* В основу статті покладений виступ на конференції “Підписання угоди про ЄЕП у контексті міжнародного досвіду регіональних форм інтеграції”. Київ, 22 листопада 2003 року.

Світова організація торгівлі (СОТ) розпочала свою діяльність 1 січня 1995 року відповідно до Угоди про створення СОТ, укладеної за підсумками багатосторонніх переговорів “Уругвайського раунду”. СОТ є правонаступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), введеної у дію 1 січня 1948 року. Тепер до СОТ входять 148 країн, а ще 30 стоять в черзі на членство. Україна, Росія та Казахстан фактично є останніми великими державами, які ще не увійшли до СОТ.

В сучасному світі, який характеризується процесами глобалізації та інтеграції країн у міжнародну торговельну систему, жодна держава не може дозволити собі залишитись в ізоляції та здійснювати політику опори на власні сили. Таким чином, на порядку денному для України стоїть питання набуття членства в СОТ, яке є передумовою започаткування переговірного процесу щодо укладання угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС та, згодом, підписання угоди про асоційоване членство в ЄС.

Багаторічний досвід показує, що, незважаючи на тонкий баланс інтересів, вигод та втрат, на постійну зміну ситуації, розвиток міжнародної торгівлі вигідний для всіх. За останні 30 років, бар’єри взаємної торгівлі постійно зменшувалися, швидко зростали її обсяги, інвестиції, і в результаті спостерігалося також зростання виробництва, підвищення добробуту населення як у розвинутих, так і у країнах, які розвиваються.

СОТ, по-перше, це правова та інституціональна основа міжнародних багатосторонніх торговельних відносин. СОТ виконує шість основних функцій:

Україна фактично вийшла на фінішну пряму набуття членства у СОТ. За результатами останнього засідання Робочої групи (кінець листопада 2003 року) Україна розпочала підготовку повномасштабного проекту Звіту Робочої групи.

У двосторонньому переговорному процесі досягнуто суттєвого прогресу. Україна підписала 15 двосторонніх протоколів з доступу до ринків товарів та послуг: з Мексикою, Уругваєм, Новою Зеландією, Канадою, Південною Кореєю, Словенією, Латвією, Грузією, Індією, Угорщиною, ЄС, Чехією, Словаччиною, Болгарією та Кубою. Готуються до підписання протоколи з Польщею, Бразилією, Швейцарією та Ізраїлем. Окремі неузгоджені питання залишилися у переговорах з Туреччиною, Естонією, Литвою. Продовжено переговори з Аргентиною, Еквадором, США, Японією, Норвегією, Австралією, Молдовою, Панамою, Парагваєм, Киргизстаном, Таїландом, Малайзією та Тайванем.

Процес гармонізації законодавства відповідно до положень угод СОТ дещо відстає від загального темпу роботи з вступу України до СОТ. Значного поліпшення потребує торговельний режим у таких сферах, як сільське господарство, послуги, регулювання інвестицій, податкове регулювання, захист прав інтелектуальної власності, а також технічні бар’єри у торгівлі.

На розгляді у Верховній Раді України перебувають 17 законопроектів (прийняті у першому, другому читаннях тощо), які потребують термінового ухвалення, зокрема Податковий кодекс України, Про внесення змін до Закону України “Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001—2004 роки”, Про внесення змін до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо ліцензування та контролю за експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування та низка інших важливих законопроектів.

18 листопада 2003 року Президент України затвердив Указ “Про заходи щодо прискорення вступу до СОТ”.

Ключовий фактор, який стримує можливості українських фірм у виході на внутрішні та зовнішні ринки, — це низька якість інвестиційного капіталу. Рівень технологій в Україні має бути підвищений, щоб забезпечити відчутні економічні переваги, а з часом — зростання ефективності виробництва та темпів економічного розвитку. Технологічне зростання буде полегшене після зняття обмежень на імпортовані промислові товари (проблеми, що виникають в імпорті, системи технічного регулювання і оцінки відповідності) .

В даний момент ризики, пов’язані з іноземним інвестуванням в Україні, дуже високі. Стимулювання високого рівня надходжень прямих іноземних інвестицій потребує створення прозорої та стабільної системи, особливо податкової, зниження корумпованості, запровадження чітко визначених та захищених авторських прав, впровадження конкурентної системи через приватизацію неприватизованих промислових підприємств, ефективної конкурентної політики.

