НОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОЗАЦЬКОЇ ІКОНОГРАФІЇ

У червні 2002 р. Український науковий інститут Гарвардського університету видав книгу директора Програми дослідження українських церков (Канадський інститут українських студій) д-ра Сергія Плохія під назвою Tsars and Cossacks: A Study in Iconography (Царі та козаки. Іконографічна студія). Публікація книжки стала завершенням одного з важливих дослідчих проєктів Програми дослідження українськх церков КІУСу. Книга багато ілюстрована чорно-білими та кольровими репродукціями ранньомодерних дереворитів та ікон козацької доби. Книжка вийшла у світ у рамках серії “Harvard Papers in Ukrainian Studies” та розповсюджується Harvard University Press.

Tsars and Cossacks досліджує шляхи, якими українське козацтво використовувало іконопис для підтримання “відносин” не тільки з Богом, але також з російськими царями та іншими провідними діячами. Чи міг імператор Петро І та його супротивник під час Полтавської битви (1709 р.) гетьман Іван Мазепа бути зображеними на одній іконі? Чому козацькі полковники замовляли ікони з зображенням царів а не гетьманів? Чи міг бути зображений католицький король на православній іконі? Чому деякі з запорозьких ікон, незважаючи на іконографічну традицію, не мають зображень ні царів ні церковних ієрархів? У своїй оригінальній праці, д-р Плохій відповідає на ці та багато інших питань, пов’язаних з відображенням політичної та релігійної культури українського козацтва у ранньомодерних іконах та дереворитах. Заохочуючи іконографічні пам’ятки до “розмови”, Tsars and Cossacks дозволяють поширити наші уявлення як про українську іконографію, так і про політичну культуру Російської імперії.