Російська машина дезінформації їде на Захід

29.11.2016
Стаття, яка не пройшла цензуру «Німецької хвилі»

Створена в Росії монструозна, дорога і досить ефективна машина дезінформації успішно впоралася зі своїми завданнями всередині країни. Потім вона була скерована проти України, де спровокувала зіткнення та війну. А тепер на всіх парах рухається на Захід.

Я зрозумів, що являє собою російське телебачення ще на початку нульових, коли працював у Москві в сфері PR, бачив як в інтересах різних комерційних і політичних структур працівники федеральних телеканалів створювали абсолютно брехливі сюжети про події, які ніколи не відбувалися. Тепер ринок фальсифікацій на телебаченні значною мірою монополізувала владу. Чимало відомих телевізійників, які багато років поспіль обманювали глядачів в інтересах різних приватних клієнтів, стали ура-патріотами і займаються дезінформацією вже на замовлення Кремля.

Подвійний удар по свободі слова

У всьому світі значення телебачення як інструменту політичного впливу знижується, а інтернету – зростає. Це продемонстрували і останні американські вибори. У Росії ще недавно ситуація розвивалася в цьому ж напрямку. Політичні протести 2011–2012 років були організовані впереваж в інтернеті. Йому ж зобов’язані своєю популярністю багато опозиційних лідерів.

Кремлю вдалося переламати цю небезпечну для нього тенденцію. Після анексії Криму влада безпрецедентно посилила телепропаганду, одночасно вдаривши по протестним настроям в інтернеті. «Кращі сили» російського ТБ, які ще недавно робили свій особистий бізнес на журналістській «джинсі», були мобілізовані державою на розпалювання ура-патріотичної істерії.

Телепропагандисти апелюють до темних сторін людської натури: розпалюють національне марнославство і ненависть до уявних «ворогів». Як показує історія, провокувати ворожнечу між людьми набагато простіше, ніж поширювати терпимість. Тотальна пропаганда легко справляється з поставленим перед нею завданням. Більшість росіян стали погано ставитися до західних країн і навіть до ще недавно братньої Україні. А популярність «національного лідера», який протистоїть «ворогам», різко зросла.

Паралельно почався тиск на опозицію в інтернеті. Заблокований ряд антипутінських сайтів. Кількість кримінальних справ за пости і репости у соціальних мережах зростає з року в рік. Число засуджених за ним вимірюється сотнями. Залякавши реальних блогерів, влада створила цілі «фабрики» мережевих тролів, які дискредитують інтернет, як джерело інформації.

У результаті всього цього, хоча популярність інтернет-сайтів і соціальних мереж продовжує зростати, довіра до них в останні роки не збільшується. А ТБ вдається утримувати свої позиції головного джерела новин для абсолютної більшості населення. Три чверті росіян продовжують сидіти на «телеголці», дивлячись інформаційні та «аналітичні» передачі федеральних каналів щодня або кілька разів на тиждень.

Росіян «мучать сумніви»

Однак навіть незважаючи на таке потужний інформаційний тиск, далеко не всі повністю довіряють пропаганді. Майже половина опитаних здогадуються, що їм не дають всієї інформації про те, що відбувається. Трохи менше тих, хто вважає, що ЗМІ відволікають людей «від дійсно важливих подій». І більше третини росіян впевнені, що їх просто обманюють. Причому таких людей за останній рік стало більше. Проте, як сказав класик: «обдурити мене не важко, я сам обманюватися радий». Багато підозрюють, що держЗМІ вводять їх в оману, залишаються постійними споживачами телеманіпуляції.

Йому відданий наказ на Захід

Кремль виграв інформаційну війну проти свободи і розсудливості всередині Росії, яка дозволила йому підім’яти під себе більшу частину російського суспільства. Тепер він веде цю війну проти західних країн, намагаючись за допомогою «чорних» PR-технологій вирішувати не тільки внутрішні, а й зовнішньополітичні завдання.

Російська влада прагне маніпулювати західними виборцями методами, випробуваними на росіянах: через телефальшивки, інтернет-тролів, найнятих хакерів, інформаційні спецоперації. Щоб переконатися в цьому, досить згадати плавний перехід путінських ЗМІ від брехливої страшилки про донбаського «розп’ятого хлопчика» до провокації з приводу «зґвалтованої дівчинки» в Берліні. Зараз російська дезінформація – одна з найбільш обговорюваних загроз у багатьох країнах Євросоюзу і навіть в США.

Європейський парламент прийняв резолюцію, що обвинувачує Кремль і такі організації, як телеканал Russia Today, інформаційне агентство Sputnik, фонд «Русский мир» і Росспівробітництво у ворожій пропаганді проти Євросоюзу. Канцлер Німеччини Ангела Меркель повідомила, що російська влада за допомогою поширення дезінформації може спробувати вплинути на результати майбутніх виборів в Бундестаг. Знаючи наскільки широко і повсюдно Кремль використовує маніпулятивні технології, важко сумніватися в правомірності побоювань німецького Канцлера.

Ігор Ейдман,
«Facebook», 29.11.2016

Переклад з російської

Універсум 7–8 (285–286), 2017

Журнал Універсум 7–8 (285–286), 2017