Вступ до СОТ відіграв суттєву позитивну роль у розвитку економіки країн Центральної та Східної Європи, що набули членства в організації після 1995 року, тобто після завершення Уругвайського раунду багатосторонніх переговорів у рамках СОТ. Саме завдяки вступу до СОТ та активізації процесу інтеграції до ЄС колишні країни РЕВ отримали потужний інвестиційний поштовх для розвитку національної економіки.

Наприклад, ВВП Болгарії, починаючи з року вступу до СОТ (1996), постійно збільшувався та за цей період загалом зріс на 30,6%. ВВП Естонії після вступу країни до СОТ (1999) зріс на 26,5%. Міжнародний досвід свідчить, що не тільки країни-члени СОТ одержують більше прямих іноземних інвестицій, але і сам вступ до СОТ звичайно супроводжується розширенням іноземних інвестицій. Так, у Болгарії в наступний після вступу до СОТ рік іноземні інвестиції зросли майже в 4 рази, а в Словенії майже вдвоє. Прямі іноземні інвестиції в Естонії після вступу країни до СОТ збільшилися у 2 рази.

За розрахунками міжнародних експертів в рік вступу країни до СОТ іноземні інвестиції в середньому (при інших рівних умовах) підвищуються на 1,2% ВВП, а в наступні роки падають, але залишаються на рівні 0,8% і вище, ніж до вступу. Це досить серйозний ефект, якщо врахувати, що середній рівень прямих іноземних інвестицій у країнах, що розвиваються, становить 1,5% ВВП.

В цілому за 2002 рік в економіку України прийшло 1 млрд. 074 млн. дол. США іноземних інвестицій, це на 32,1% більше, ніж у 2001 році.

За I півріччя 2003 року зареєстровано прямих іноземних інвестицій обсягом 581,8 млн. дол. США.

Прямі іноземні інвестиції в Україну надійшли з 114 країн світу. Найбільші обсяги внесли нерезиденти з США, Кіпру, Віргінських островів (Брит.), Нідерландів, Німеччини.

Найбільш інвестиційно привабливими залишаються: харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів — 15,2% від загального обсягу інвестування; оптова торгівля та посередництво у торгівлі — 14,4%, машинобудування — 8,8%, транспорт та зв’язок — 7,9%.

Після вступу України до СОТ збільшення іноземних інвестицій передбачається майже у всіх секторах економіки.

Збільшення припливу інвестицій дозволить підвищити рівень зайнятості на успішних підприємствах або в новостворених компаніях.

Як уже зазначалося, членство України в СОТ є необхідною передумовою лібералізації режиму торгівлі між Україною та ЄС, започаткування переговорів щодо створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції України до Європейського Союзу шляхом підготовки та укладання Угоди про асоційоване членство України в ЄС.

зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинених країн світу і відповідно збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції;

одержання режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращення умов торгівлі з 148 країнами світу, на долю яких припадає понад 96% світової торгівлі.

Починаючи з 1991 року проти української продукції було порушено та проведено 116 антидемпінгових, спеціальних та антисубсидиційних розслідувань.

Прямі втрати національних виробників становили 1 млрд. дол. США. Під загрозою проведення розслідувань або застосування антидемпінгових обмежувальних заходів з боку країн-членів СОТ перебуває експорт товарів України в обсязі 0,5 млрд. дол. США. Причому левова частка цієї продукції припадає на гірничо-металургійний комплекс України, що є соціальнотвірним у південно-східних регіонах України. Таким чином, існує реальна загроза скорочення експорту особливо важливої для України продукції, зокрема металопрокату, феросплавів, продуктів неорганічної хімії та інших.

У зв‘язку із застосуванням антидемпінгових, спеціальних та компенсаційних заходів за результатами розслідувань був обмежений доступ української продукції на зовнішні ринки, на які в попередні роки експортувалося товарів обсягом близько 2 млрд. дол. щорічно.

