«УНІВЕРСУМ» ЯК ДОЛАННЯ ПРОВІНЦІЙНОСТІ

Наприкінці квітня на філологічному факультеті Дрогобицького педуніверситету ім. І. Франка відбулася зустріч із шеф-редактором львівського журналу «Універсум», членом Світової організації періодичної преси Олегом Романчуком. Ініціаторами зустрічі виступили доценти Петро і Василь Іванишини та кафедра світової літератури (завідувач — доцент Леся Кравченко), яка проводить регулярні культурологічні акції на різноманітні теми. Метою акції було познайомити ближче дрогобичан з феноменом «Універсуму»: журналом з універсальною проблематикою — політології, футурології, культури, економіки і науки — видавництвом, яке випустило у світ цілу серію важливих і оригінальних книжок, зрештою, з клубом інтелектуалів, яких обєднав талановитий журналіст і редактор, науковець і патріот — Олег Романчик. «Універсум» існує від 1993 р. Це журнал переважно політичного, публіцистичного змісту. Його вирізняють дві особливості: подача матеріалів гострого аналітико-критичного змісту, здебільшого підготовлених визначними українськими інтелектуалами сучасності, і чітка, послідовна націозахисна лінія. Можна ствердити, що «Універсум» певною мірою врятував Львів, львівську періодику від провінційності. На жаль, після 1993 р., коли втратили свої позиції газети «За вільну Україну» і «Post-Поступ», жодне львівське видання суттєво не впливало на всеукраїнську суспільну думку. У цьому й полягає болюча проблема відсутності реального «п’ємонтизму» Галичини, тобто відсутності реального ідейного, культурного, інтелектуального впливу нашого регіону на політичні, культурні та соціо-мисленнєві потоки всієї України. Це проблема потужної зрусифікованості інформаційного простору України. Саме преса — принципова, активна, цікава, бойова, глобальнопроблемна — відіграє вирішальну роль при формуванні національних цінностей та критеріїв. Навіть у несприятливі для свободи слова роки «кучмократії» — 1995 — 2004-й — «Універсум» залишався, завдяки позиції його редактора, трибуною для критики скорумпованої малоросійської влади, для захисту національних інтересів українства, для незалежної політологічної і культурологічної аналітики.

Пан Романчук презентував на зустрічі низку нових книжок, виданих в «Універсумі»: спогади генерала армії УНР Юрія Тютюнника «Революційна стихія», «Казки» Вільгельма Гауфа, роман Жуля Верна «Діти капітана Гранта», серію популярних детективів і пригодницьких книжок сучасних авторів. За тематикою це література, спрямована на охоплення якнайширшої аудиторії читачів, бо, за задумом редактора, сьогодні особливо важливо дати таку книжкову продукцію, яка б відповідала найрізноманітнішим інтелектуальним запитам читачів. Особливо виділявся об’ємний том — понад 600 сторінок дрібним шрифтом! — «Україна в Універсумі. Актуальні проблеми сучасної України». Це збірка найкращих політологічних і культурологічних статей, інтерв’ю з журналу за останні роки. У книзі вражає рівень інтелектуалізму, широти проблематики, гострота і принциповість відстоювання національних позицій різними авторами. Гостями «Універсуму» в різний час були Ярослав Дашкевич, Василь Барка, Євген Сверстюк, В’ячеслав Брюховецький, Мирослав Попович, Сергій Грабовський, Семен Глузман, Ігор Лосєв, Ірина Фаріон, Лариса Масенко, Юрій Іллєнко, Леонід Шульман, Іван Дзюба, Юрій Наєнко, Юрій Щербак та інші.

Окрім того, Олег Романчук, який є ще представником Фундації ім. Івана Багряного (США) в Україні, подарував для бібліотеки філологічного факультету цінні видання, які здійснила Фундація: фундаментальний двотомник матеріалів Української Революційно-Демократичної партії в діаспорі, в якому зібрані надзвичайно цінні статті відомих політиків, науковців з діаспори за 1950-80-і роки, видання творів І. Багряного, книжки з історії України ХХ ст.

Загалом зустріч з редактором «Універсуму» дала можливість колу дрогобицької інтелігенції ще раз актуалізувати для себе такі болючі питання сучасності, як інформаційні змагання в медіа-просторі, розщепленість українського політикуму, відсутність наступальної національної ідеології, загрози неолібералізму і космополітизму, резерваційний стан української культури і т. ін. Гадаємо, читання «Універсуму» і життя з «Універсумом» можуть бути добрими «ліками» для свідомої громади Дрогобича, який має свої знакові імена і традиції заяложеної провінційності, культивування примітивно-зашореного краєзнавства, інтелектуальної деградованості в культурі, прикритих демагогічним патріотизмом.

Олег БАГАН,
політолог