виборах захопити владу неконституційним шляхом.

Що це?

“Це агонія діючої влади... Влада зацікавлена у визнанні виборів недійсними, щоб потім мати можливість запровадити надзвичайний стан і впродовж невизначеного періоду керувати в нинішньому складі, або вдатися до повторних виборів президента за участю Леоніда Кучми” (Олександр Мороз).

“Спільна заява силовиків свідчить, що в них починається паніка... Якби відчували, що можуть реально влаштувати фальсифікацію, не робили б таких заяв, а тихо б працювали. А нині в них паніка, у них слабість. І тому роблять заяви поспіхом, та ще й єднаються втрьох, бо кожному окремо просто страшно вимовляти певні слова” (Юлія Тимошенко).

“Я представляю силу, яка лідирує в перегонах. І мені нелогічно готувати силові сценарії. Силовий варіант влаштовує одну сторону — владу, яка програє на виборах” (Віктор Ющенко).

www.pravda.com.ua, 10.08.2004

Гіркий досвід попередніх виборів Президента рече — якщо існуюча влада більше не влаштовує народ країни і є можливість змінити її демократичним шляхом — обрати іншого Президента, це є найголовніше, найперше завдання для опозиційних сил. Отже, для того, щоб все те конструктивне, що є в програмах усіх кандидатів не залишилось після закінчення виборів “повітряними замками”, необхідно реалізувати це найголовніше й найперше завдання — безумовно змінити існуючу владу. Для цього усім опозиційним до діючої влади кандидатам необхідно переступити через свої амбіції, об’єднатись навколо одного, реально прохідного кандидата, підтримати його на виборах, змінити ту прокляту владу, а потім між собою вже й розбиратись хто най-най… і “поділити шкіру того ведмедя” (Народна мудрість). Ця проста для розуміння річ, як промінь маяка серед темної ночі буде вказувати виборцю, кому треба віддати свої голоси, бо ті кандидати, які цього не розуміють, або ті, кому “поцарювати” на йметься і не в силі подолати національний менталітет на кшталт — як не мені, то нехай нікому не дістанеться… — не мають бути обраними Президентом.

Так, чи інакше, кожен виборець повинен зрозуміти просту, але дуже важливу істину — щоб реально змінити існуючу владу демократичним шляхом, необхідно вибрати Президентом кандидата від опозиції. На цьому етапі розбіжності в програмах опозиційних депутатів не повинні братися виборцями до уваги — всі вони обіцяють зміни на краще, але тільки за умови зміни існуючої влади.

Голосувати потрібно за ГОЛОВНЕ — за зміну існуючої влади в особі реально прохідного кандидата. Віддати голоси амбіційним кандидатам, які з цим не згодні, марна втрата. Єдиним, реально прохідним кандидатом на пост Президента України від опозиції на цих виборах є Віктор Ющенко, подобається це комусь чи ні. Отже, той хто не лукавить, хто дійсно хоче змінити існуючу владу, що давно дискредитувала себе перед народом України і всім світом, вже у першому турі повинен проголосувати тільки за Віктора Ющенка (тоді другий тур може й не знадобитися), а у другому — безумовно тільки за його кандидатуру. Спочатку змінити існуючу владу, а вже потім приступати до будування іншої, нормальної держави. Іншого не дано.

На щастя, в Україні поки що існує доступ до Інтернету, звідки можна отримати море необхідної для самостійного осмислення подій цікавої інформації. Наприклад, що ж нас- правді було сказано на горі Яворина, а що є монтажем від заїжджих політтехнологів. Відтак зробити власні висновки і поспілкуватись з цього приводу на інтернетських шпальтах з силою-силенною розумного люду. Збагатитись інформацією, вкрай необхідною для вільного орієнтування в диких хащах дезінформації виборчих перегонів, які влаштовують українському народові можновладні організатори “прозорих” виборів.

Читачі “Універсуму” також мають нагоду познайомитись з народним депутатом Олегом Тягнибоком ближче і зробити власні висновки — з ким і як воює чинна влада.

Отже, слово Олегу Тягнибоку.

Борис МИХАЙЛОВ