Товарні групи, проти яких були порушені антидемпінгові, спеціальні та компенсаційні розслідування:

— металопродукція — 72

— хімічна продукція — 15

— інші товари — 29

Крім того, після набуття Україною членства у СОТ українські виробники отримають можливість захисту своїх інтересів згідно з процедурою розгляду торговельних спорів Світової організації торгівлі. З часу заснування СОТ в 1995 році на її розгляд було винесено близько 200 спорів. Без конструктивного та виваженого розгляду цих спорів деякі з них могли б призвести до серйозних політичних конфліктів. Завдяки тому факту, що спори випливають з угод СОТ, існують чіткі підстави встановити, хто має рацію. Навіть в разі визнання факту недобросовісної конкуренції та запровадження відповідних обмежувальних заходів, країна матиме час здійснити географічну диверсифікацію ринків збуту своєї продукції або переорієнтувати виробництво на випуск іншої продукції.

Завдяки збільшенню потоків іноземних товарів, послуг та інвестицій на український ринок виробник матиме доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини, а споживач — ширший вибір товарів, послуг і цін. Це створює умови для підвищення якості та конкурентоздатності вітчизняної продукції.

Споживачі отримають безпосередню вигоду від зниження цін і підвищення можливостей доступу до якісних товарів. Кожне підприємство, крім виробництва, ще й споживає ресурси — фінансові, енергетичні, трудові тощо. Зокрема, лібералізація фінансового ринку України сприятиме полегшенню доступу та здешевленню кредитних ресурсів для підприємств. Надходження продукції інвестиційного імпорту, в тому числі технологій, також сприятиме динамічному розвитку національних виробників товарів та послуг.

Очікуваний в травні 2004 року вступ десяти країн Центральної і Східної Європи в Європейський Союз кидає виклик здатності українського підприємництва успішно конкурувати і розробляти ефективні маркетингові стратегії в умовах структурних змін зовнішніх ринків. Травневе розширення ЄС, що передбачає входження в ЄС Угорщини, Кіпру, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини, Словенії, Чехії й Естонії (країни-кандидати), буде вже четвертим з моменту створення Європейського Союзу, при цьому, за попередніми оцінками Європейської комісії, наступна, п’ята хвиля розширення відбудеться вже в 2007 році і охопить Болгарію і Румунію. Запланований раніше на 2007 рік вступ у ЄС Туреччини відкладено до досягнення нею політичних критеріїв, висунутих Європейським Союзом.

На даний момент між Україною і вісьма країнами-кандидатами діють двосторонні угоди, що визначають принципи торгово-економічного співробітництва, і, крім того, із Естонією, Латвією та Литвою діють угоди про вільну торгівлю. Припинення дії режимів вільної торгівлі може привести до зниження товарообігу з цими країнами.

Якби Україна була членом СОТ, можна було б ставити питання про певні компенсації, пов’язані з втратами цього режиму.

Вступ до СОТ дозволить лібералізувати режим торгівлі між Україною та ЄС, зменшити тарифні та нетарифні обмеження на експорт до ЄС українських товарів, зокрема, металургійної продукції, реально розпочати роботу з укладення Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, а в перспективі — угоди з асоційованого членства України в ЄС. Це все дасть змогу диверсифікувати торговельні потоки, а розвиток “європейського” вектора української економіки набуде нового імпульсу.

Створення передбачуваних і стабільних правових засад буде сприяти розвитку малого та середнього бізнесу. Прийняття системи найбільш ефективних правил забезпечать підвищення ефективності ЗЕД та конкурентоздатності економіки. Адміністративні процедури не змінюватимуться часто, і не запроваджуватимуться пільгові заходи на користь окремих виробників. Крім того, уряд взяв курс на спрощення адміністративних процедур в цілому. Зокрема, серед реальних кроків в рамках підготовки до вступу до СОТ слід відзначити спрощення режиму ліцензування імпорту. Передусім, у відповідність з угодами СОТ будуть приведені умови, за яких імпортне ліцензування може запроваджуватися, будуть встановлені граничні терміни розгляду та видачі ліцензій, а також чітко визначені підстави для відмови. У кінцевому підсумку саме таке середовище справляє найбільший стимулюючий ефект на економічних агентів і економічне зростання країни у цілому.

Поки ж що іноземні компанії розглядають Україну в своїх стратегіях лише як можливий ринок збуту для свого експорту та з великою пересторогою думають про можливі інвестиції у виробництво. Основні інвестиції приходять в оптову торгівлю, а наше виробництво залишається застарілим. Чи треба говорити, що це не створює надійної бази для підвищення добробуту населення, а в більш віддаленій перспективі завдасть серйозного удару по попиту, в результаті чого Україна може втратити навіть той невеликий фактор привабливості, який зараз має завдяки споживчому ринку.