Місцеве так зване «ополчення» практично повністю розбіглося. Найманці також тікають як таргани. Воюють з нашими російські кадрові військові і козаки, які на третину є спецами ГРУ. Їхнє завдання не стільки воювати, скільки руйнувати інфраструктуру. У бойові зіткнення вони вступають тільки при серйозній кількісній перевазі над нашими батальйонами. Якщо серйозної переваги немає, то відступають. Це не означає, що наші там як на курорті. Воюють справді здорово і красиво.

Є шанси, що основна фаза війни закінчиться через кілька тижнів, якщо Путін не викине який-небудь фортель. Але партизанська війна може розтягнутися надовго. Можливо, 2-3 роки. Щоб припинити партизанський рух на Донбасі доведеться виселити звідти усіх місцевих, хто підтримуватиме цю нечисть. Нинішня українська еліта не здатна на такі заходи. Щоб закінчити війну на Донбасі, доведеться поміняти і її.

Куриво

Один із найголовніших чинників, що привели до фактичної поразки Луганди, – відсутність курива в окупованих терористами і російськими бойовиками містах. Україну там звичайно не люблять, але так, щоб заради війни з Україною відмовитися від курива, – на такі подвиги там ніяк не готові. Тож якщо у ваші плани входить підняття повстання в якій-небудь промисловій зоні, пам’ятайте: крім зброї треба багато курива. Гиркин схоже не врахував цей факт, за що і буде повішений.

Вставай о 4 ранку і чекай карателів

Головна розвага в селах – встати о 4 ранку, сісти на призьбу і чекати карателів. Народ наляканий дуже сильно. Страшенно дивуються, коли карателі замість шибениць привозять сосиски. Армія Луганды, якщо добереться, не дай Боже, до Києва і Львова, шибениці якраз би й поставить. А тут розрив шаблону – карателі з сосисками. Втім, не думайте, що це якось знижує градус ненависті до України. Стара мудрість, про вовка, якого марно годувати, тут діє і діятиме безвідмовно.

Питання сильніше гамлетівського

– Ну чому вони до нас лізуть?

Йдеться про українські війська. Це питання в тій або іншій варіації, задають практично всі.

– Ми не хочемо України!

– Не потрібно нас звільняти!

– Залиште нас у спокої! Ми не хочемо в Україну!

Немов малі діти вони не розуміють, чому українська армія не дозволяє на Донбасі діяльності терористичних організацій. Не розуміють тому, що в головах свідомість дітей. І не просто дітей, а дітей розумово відсталих. Жорстоко, але з пісні слів не викинеш. Головна проблема Донбасу – відсутність елементарного життєвого розуму.

Треба щоб хтось з керівництва України пояснив цим людям, що українська армія йде звільняти не їх, а українців і українські землі. Їм також варто пояснити, що на території України не можна будувати «Новороссии» і бігати з автоматом Калашникова з колорадською стрічечкою на дупі. Така поведінка небезпечна для майна і для життя. Є прекрасне місто Москва, їдьте туди і будуйте.

Настрої людей

Відразу попереджаю, що цифри ніхто не міряв, тому вони суто умовні, на мій суб’єктивний погляд. Тим паче, що Донбас усе-таки різний.

Приблизно відсотків 30 – це етнічні росіяни, яким взагалі усе похер. Вони готові зруйнувати увесь Донбас аби там не було України. Вичислити етнічних росіян дуже просто – вони найагресивніші, зомбовані і ненависть проти України там просто дика.

Наведу один приклад. Я особисто знаю одну малахольну, яка страшенно ненавидить Україну. Ненависть така, що вона несамовито чекає контратаку бойовиків на Лутугино. І це не дивлячись на те, що в Лутугино живе її дочка і сестра. Можете уявити весь ідіотизм цієї тітки, якій байдужа навіть рідна дочка і рідна сестра. І таких там дуже багато. Якщо хтось вам розповідатиме, що народ там прозрів – не вірте. Нічого подібного і близько немає.

Рухає ними тільки ненависть до України. Тому апелювати до логіки марно. В ідеалі їх треба звідти відселяти в Росію, тому що вони і самі не живуть і іншим людям життя не дадуть.

Є й інший контингент, який умовно можна назвати обдуреними дурниками. Ці вже зрозуміли, що їх просто обдурили і більше в Луганду вони не хочуть.

А взагалі дам пораду тим, хто переживає про те, хто там щось говорить або думає, або прикидає відсотки за Україну або проти. Моя вам порада – плюньте на них. Переможець війни – Україна, а правила встановлює переможець. Як скажемо, так і буде. Кому не подобається – на вихід з речами.

Як зрозуміти цих людей

Дуже просто – це типові заробітчани. Головне – ковбаса, а Батьківщина на десятому місці. У 1991 році вони зрадили Росію, тому що в Україні було більше ковбаси. У 2014-му вони також зрадили Україну, тому що в Росії більша пенсія. Вони зраджуватимуть знову і знову. Такі громадяни не потрібні нікому, навіть Путіну. І Україна буде геть дурною, якщо знову пригріє цих гадюк на своїх грудях.

Багато українців не розуміють, чому не вчинити дуже просто: не любиш країну – поїдь з неї. Росія велика, місця багато, роботи теж вистачає.

Але. Упродовж 20 років, антиукраїнська сволота забивала в їхні голови тезу, що ніякої України немає і Донбас – це суто російська земля, і вони там хазяї, а українці там взагалі ніхто.

І треба сказати, що Україна всі ці 20 років мовчала і ніяк ці твердження не спростовувала. Влада на таку риторику найчастіше заплющувала очі. Двадцять років там правила бал нечисть, а тепер ось такий несподіваний поворот…

Місцевий люмпен, який в масі своїй мало чим відрізняється від кіногероя Шарикова, щиро вірить, що Донбас – це Росія, а не Україна. І переконати їх практично неможливо, та й не треба.

Причина ненависті до України

Ненависть до України сіють на Донбасі етнічні росіяни. Вони, власне, ненавидять усіх і скрізь. Силою приєднавши до себе Кавказ, вони ненавидять кавказців і волають , що Росія тільки для росіян. Розумом їх і справді не зрозуміти. Безнадійно намагатися з ними про щось домовлятися або намагатися якось задобрити. Вони вже ніколи не зміняться. Вони і далі сіятимуть ненависть до України, чекати Путіна, голосувати за антиукраїнські партії і робити усі можливі гидоти для нашої країни.

Є тільки один варіант розв’язання цієї проблеми – виселити їх з України. Зробити це не складно. За своєю суттю – вони усі заробітчани. Україні слід позбавити цю публіку громадянства, а особам без громадянства не надавати права на працю. Якщо не буде праці, вони заберуться геть. У Росії робота є – ось туди вони і поїдуть.

Звичайно, буде багато крику про порушення прав людини. Але після того, що Росія влаштувала на Донбасі я переконаний, весь цивілізований світ буде щасливий, якщо вдасться розвести дві ворогуючі сторони по різних квартирах.

Упевнений, що ця ідея буде підтримана більшістю українців. Треба лише добитися від влади виконання цього плану.